15 травня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва Васильєва М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 275 грн. 60 коп.,
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 3 грудня 2016 року о 5 год. 30 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, результат огляду 1,59 проміле.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просить поновити строк оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з сплином строку притягнення до адміністративної відповідальності, викликати та допитати свідків, справу розглядати за участю апелянта.
Щодо строку на апеляційне оскарження постанови, зазначає, що про її існування дізнався тільки 24 січня 2017 року, коли ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції незаконно виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки, не перевіривши докази, прийшов до хибного висновку. Так, відповідно до переліку «Технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», який є вичерпним та на сьогоднішній день є чинним, алкотест 6820 у даному переліку - відсутній.
Крім того, як зазначає апелянт, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано місце та час правопорушення.
Зокрема, ОСОБА_2 звертає увагу в апеляційній скарзі на те, що випив небагато пива Чернігівського безалкогольного, але п'яний не був.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі висловив прохання про розгляд справи за його відсутність. Проте, враховуючи вимоги апеляційної скарги, апеляційним судом приймалися заходи для його виклику в судове засідання. ОСОБА_1, неодноразово належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився.
Доповівши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Згідно з положеннями ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Крім того, відповідно до ст.. 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце й час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи не дотримані, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про належне сповіщення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи, чим порушені його права брати безпосередню участь у розгляді справи, з наданням своїх пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції у справі.
Крім того, відповідно до вимог ст.. 285 КУпАП постанова суду оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про вручення або направлення ОСОБА_1 копії постанови судді.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суді пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, вважаю, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим та підтверджуються наявними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 зроблений власноручно запис про те, що він випив пляшку пива (ас. 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовані ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1, результати проведеного огляду на алкотесті, який підписаний як ОСОБА_1, так і двома свідками без будь-яких заперечень та застережень (ас. 4); роздруківкою результатів проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотесту 6820, підписаний ОСОБА_1 без будь-яких заперечень та застережень (ас. 2), розпискою ОСОБА_3, якою підтверджується факт залишення на зберіганні транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1, за визначеною адресою (ас. 3).
Доводи ОСОБА_1 про те, що алкотест 6820 відсутній у переліку «Технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до Переліку зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого наказом Державної служби України з лікарських засобів «Про державну реєстрацію медичних виробів» № 1529 від 29 грудня 2014 року, зареєстрований за № 43 Газоаналізатори Drager Alcotest, номер свідоцтва про державну реєстрацію 14455/2014, реєстрація, строк дії свідоцтва необмежений.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, вважаю, що викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними, оскільки спростовуються наявними у справі доказами, якими спростовуються доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 275,60 грн., - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва