АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
18 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
представників власників майна - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016000000000085 від 01.04.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Згідно ухвали суду, слідчий суддя врахувавши те, що санкція інкримінованої ОСОБА_6 ч. 3 ст. 307 КК України передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, і незастосування накладення арешту на майно підозрюваного може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема таких, як його приховування, відчуження, передачі, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, та унеможливить виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, прийшов до висновку про те, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На зазначену ухвалу адвокатом ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , було подано апеляційну скаргу, в якій вона вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2016 р. про накладення арешту на автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_6 - відмовити.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт зазначає про те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки у клопотанні слідчого взагалі не вказано правових підстав, у зв'язку з якими необхідно накласти арешт на майно, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, а також до вказаного клопотання не додано документів, що підтверджують право власності на майно, яке належить арештувати, що є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України.
Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2016 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику як власника майна, так і його захисника, а копію оскаржуваної ухвали сторона захисту отримала лише 23.03.2017 р.
Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 14.11.2016 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 01.04.2016 р. до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12016000000000085, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в жовтні 2015 року невстановлені особи, за попередньою змовою, організували незаконні поставки психотропних речовин в особливо великих розмірах з приховуванням від митного контролю з Китайської Народної Республіки до України, з метою подальшого збуту на території нашої держави.
19.10.2015 працівниками Київської міської митниці ДФС України під час митного контролю поштових відправлень RC865717283HK та RH252133011CN виявлено два пакунки вагою близько 1 кілограм кожний, в одному з яких міститься кристалічна речовина масою 1003 г, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропною речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-он), маса якої складає 531 г (відсотковий вміст PVP в речовині становить 53%), що є особливо великим розміром.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з Китайської Народної Республіки до України здійснюється поставка психотропних речовин дрібним оптом у вигляді поштових відправлень, які на території України розсилаються за допомогою послуг ТОВ «Нова пошта». Після отримання поштового відправлення члени організованої групи розфасовують наркотичні засоби в дрібні партії для подальшого їх збуту. З метою конспірації злочинної організації та уникнення кримінальної відповідальності члени організованої групи розробили схему безконтактного збуту наркотичних засобів, з використанням комп'ютерної техніки, мережі Інтернет, а також спеціального програмного забезпечення та додатків для спілкування (месенджери).
Як встановлено органом досудового розслідування безконтактний спосіб збуту наркотичних засобів полягає в наступному: члени організованої групи розкладають пакунки з наркотичними засобами та психотропними речовинами у схованки на території міст України та роблять фотографію схованки; в подальшому наркозалежні особи, які бажають придбати наркотичні засоби чи психотропні речовини, здійснюють зарахування грошових коштів на рахунки електронної платіжної системи «Wallet One», зазначені на сайтах з розповсюдження наркотичних засобів та отримують від членів організованої групи за допомогою мобільних додатків фотографію схованки з пакунком, в якому знаходиться наркотичний засіб або психотропна речовина.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення злочину причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого 10.11.2016 на підставі статті 208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Крім того у ході проведення обшуку автомобіля Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення покарання в частині конфіскації майна, автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , було вилучено.
11.11.2016 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний за ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має на праві приватної власності рухоме майно, а саме: автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .
14.11.2016 р. старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , посилаючись на те, що вказане майне є предметом можливої конфіскації, як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 3 ст. 307 КК України та яке може бути призначене ОСОБА_6
14.11.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Крім того відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, слідчим суддею були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, враховано достатність доказів, що вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, наявність даних про належність майна саме підозрюваному, розумність та співрозмірність обмеження права власності останнього, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апелянта про те, що слідчий суддя безпідставно наклав арешт на майно ОСОБА_6 , оскільки у клопотанні слідчого взагалі не вказано правових підстав, у зв'язку з якими необхідно накласти арешт на майно, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність права власності ОСОБА_6 з потребами кримінального провадження.
Крім того, твердження захисника про те, що до клопотання слідчого не були додані документи, що підтверджують право власності на майно, яке належить арештувати, що є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, як вважає колегія суддів, не достатньо обґрунтовані, оскільки як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, право власності ОСОБА_6 на майно, а саме на автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 підтверджується завіреною копією реєстраційної картки ТЗ (а.с. 19), відповідно до якої власником вказаного автомобіля, на який було накладено арешт, є ОСОБА_6 .
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб колегією суддів не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, колегія суддів приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , а тому ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.11.2016 р. є законною та обґрунтованою.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі захисника підозрюваного обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Поновити представнику власника майна - адвокату ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016000000000085 від 01.04.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на автомобіль Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,- залишити без змін.
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 и б а к