23 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів -ОСОБА_2 - ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_6 ,
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_7
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що обвинувачений за адресою, яка зазначена в обвинувальному акті, не отримує повістки про виклик до суду, а також прокурором у розпорядження суду надано рапорти працівників поліції та пояснення осіб, в яких відображено, що ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , ще з березня 2016 не проживає.
Оскільки суд першої інстанції позбавлений можливості повідомити обвинуваченого про день та час, місце розгляду справи, зазначене не дає підстав вважати, що обвинувачений ухиляється від суду, а тому виключає можливість оголошувати його у розшук, як того вимагає ст. 335 КПК України.
Прокурор, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 під час допиту в якості підозрюваного ще на стадії досудового розслідування зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, на думку апелянта, суд невірно оцінив причини неявки обвинуваченого в судове засідання. Крім того, прокурор вважає, що суд зобов'язаний був оголосити обвинуваченого у розшук, зупинивши провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, на думку колегії суддів, суд першої інстанції діяв у відповідності до вказаних положень кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місце проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
В обвинувальному акті зазначено місце проживання обвинуваченого ОСОБА_6 зазначено: АДРЕСА_3 .
Проте, як було встановлено під час підготовчого засідання в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, за вказаними в обвинувальному акті місцем проживання обвинувачений не проживає ще з березня 2016 року, місце ї перебування невідомо, на що обґрунтовано послався і суд першої інстанції в ухвалі, яка оскаржується.
Колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що прокурором зазначені обставини в апеляційній скарзі також не оскаржуються.
Вище зазначені обставини підтверджують висновки суду першої інстанції про невстановлення органом досудового слідства фактичного місця проживання обвинуваченої.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невідповідності зазначеної в обвинувальному акті адреси місця проживання обвинуваченого з фактичним місцем його знаходження.
Доводи прокурора про те, що під час досудового розслідування обвинувачений зазначав іншу адресу проживання, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обвинувальний акт не містить будь-яких даних про інше місце проживання обвинуваченого, а, крім того, як вбачається з матеріалів судового провадження прокурором зазначені обставини не вказувалися в суді першої інстанції, і докази на підтвердження такої позиції суду не надані.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був звернути увагу на вимоги ст. 335 КПК України, зупинити провадження та оголосити розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, то, на думку колегії суддів, вони є безпідставними.
Так, відповідно до наявних матеріалів судового провадження слідчим під час досудового слідства не встановлено фактичне місце проживання обвинуваченого, що унеможливлює його виклик в суд в порядку, передбаченому законом, а тому доводи прокурора про те, що обвинувачений ухиляється від суду, є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для оголошення обвинуваченого на даній стадії у розшук.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам закону та неможливістю проведення судом першої інстанції підготовчого судового засідання у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства у встановлені розумні строки, забезпечивши обов'язкову участь обвинуваченого у судовому провадженні.
На думку колегії суддів, що суд першої інстанції навів в ухвалі ґрунтовні мотиви повернення обвинувального акта прокурору, а тому підстав для її скасування з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачає, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що до суду направлено кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , в той же час, відповідно до розписки обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, прізвище обвинуваченого зазначено ОСОБА_8 (ас. 11).
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100010012327 щодо ОСОБА_6 повернуто прокурору - залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________________ ____________________________ ____________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3