1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 16 травня 2017 року апеляційні скаргипрокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року, щодо
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, до 03 червня 2017 року включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Як вбачається з ухвалі, слідчий суддя вказав, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, взявши до уваги дані щодо особи підозрюваного в їх сукупності, який раніше не судимий, його сімейний стан, наявність на утриманні малолітніх дітей, постійне місце проживання, а також враховуючи другорядну роль ОСОБА_7 у інкримінованому діянні та необхідність відповідності виду запобіжного заходу рівню обґрунтованості підозри, прийшов до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
На ухвалу слідчого судді прокурор та захисник подали апеляційні скарги і кожен окремо просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року, та постановити нову.
При цьому, прокурор в своїй апеляційній скарзі просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 50 000 000 грн.
Як вважає прокурор, слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України не врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, розмір неправомірно одержаного доходу, та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку прокурора фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри.
Як стверджує сторона обвинувачення, судом не враховано, що наявні в матеріалах справи докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку прокурора, слідчий суддя помилково прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного, тяжкості оголошеної підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор вважає, що слідчий суддя належним чином не врахував те, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисного корисливого злочину в особливо великих розмірах - 146 302 509 грн., а також те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, прокурор зазначає, що судом не враховано вартість викраденого майна (9 автозаправних станцій), яка складає 146 302 509 грн. та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 та свідчить про високий ризик переховування останньою від досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Також не враховано, що викрадене майно належить іноземним інвесторам, що може негативно вплинути на імідж держави.
Таким чином, в апеляційній скарзі зазначає, що застосувавши до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, тяжкість інкримінованого йому правопорушення та розмір завданих збитків, а тому дійшов помилкового висновку про співмірність наявних в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України обраному запобіжному заходу.
Захисник в своїй апеляційній скарзі просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , оскільки вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною. Посилається в своїй апеляційній скарзі на те, що в судовому засіданні жодна з обставин, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України не була доведена.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали свою апеляційну скаргу і просили її задовольнити, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив задовольнити його апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, та заперечення на неї колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Головного управління служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні провадження, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22016101110000165, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України та за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 361 КК України.
05 жовтня 2016 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
05 квітня 2017 року старший слідчий в ОВС слідчого відділу Головного управління служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року у задоволенні вищевказаного клопотання органу досудового розслідування було відмовлено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, до 03 червня 2017 включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_7 , вислухані думки прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, що долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого діяння, однак не містять жодних доказів стосовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу та доказів в обґрунтування розміру спричиненої шкоди, а тому з урахуванням наявних в матеріалах справи доводів враховуючи другорядну роль ОСОБА_7 у інкримінованому діянні, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт, зможе унеможливити виникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та забезпечити належне виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що застосувавши до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, тяжкість інкримінованого йому правопорушення та розмір завданих збитків, а тому дійшов помилкового висновку про співмірність наявних в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України обраному запобіжному заходу, то вони є надуманими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Разом з тим, безпідставними є посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що в судовому засіданні жодна з обставин, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України не була доведена, оскільки колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_7 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, було правильно зроблено слідчим суддею.
За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту а певний період доби без змін, оскільки, як вважає колегія суддів, такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких прокурор та захисник просять скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характеризуючих даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, до 03 червня 2017 року включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/2255/2017 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1