29 травня 2017 року Справа № 905/2133/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В.,
суддів :Данилової М.В., Поляк О.І.
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"
на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 25.08.2016
у справі№ 905/2133/16
господарського суду Донецької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"
прозобов'язання повернути предмет лізингу, а саме напівпричіп-цистерна Nursan, № кузову/шасі NP9NA307TYD015173, номерні знаки АА 3805 ХТ, 2007 року випуску
Вп'яте подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2016 у справі № 905/2133/16 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду справляється в розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати - 1378,00 грн.
Однак, скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону (пункт 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-061175/2011 від 25.08.2011).
Скаржником не наведено доказів того, що його майновий стан перешкоджав йому сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
З огляду на наведене суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання її копії іншій стороні у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги заявником не додано жодного доказу направлення касаційної скарги позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль": пр. Московський, 9, корп.5, м.Київ, 04073.
Відповідно до п.п. 3,4, частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Після усунення зазначених недоліків скаржник не позбавлений можливості подати належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 111, п.п. 3, 4, частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2016 у справі №905/2133/16 Господарського суду Донецької області повернути без розгляду.
Головуючий-суддя С. Бакуліна
Судді М. Данилова
О. Поляк