"25" травня 2017 р. Справа № Б-39/13-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шутенко І.А.
за участю представників:
апелянта Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на підставі договору про надання правової допомоги від 18.05.2017р., ордеру Серія ХВ 000522 від 18.05.2017р.;
апелянта - Харківської міської ради - Богомолова О.О. - на підставі довіреності №08-11/4552/2-16 від 27.12.2016р.;
кредитора Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" - Кудряшова Д.В. - на підставі довіреності №27 від 21.06.2016р., Горбачової О.А. - на підставі довіреності №30 від 21.06.2016р.;
боржника - ОСОБА_7 - на підставі довіреності від 15.06.2015р;
ліквідатора арбітражного керуючого - Тищенко О.І. - на підставі свідоцтва №318 від 28.02.2013р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, (вх. № 1475 Х/2) та апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків, (вх. № 1660 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10
за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9, м. Харків,
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2010р. прийнято до розгляду заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 про порушення справи про банкрутство та порушено провадження у справі в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.1-3).
Постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2010р. Фізичну особу - підприємця ОСОБА_9 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича (т.1 а.с.123-129).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2012р. задоволено клопотання ПАТ "СЕБ Банк" про усунення арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_9; усунуто арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обовязків ліквідатора ФОП ОСОБА_9; призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_9 арбітражного керуючого Сасіну Катерину Олексіївну (т.3 а.с.41-44).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2015р.задоволено скаргу ПАТ "Фідобанк" № 23-7-0-5/908-ВРД від 17.02.2015 р. (вх. № 6507 від 18.02.2015 р.); усунуто арбітражного керуючого Сасіну К.О. від виконання покладених на неї обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_9; призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_9 арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну (т.5 а.с.249-251).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 (суддя Усатий В.О.) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.04.2017р.) відмовлено Харківській міській раді в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; задоволено частково заяву ліквідатора (вх. № 1732 від 19.01.2017р.); визнано за ОСОБА_9 право власності на наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м., нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 ; в іншій частині заяви відмовлено (т.12 а.с.44-60, а.с.67-68).
Місцевий господарський суд задовольняючи заяву ліквідатора в частині визнання права власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1344,7 кв.м.,- нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1, виходив з того, що оскільки рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду у справі № 2/4-05 від 17.11.2005р., яким було визнано право власності ОСОБА_9 на спірне майно є дійсним, з метою повернення до ліквідаційної маси предмету іпотеки та недопущення уникнення банкрутом виконання кредитних зобов'язань та порушення майнових прав заставного кредитора дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаної заяви в цій частині.
Відмовляючи в задоволенні заяви в частині визнання права власності на нежитлові будівлі нежитлові приміщення (альтанки) - літ."Г" загальною площею 16,1 кв.м., літ. "Д" загальною площею 15,9 кв.м., літ."Е" загальною площею 15,6 кв.м., літ."В" загальною площею 33,5 кв.м., літ."Ж" загальною площею 15,8 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1, місцевим господарським судом було встановлено, що дані об'єкти в силу приписів статті 376 Цивільного кодексу України є об'єктами самочинного будівництва, а матеріали справи не містять доказів звернення ліквідатором до Харківської міської ради для вирішення в установленому законом порядку питання оформлення права власності на об'єкти самочинного будівництва або доказів відмови оформити право власності на вказані об'єкти.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора арбітражного керуючого Тищенко О.І. про визнання права власності на об'єкти нерухомості повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що винесені оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було враховано тих обставин, що божником не було реалізовано право на звернення до компетентних органів для належної реєстрації право власності, у зв'язку з чим його права не є порушеними. Крім того, як зазначає апелянт, у зв'язку з тим, що місцевим господарським судом не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено наявних в матеріалах справи доказів, судом було прийнято рішення про визнання права власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м., які є самочинно збудованими.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017р. (з урахуванням ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2017р. про виправлення описки) прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до провадження, розгляд справи призначено на 25.05.2017р.
22.05.2017р. ліквідатором арбітражним керуючим Тищенко О.І. подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 (вх.№5265), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 відмовити, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 залишити без змін.
Харківська міська рада з ухвалою суду першої інстанції також не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора арбітражного керуючого Тищенко О.І. про визнання права власності на об'єкти нерухомості повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує на те, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено як норми матеріального так і процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання про вихід за межі позовних вимог, місцевий господарський суд вийшов за межі вимог ліквідатора банкрута та вирішив питання про право власності на нежитлове приміщення літ. "Б-2" площею 39,5 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1, у зв'язку з чим земельна ділянка, на якій розташований зазначений об'єкт, незаконно вибула із власності територіальної громади міста Харкова. Крім того, як зазначає апелянт, ліквідатор банкрута всупереч вимогам діючого законодавства, яким передбачено певний порядок набуття права власності та право на виконання будівельних робіт та введення об'єктів в експлуатацію у встановленому законом порядку звернулась до суду з заявою, яка направлена не на визнання права власності як такого, а на незаконне, в обхід встановленого порядку, узаконення самочинно збудованого (реконструйованого) майна, та задовольнивши заяву ліквідатора місцевий господарський суд фактично допустив до експлуатації самочинно збудований об'єкт, тобто перебрав на себе компетенцію органів, яким законом надано повноваження на вирішення зазначених питань, оскільки нежитлових приміщень літ. "А-2", площею 1 422,6 кв.м., які були передані боржником в іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № П_001/73_08 між АБ "Факторіал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_9 було передано в іпотеку на підставі договору № П_001/73_08-ІД від 20.08.2008 р., наданий час не існує, а існує новий об'єкт: нежитлові приміщення підвалу №0-1-:-04; 0-9, 0-10, 0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху №1-1, І-З-г-1-15, 1-17, 1-18, 1-21-:-1-41 площею 662,9 кв. м., 2-ого поверху №2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв. м., антресолі 2-ого поверху №2-11, 2-12 площею 22,3 кв. м., 3-ого поверху площею 13,9 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-4" загальною площею 1344,7 кв. м., який було утворено в результаті реконструкції (самочинного будівництва).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017р. з урахуванням приписів абзацу другого пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011р. №7, прийнято апеляційну скаргу Харківської міської ради до провадження до спільного розгляду з раніше прийнятою до провадження скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 25.05.2017р.
25.05.2017р. ліквідатором арбітражним керуючим Тищенко О.І. подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№5452), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги Харківської міської ради відмовити, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 залишити без змін.
25.05.2017р. кредитором - ПАТ "Фідобанк" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скарг ФОП ОСОБА_1 (вх.№5453), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 відмовити, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 залишити без змін.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 24.05.2017р. представник апелянта ФОП ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі та підтримав вимоги апеляційної скарги Харківської міської ради.
Представник апелянта - Харківської міської ради підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі та підтримав апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1
Представник кредитора ПАТ "Фідобанк" заперечив проти вимог апеляційних скарг, просить оскаржувану ухвалу від 13.04.2017р. залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Ліквідатор арбітражний керуючий заперечила проти вимог апеляційних скарг, просить оскаржувану ухвалу від 13.04.2017р. залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Представник боржника підтримав вимоги апеляційних скарги Харківської міської ради та ФОП ОСОБА_1 та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2010р. прийнято до розгляду заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 про порушення справи про банкрутство та порушено провадження у справі в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.1-3).
Постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2010р. Фізичну особу - підприємця ОСОБА_9 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича (т.1 а.с.123-129).
Як зазначено у постанові про визнання боржника банкрутом:
"- відповідно до матеріалів справи, боржник має у власності нежитлові будівлі літ. А-2 площею 1422,6кв.м, літ. Б-2 площею 39,5кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належить боржнику на підставі рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005 р., справа №2/4-05, Рішення Виконавчого комітету Московської районної ради міста Харкова від 07.11.2006 р., за №37, Ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13.12.2005 р., та Виконавчого листа Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13.12.2005 р., справа №2-5667, що був виданий 20.08.2008 р.
- відповідно до іпотечного договору №П_001/73_08-ІД, укладеного між ОСОБА_9 та Акціонерним банком "Факторіал-Банк", нежитлові будівлі літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м, літ. Б-2 площею 39,5 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, забезпечують зобов'язання ОСОБА_9, що витікають з кредитного договору №П_001/73_08, який було укладено 20.08.2008 р. між АБ "Факторіал-Банк" та ОСОБА_9, змістом яких є повернення банку кредитних ресурсів в сумі 700 000,00 (сімсот тисяч) доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних в термін з 20.08.2008р. по 19.08.2015 р., сплата комісій, можливих неустойок та збитків "
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2012р. задоволено клопотання ПАТ "СЕБ Банк" про усунення арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_9; усунуто арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_9; призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_9 арбітражного керуючого Сасіну Катерину Олексіївну (т.3 а.с.41-44).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2014р. визнано Товарну Біржу "Електронні торги України" учасником провадження у справі № Б-39/13-10 про банкрутство ФОП ОСОБА_9 (т.4 а.с.91-32).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2015р.задоволено скаргу ПАТ "Фідобанк" № 23-7-0-5/908-ВРД від 17.02.2015 р. (вх. № 6507 від 18.02.2015 р.); усунуто арбітражного керуючого Сасіну К.О. від виконання покладених на неї обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_9; призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_9 арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну (т.5 а.с.249-251).
Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2017р. до господарського суду Харківської області від ліквідатора арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни надійшло клопотання про визнання права власності на об'єкти нерухомості (вх.№1732 т.с.11 а.с.1-4) (з урахуванням пояснень від 24.03.2017. (вх.№10075 т.11 а.с.181), в якій просила суд визнати за боржником право власності на наступне нерухоме майно:
- нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1344,7 кв.м.,
- нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м.,
- нежитлові приміщення (альтанки) - літ."Г" загальною площею 16,1 кв.м., літ. "Д" загальною площею 15,9 кв.м., літ."Е" загальною площею 15,6 кв.м., літ."В" загальною площею 33,5 кв.м., літ."Ж" загальною площею 15,8 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 (т.11 а.с.1-37).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.04.2017р.) відмовлено Харківській міській раді в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; задоволено частково заяву ліквідатора (вх. № 1732 від 19.01.2017р.); визнано за ОСОБА_9 право власності на наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м.,- нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 ; в іншій частині заяви відмовлено (т.12 а.с.44-60, а.с.67-68).
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційних скарг Харківської міської ради та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, враховуючи наступне.
Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).
В силу пункту 1-1 прикінцевих положень Закону про банкрутство в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, враховуючи, що провадження у справі порушено 03.10.2010р., постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято 26.07.2010р. (тобто до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство) - колегія суддів вважає, що застосуванню підлягають положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013р.
Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до статті 3-1 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Повноваження ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури боржника встановлені статтею 25 Закону про банкрутство.
Відповідно до статті 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Звертаючись до суду з відповідною заявою про визнання права власності на нерухоме майно боржника, ліквідатором боржника було зазначено про те, з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, в останнього були відсутні будь повноваження щодо розпорядження майном, проте боржником починаючи з моменту визнання його банкрутом здійснювалися неправомірні дії спрямовані на ухилення від виконання кредитних зобов'язань, що призвело до порушення прав заставного кредитора.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає передчасними висновки місцевого господарського суду в частині задоволення заяви ліквідатора щодо визнання права власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7кв.м.,- нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1, з тих підстав, що рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду у справі № 2/4-05 від 17.11.2005р., яким було визнано право власності боржника ОСОБА_9 на спірне майно є чинним, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2005р. рішенням Харківського обласного постійно діючого третейського суду у справі № 2/4-05 визнано право власності ОСОБА_9 на нежитлові споруди (кафе, підсобні приміщення) літ. "А-2", двоповерхове, цегляне, загальною площею 1 651 кв.м., літ. "Б-2", двоповерхове, дерев'яне, загальною площею 43,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язано КП "Харківське міське БТІ" зареєструвати право власності ОСОБА_9 на ці нежитлові будівлі (т.11 а.с.7).
08.12.2005р. ОСОБА_9 звернувся до Червонозаводського районного суду з заявою про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого третейського суду Харківської області від 17 листопада 2005 року у справі № 2/4-05 про визнання права власності.
13.12.2005р. ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі № 2-5667/05 заяву ОСОБА_9 про видачу виконавчого листа було задоволено, видано виконавчий лист на підставі рішення Харківського обласного постійнодіючого Третейського суду від 17.11.2005р. (т.11 а.с.10).
На підставі зазначеного рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду та ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова 13.12.2005р. за ОСОБА_9, 10.03.2006р. було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення літ. "А-2", двоповерхове, цегляне, загальною площею 1 422.6 кв.м., літ. "Б-2", двоповерхове, дерев'яне, загальною площею 39,5 кв.м., (Витяг про реєстрацію права власності т.11 а.с.11).
Разом з тим, 04.02.2009 р. ухвалою судової колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у справі №6/1-10 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю; частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Таміра"; скасововано ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.12.2005р. та повернуто справу про видачу виконавчого листа на підставі рішення Харківського постійно діючого третейського суду від 17.11.2005р. до суду першої інстанції на новий розгляд.
Відповіді висновки суду мотивовані тим, що з матеріалів апеляційної скарги ТОВ "Таміра" вбачається, що вказані ОСОБА_9 в заяві про видачу виконавчого листа нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці, розташованій у АДРЕСА_1, яка на час прийняття оскаржуваної ухвали знаходилась у користуванні ТОВ „Таміра", отже судом було вирішено питання щодо прав та обов'язків ТОВ „Таміра", яке не було залучено до участі у справі
Крім того, судом було зазначено про те, що відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону України „Про третейські суди", при розгляді заяви про видачу виконавчого документа, компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду. При цьому, згідно до пункту 8 частини 6 статті 56 вказаного Закону, ненадання на вимогу компетентного суду третейським судом відповідної справи, є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, проте, при розгляді зазначеної заяви, судом першої інстанції вказаних вимог закону виконано не було та не було витребувано справу з третейського суду, розглянувши заяву за її відсутності, як і не було перевірено тих обставин, чи підвідомча дана справа третейському судом у відповідності до приписів статті 6 Закону України „Про третейські суди".
26.10.2010р. ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова у справі №6-1/10 у задоволенні заяви ОСОБА_9 про видачу виконавчого листа за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду відмовлено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 13.12.2005 Червонозаводським районним судом м.Харкова та посвідчений його печаткою за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду від 17.11.2005 у справі № 2/4-05 (т.11 а.с.150).
Відповідні висновки суду мотивовані тим, що пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1076 -V1 від 05.03.2009р. "Про внесення змін о деяких законодавчих актів щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" визначено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.
Оскільки цим Законом стаття 6 Закону України "Про третейські суди" була доповнена положенням, що законодавчо закріплював непідвідомчість третейським судам справ у спорах щодо нерухомого майна, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_9
22.07.2011р. рішенням Московського районного суду у справі № 2-2884/11 було задоволено позов ТОВ "Таміра" до ОСОБА_9; припинено право власності ОСОБА_9 на нерухоме майно: нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать йому згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10058496 від 10.03.2006 шляхом скасування державної реєстрації, зобов'язано КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації " скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно, до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внести відповідний запис (т.11 а.с.77-78).
Відповідні висновки суду з посиланням на положення статей 328 Цивільного кодексу України, статей 1 та 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасове Положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно мотивовано обґрунтованістю позовних вимог щодо припинення права власності ОСОБА_9, оскільки виконавчий лист на підставі якого останнім було набуто право власності на нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, виданий 13.12.2005р. Червонозаводським районним судом м. Харкова та посвідчений його печаткою за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду від 17.11.2005р. у справі №2/4-05 не підлягає виконанню, на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2010р.
Крім того, з наявного в матеріалах справи листа Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 09.07.2013р. №1101121 (т.9 а.с.220 (копія матеріалів інвентаризаційної справи на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1) вбачається, обстеженням від 22.06.2009 р. було встановлено, що до нежитлової будівлі літ. А-2 були самочинно добудовані та реконструйовані нежитлові приміщення: підвалу; 1-го поверху; 2-го поверху; 3-го поверху; 4-го поверху, в результаті чого нежитлова будівля літ. А-2 змінила літеру на літ. А-4, загальною площею 1 967,6 кв.м.
29.07.2011р. заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 2-4719/11 було задоволено позов ОСОБА_12, якою було здійснено реконструкцію та надбудову 3-го та 4-го поверху до спірних нежитлових приміщень; визнано за ОСОБА_12 право власності на нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" по АДРЕСА_1, а саме: в підвальній частині - приміщення № 0-5 площею 11,3 кв.м., № 0-6- 31,5 кв.м., № 0-7 - 31,4 кв.м., № 0-8 - 26,5 кв.м., № 0-12 - 12,2 кв.м., № 0-14 - 20,6 кв.м.; на 1-му поверсі- приміщення № 1-2 площею 4,6 кв.м., № 1-16 - 12,4 кв.,м., № 1-19 - 87,5 кв.м., 1-20 - 8,2 кв.м.; на 2-му поверсі - приміщення № 2-8 площею 13,5 кв.м.; на 3-му поверсі - приміщення № 3-2 площею 8,3 кв.м., № 3-3 - 52,6 кв.м., № 3-4 - 37,2 кв.м., № 3-5 - 28,0 кв.м., № 3-6 - 57,6 кв.м., № 3-7 - 13,6 кв.м., № 3-8 - 23,5 кв.м., № 3-9 - 7,0 кв.м.; на 4-му поверсі - приміщення № 4-2 площею 60,7 кв.м., № 4-3 - 39,0 кв.м., № 4-4 - 13,7 кв.м., № 4-5 - 5,5 кв.м., № 4-6 - 16,5 кв.м., загальною площею 622,9 кв.м (т.11 а.с.140)
Та, станом на 31.12.2012р. нежитлові приміщення підвалу № 0-5, № 0-8 № 0-12,№ 0-14 - площею 133,5кв.м.; 1-го поверху - приміщення № 1-2, № 1-16, № 1-19, 1-20 - площею 112,7 кв.м.; 2-го поверху - приміщення № 2-8 площею 13,5 кв.м.; 3-го поверху - приміщення № 3-2, № 3-9 - площею 227,8кв.м.; 4-го поверху - приміщення № 4-2, № 4-6 - площею 135,4кв.м., в нежитловій будівлі літ. А-4, загальною площею 622,9 кв.м , зареєстровані за ОСОБА_13 на підстав договору іпотеки р.№182 від 10.02.2012р. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою О.С.
У зв'язку з чим, за ОСОБА_9 на праві приватної власності згідно даних інвентаризаційної справи замість нежитлової будівлі літ.А-2 площею 1 422,6 кв.м., залишились нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м.
15.07.2015р. рішенням апеляційного суду Харківської області у справі №2-2884/11 залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.03.2016р. частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк"; відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Таміра" до ОСОБА_9 про припинення права власності на нежитлові будівлі літ "А-2", площею 1422,6 кв.м., літ "Б-2" площею 39,5 кв.м. по АДРЕСА_1; скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2011р. (т.11 а.с.83-84).
09.10.2015р. ухвалою судової колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у справі №6-1/2010 частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Фідобанк"; скасовано ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.10.2010р., передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.11 а.с.162).
10.11.2015р. ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №646/13297/15-ц залишеною без змін ухвалами апеляційного суду Харківської області від 23.12.2015р. та Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14.07.2016р. заяву ОСОБА_9 про видачу виконавчого листа за рішенням Харківського обласного постійно діючого Третейського суду - залишено без розгляду (т.11 а.с.164, 169- 170).
Ухвала мотивована тим, що від ОСОБА_9 надійшла заява про залишення без розгляду заяви про видачу виконавчого листа, вказані обставини були визнані судом такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства та не порушують права, інтереси та свободи сторін.
У зв'язку з тим, що спірне нерухоме майно, яке було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору № П_001/73_08-ІД від 20.08.2008р. (т.1 а.с.32)., укладеного в забезпечення виконання зобов'язань між АБ "Факторіал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_9 за кредитним договором № П_001/73_08 від 20.08.2008. (т.1 а.с.29-30), є предметом забезпечення кредиторських вимог банку, та відповідно внесено до цілісного майнового комплексу банкрута, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" не погодившись з зазначеними висновками суду, звернулося з позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
За результатами розгляду даного позову, 12.10.2015р. постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/7861/15 було частково задоволено адміністративний позов ПАТ "ФІДОБАНК" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, третя особа: ОСОБА_9 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії; постановлено скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції №22045796 від 12.06.2015 року про припинення права власності за номером 10023005 на нерухоме майно нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_9
17.12.2015р. постановою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 820/7861/15 апеляційну скаргу ОСОБА_9 задоволено, апеляційну скаргу Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015р. у справі № 820/7861/15 скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, третя особа - ОСОБА_9 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.
15.01.2016р. ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПУАТ "ФІДОБАНК" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ПУАТ "ФІДОБАНК" до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Харківського міського управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, ухвалено витребувати з Харківського окружного адміністративного суду вказану адміністративну справу № 820/7861/15.
Колегія суддів зазначає, що ані під час прийняття оскаржуваної ухвали, ані під час її апеляційного перегляду Харківським апеляційним господарським судом, розгляд касаційної скарги Вищим адміністративним судом України розпочато не було.
Отже, враховуючи встановлення вищезазначеними судовими рішеннями факту відсутності права власності у боржника на спірні нежитлові приміщення, та що зі змісту частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України та частини 10 статті 38 Закону України "Про третейські суди" випливає, що обставини, встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, в тому числі і у розгляді ним справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у третейському провадженні, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005р. у справі № 2/4-05 про визнання юридичного факту (а саме встановлення права власності), не може породжувати будь-яких правових наслідків, оскільки боржник в добровільному порядку відмовився від отримання виконавчого документу на підставі якого можливо було зареєструвати право власності на спірні нежитлові приміщення у встановленому законом порядку.
З огляду на вищевикладене, що на даний час рішення про припинення права власності за номером 10023005 на нерухоме майно нежитлові будівлі: літ. А-2 площею 1 422,6 кв.м. літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_9 не скасовано, що також підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (т.8 а.с.188-197), колегія суддів приходить до висновку, що дійсність рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2005р. у справі № 2/4-05 не є підставою для визнання права власності на спірні нежитлові приміщення.
Проте, зазначених вище обставин місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали враховано не було.
Колегія суддів також зазначає, що положеннями Законів України "Про планування і забудову територій" та "Про основи містобудування" визначено певний порядок набуття права на будівництво, реконструкцію, тощо, об'єктів містобудування та набуття права на початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно статті 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.
Будівництво вважається правомірним, якщо власник земельної ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до статей. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій".
Нормами статей 331, 376 Цивільного кодексу України закріплено правові підстави виникнення права власності на новостворене нерухоме майно; на підставі затвердженого акту прийняття об'єкту до експлуатації або за рішенням суду - на об'єкти самочинного будівництва.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. за № 1243, зазначена процедура здійснюється, зокрема, з метою перевірки комісією готовності об'єкту до експлуатації, а також цим Порядком передбачено затвердження акту державної приймальної комісії відповідним органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєстрацію в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази дотримання порядку будівництва спірних нежитлових приміщень, а саме наявність дозвільної документації на будівництво та за наслідками будівництва - документів, що засвідчують прийняття спірних об'єктів в експлуатацію, зокрема, отримання дозволу на виконання будівельних робіт в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова чи органів місцевого самоврядування - Харківської міської ради для затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття об'єкту нерухомого майна в експлуатацію.
З огляду на вищевикладене, що матеріали справи не містять доказів затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття об'єктів нерухомого майна в експлуатацію, а саме нежитлових приміщень, які були утворені в результаті реконструкції (самочинного будівництва) (нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1344,7 кв.м.), у відповідності до вимог Порядку та Закону України "Про основи містобудування", колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного ухвали дійшов передчасного висновку про задоволення заяви ліквідатора про визнання за боржником права власності на вказані об'єкти на підставі статті 331 Цивільного кодексу України, оскільки дані нежитлові приміщення було утворено в результаті реконструкції (самочинного будівництва).
Крім того, відповідно до частин 2 та 3 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.
За змістом частини п'ятої цієї ж статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Отже, необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів укладення договору оренди земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.
З наявного в матеріалах справи листа Департаменту земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 24.10.2016р. №02-28/106 (т.8 а.с.226-227), також вбачається, що за наявною у Департаменті інформацією, рішенням 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.10.2008р. №283/08 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" ФОП ОСОБА_9 було надано в оренду земельну ділянку площею 0,1924 га по АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель кафе строком до 01.10.2013р. (т.9 а.с.112-113 (копія матеріалів інвентаризаційної справи на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1), договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку не укладався. Крім того, на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1, було укладено договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Таміра".
Отже, місцевим господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали не було враховано, що саме до компетенції Харківської міської ради належить вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (статті 8 - 12 Земельного кодексу України), вирішення питання вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій (статті 10 - 12 Закону України "Про планування та забудову територій"), отже у випадку здійснення реконструкції на земельній ділянці, яка є в державній або комунальній власності, відповідний орган виконавчої влади вправі відповідно до законодавства прийняти рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети і тільки якщо таке рішення прийнято, суд може визнати право власності особи, яка здійснила самочинне будівництво.
Зокрема, вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом на території міста Харкова, з метою визначення можливості збереження самочинного будівництва, надання земельних ділянок під самочинно збудовані об'єкти та будівництво яких розпочато самостійно - здійснюється відповідно до "Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004р. №90/04, в редакції рішення міської ради від 28.09.2005р. №188/05.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом, при винесенні оскаржуваної ухвали було невірно застосовано норми матеріального права, що зумовило прийняття неправомірного судового акту в частині визнання за ОСОБА_9 права власності на нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м., нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що доводи апелянта - Харківської міської ради щодо того, що оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання ліквідатора про вихід за межі позовних вимог, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали вийшов за межі вимог заяви ліквідатора та вирішив питання про право власності на нежитлове приміщення літ. "Б-2" площею 39,5 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1, спростовується матеріалами справи, а саме наявними в матеріалах справи поясненнями ліквідатора арбітражного керуючого Тищенко О.І. поданими до господарського суду Харківської області 24.03.2017р. (вх.№10075 (т.11 а.с.181).
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви ліквідатора в частині визнання права власності на нежитлові будівлі нежитлові приміщення (альтанки) - літ."Г" загальною площею 16,1 кв.м., літ. "Д" загальною площею 15,9 кв.м., літ."Е" загальною площею 15,6 кв.м., літ."В" загальною площею 33,5 кв.м., літ."Ж" загальною площею 15,8 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1, оскільки як вірно встановлено місцевим господарським судом, дані об'єкти відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України є об'єктами самочинного будівництва, а матеріали справи не містять доказів звернення ліквідатором до Харківської міської ради для вирішення в установленому законом порядку питання оформлення права власності на об'єкти самочинного будівництва або доказів відмови оформити право власності на вказані об'єкти.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, вимоги заявлені до повинні бути викладені так, щоб у їх задоволення, вони призвели до відновлення порушеного права.
Колегія суддів вважає, що ліквідатор, звертаючись до суду з заявою про визнання права власності на об'єкти нерухомості, а саме, об'єкти реконструкції (самочинне будівництво), які були побудовані без відведення земельної ділянки для вказаної мети, та не введені в експлуатацію у встановленому законом порядку, є неефективним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призведе до відновлення порушених прав.
Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Харківської міської ради підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 скасувати в частині задоволення заяви ліквідатора (вх. № 1732 від 19.01.2017р.) про визнання права власності за ОСОБА_9 на наступне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 0-1 -:- 04; 0-9, 0-10,0-11, 0-13 площею 192,5 кв.м., 1-ого поверху № 1-1, 1-3 -:- 1-15, 1-17, 1-18, 1-21 -:- 1-41 площею 662,9 кв.м., 2-ого поверху № 2-1 0:- 2-7, 2-9, 2-10 площею 453,1 кв.м., антресолі 2-ого поверху № 2-11, 2-12 площею 22,3 кв.м., 3-ого поверху площею 13,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ.А-4 загальною площею 1 344,7 кв.м., нежитлові приміщення літ "Б-2" площею 39,5 кв.м., які знаходяться у АДРЕСА_1 .
В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. у справі №Б-39/13-10 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 29 "травня" 2017р.
Головуючий суддя Плахов О.В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Шутенко І.А.