пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
24.05.2017 справа № 905/125/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 не з'явився; ОСОБА_5 - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ
на рішення Господарського суду Донецької області
від27.03.2017
у справі№ 905/125/17 (суддя Г.Є. Курило)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ
доУправління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ, Донецька область
простягнення боргу в сумі 78 697,10 грн., інфляційних втрат в сумі 61 068,95 грн., 3% річних в розмірі 6 888,69 грн.
У січні 2017 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ (Позивач) із позовом до Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ, Донецька область (Відповідач) про стягнення боргу в сумі 78 697,10 грн., інфляційних втрат в сумі 61 068,95 грн. та 3% річних в розмірі 6 888,69 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі позивач стверджує про те, що відповідач безпідставно не визнає обсяги та вартість виконаних робіт, які підтверджуються актом виконаних робіт № 7, від підписання якого відповідач ухиляється, актом дефектів, тощо.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скарги у відсутності представника позивача, який не скористався правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції, за наявними матеріалами справи.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 19.08.2013 було укладено Договір № 141, за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язався у 2013 році виконати роботи з поточного ремонту дорожнього покриття вулиці Карла Маркса в м. Слов'янськ, а відповідач - прийняти й оплатити такі роботи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було надано належним чином засвідчену копію зазначеного вище Договору, відповідно до пункту 3.1 якого ціна робіт становить 178 664,39 грн., у тому числі ПДВ - 29 777,40 грн. (а.с. 8-9, т. 1).
За умовами п. 3.3 Договору, його ціна може бути змінена за взаємною згодою сторін, та в інших випадках, передбачених діючим законодавством.
Згідно п. 4.2 Договору, відповідач здійснює оплату протягом 7 банківських днів після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). До Акта приймання виконаних робіт додається довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).
Встановлено, що у 2013 році позивачем проведені роботи з поточного ремонту дорожнього покриття вулиці Карла Маркса в м. Слов'янськ на загальну суму 99 967,29 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: №1 за серпень 2013 року від 27.08.2013 на суму 15 784,00грн., №2 за серпень 2013 року від 06.09.2013 на суму 21 904,45 грн., №3 за вересень 2013 року від 10.09.2013 на суму 13 534,46грн., №4 за вересень 2013 року від 11.10.2013 на суму 21 574,55грн., №5 від 23.09.2013 на суму 16 826,91 грн. та №6 за вересень 2013 від 15.10.2013 на суму 10 342,92 грн., які підписані керівниками сторін та скріплені печатками підприємств, без будь-яких зауважень та претензій щодо об'єму, якості та визначеної вартості, завірені печатками підприємств, що свідчить про прийняття відповідачем виконаних робіт.
Зазначені роботи були оплачені відповідачем в повному обсязі, на підтвердження чого останнім надані платіжні доручення, що підтверджують оплату виконаних робіт на користь позивача за Договором в розмірі 99 967,29 грн.
Позивач наполягає, що відповідачем не оплачені виконані роботи на суму 78 697,10грн., на підтвердження факту виконання яких надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт №7 (КБ-2в) на суму 78 697,10грн., які підписані лише позивачем.
Позивач стверджує, що довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт №7 (КБ-2в) на суму 78 697,10грн. двічі надавав відповідачу, що підтверджується підписами робітників відповідача 30.10.2013 та 27.12.2013 на супровідних листах вих. №29/10-2013/2 від 29.10.2013 та вих. №26/12-2013/2 від 26.12.2013 відповідно.
Відповідач, заперечуючи факт отримання від позивача супровідних листів вих. №29/10-2013/2 від 29.10.2013 та вих. №26/12-2013/2 від 26.12.2013 з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт №7 (КБ-2в) на суму 78 697,10грн., надав оригінал журналів вхідної кореспонденції для огляду в судовому засіданні та копії сторінок журналу для долучення їх до матеріалів справи.
Наполягаючи на тому, що відповідач не повністю розрахувався за виконані роботи за Договором, звернувся до суду з позовом про стягнення боргу в сумі 78 697,10 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач надав належним чином засвідчену копію Договору, зміст п. 3.1 якого відрізняється від змісту копії, наданої позивачем, а саме ціна Договору визначена в сумі 100 000,00 грн., а не 178 664,39 грн., як стверджує позивач.
При розгляді справи судом першої інстанції ухвалами від 25.01.2017 та від 07.02.2017 було витребувано у позивача оригінали доданих до позовної заяви документів, зокрема Договору № 141 від 19.08.2013, проте позивачем ці вимоги залишились без виконання із посиланням на те, що у зв'язку з проведенням на території, зокрема, м. Донецька, на території якого розташований офіс позивача, антитерористичної операції, у останнього не було можливості вивезти усю документацію.
Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до приписів статей 43, 33, 43 ГПК України, тягар доказування обґрунтованості позовних вимог покладено саме на позивача, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з наведеного, звертаючись з позовом про стягнення заборгованості з оплати робіт, виконаних за спірним Договором підряду, позивач повинен довести факти укладання цього Договору саме на суму 178 664,39 грн. та виконання робіт на спірну суму, стягнення якої яку він вимагає з відповідача.
Встановлено, що при розгляді справи в суді першої інстанції оригінал Договору № 141 від 19.08.2013 та належні докази фактичного виконання робіт за спірним Договором позивачем надані не були.
Водночас на останньому аркуші оригіналу Договору, наданого відповідачем, міститься відмітка Управління Державної казначейської служби України в місті Слов'янську Донецької області про реєстрацію бюджетного зобов'язання 23.08.2013 за номером 2240. Копія примірнику Договору, що надана позивачем, такої відмітки не містить.
Факт реєстрації бюджетного зобов'язання за спірним Договором на суму 100 000,00 грн. також підтверджується витягами з реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (а.с. 30-36, т. 1).
Крім того, відповідачем також були надані пояснення колишнього начальника Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради - ОСОБА_6, який зазначив, що підписував договір №141 від 19.08.2013 на суму 100 000,00грн. а не 178 664,39 грн.
Натомість, усупереч вимогам статті 33 ГПК України, позивач не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій будь-яких належних та допустимих доказів укладення Договору та фактичного виконання робіт на суму 178 664,39 грн., крім безпосередньо Договору № 141 від 19.08.2013 у власній редакції.
При цьому колегія суддів зауважує, що згідно зі статтею 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тому надані позивачем у якості доказів видаткові та податкові накладні щодо закупівлі матеріалів, рапорти-наряди, акти виконаних робіт щодо проживання в гуртожитку, подорожні листи вантажного автомобіля, товарно-транспортні накладні, тощо, не спростовують висновку суду першої інстанції.
За твердженням позивача доказом виконання робіт на суму 78 697,10 грн. є Акт приймання виконаних будівельних робіт № 7, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Проте з боку відповідача цей Акт підписано не було, відмітка про отримання його представником відповідача відсутня, як відсутня і дата його складання, доказів направлення Акту на адресу відповідача в інший спосіб матеріали справи не містять.
Зокрема, судом була досліджена засвідчена копія витягу з журналу вхідної кореспонденції за 2013 рік, яка не містить запису про отримання відповідачем від позивача супровідних листів з Актом виконаних робіт № 7, на який посилається позивач (а. с. 61-67, т. 1).
Отже вимоги позивача про стягнення спірної суми не засновані на законі, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 78 697,10 грн.
Щодо посилання позивача на складений сторонами акт дефектів з поточного ремонту дорожнього покриття вулиці Карла Маркса в м. Слов'янськ, яким начебто підтверджуються обсяги та вартість виконаних робіт на спірну суму, то судова колегія зауважує, що вказаний дефектний акт є документом, який складався до виконання поточного ремонту, а не за результатами проведених робіт, не стосується договірних правовідносин сторін, а отже не є належним доказом виконання позивачем робіт.
Оскільки факту порушення відповідачем грошового зобов'язання не встановлено, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, а тому в цій частині рішення місцевого господарського суду також підлягає залишенню без змін.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки з моменту виконання поточних робіт в рамках Договору №141 від 19.08.2013 пройшло більше 3 років, а факт ведення воєнних дій на території міста Слов'янська під час проведення антитерористичної операції в 2014 році є загальновідомим, крім того відповідачем у 2015 році укладались інші договори з поточного та капітального ремонту дорожнього покриття вулиці Карла Маркса в м. Слов'янськ.
Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2017 року у справі № 905/125/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2017 року у справі № 905/125/17 - залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: О.А. Скакун
ОСОБА_3