донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.05.2017 року справа №908/5041/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
За участі представників сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши апеляційні скарги: ОСОБА_4 - за довіреністю б/н від 01.03.2017 року; ОСОБА_5 - за довіреністю б/н від 01.03.2017 року; не з'явились; 1.Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс", смт. Якимівка Запорізької області 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт", м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від11.01.2017 року
у справі№ 908/5041/15 (суддя Мірошниченко М.В.)
за позовомПриватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс", смт. Якимівка Запорізької області
до відповідача проТовариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт", м. Запоріжжя відшкодування шкоди
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 року у справі №908/5041/15:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт" на користь Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс" суму 12304 грн. 40 коп. збитків та суму 185 грн. 83 коп. судового збору;
- стягнуто з Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт" суму 3868 грн. 48 коп. витрат за проведення судової експертизи;
- в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, позивач - Приватне виробниче підприємство "Авто-Дізель-Сервіс" (далі - скаржник-1) звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 року у справі №908/5041/15 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 88866,60 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Скаржник-1 вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ. Зазначив, що місцевий господарський суд не обґрунтував підстави для зменшення суми відшкодування вартості здійсненого відновлювального ремонту на коефіцієнт фізичного зносу.
Крім того, на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт" далі - скаржник-2), в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 року у справі №908/5041/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник-2 вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято із порушенням норм матеріального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутня постанова суду про притягнення водія ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає, що постанова слідчого від 27.04.2015 року має преюдиційне значення лише відносно ОСОБА_6 Крім того, слідчий у постанові вказав на порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху, але не встановив їх причинно-наслідковий зв'язок з подією ДТП. За таких обставин, вважає, що довідка ДАІ та постанова слідчого не можуть вважатись належними доказами на підтвердження наявності/відсутності вини ОСОБА_6, саме у вчиненні ДТП, а доводять лише ознаки порушення Правил дорожнього руху України.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року було об'єднано розгляд апеляційних скарг Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт" на рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 року у справі №908/5041/15 та призначено їх розгляд на 22.03.2017 о 12 год. 20 хв.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2017 року визначено колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді Малашкевич С.А., Агапов О.Л.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.03.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Малашкевича С.А. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді Агапов О.Л., Сгара Е.В.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Сгара Е.В. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий, судді Агапов О.Л., Будко Н.В.
Судове засідання 24.05.2017р. відбувалось в режимі відеоконференції.
Позивач у судовому засіданні 24.05.2017 року наполягав на задоволенні власної апеляційної скарги, а також заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 24.05.2017 року не прибув, причини неявки не повідомив.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2015 року об 06 год. 50 хв. на 118км + 400м траси Київ - Харків сталася дорожньо-транспортна пригода - водій ТОВ "ВТА-транспорт" ОСОБА_6, керуючи сідельним тягачем DAF 85 СF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом РАСТОN LXD 336, державний номерний знак АР 4707 XX, рухаючись в попутному напрямку, заснув за кермом та скоїв зіткнення з автомобілем підприємства позивача - сідельним тягачем DAF 95 ХF SPR 24, державний номерний знак НОМЕР_2 з бортовим тентованим напівпричепом SСНМІТZ, державний номерний знак АР 8946 XX під керуванням водія ОСОБА_7, який здійснював перевезення вантажу. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, водій ОСОБА_6 був травмований та доставлений до Яготинської ЦРЛ.
Відділом ДАІ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області 25.04.2015 року було видано Довідку № 62413856 про ДТП, яка сталася 25.04.2015 року М-03, Київ-Харків - Довжанський (на Ростов-на-Дону), 118км., 400м.
ОСОБА_8 Довідки про пошкодження транспортного засобу, внаслідок ДТП транспортний засіб марки SСНМІТZ SPR 24 номерний знак АР 8946 XX отримав механічні пошкодження: розбито задні блоки фонарів; деформовано задні двері, бампер, рама в задній частині, пластикові ящики.
Постановою слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області від 27.04.2015 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110320000204 від 25.04.2015 року за фактом дорожньо-транспортної події, що мала місце 25.04.2015 року на автомобільній дорозі сполученням "Київ-Харків" в напрямку м. Харкова на 118 км., у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
При цьому, у вказаній постанові зазначено, що своїми діями ОСОБА_6 порушив п. 2.3б, п. 2.9б, п. 12.1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На запит ПВП "Авто-Дізель-Сервіс", заступник начальника ВДАІ з обслуговування м. Запоріжжя ГУМВС України в Запорізькій області 10.06.2015 року повідомив, що матеріали ДТП, яка мала місце 25.04.2015 року на 118км. = 400м. а/д Київ-Харків, разом з постановою про закриття кримінального провадження від 27.04.2015 року повернуто назад до ВДАІ з обслуговування Яготинського району УДАІ ГУМВС України в Київській області за вих. №10/16-2358 від 09.06.2015 року. При цьому, встановлено, що ДТП мала місце 25.04.2015 року, постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27.04.2015 року, а супровідний лист та копії матеріалів ДТП, на адресу ВДАІ з обслуговування м. Запоріжжя ГУМВС України в Запорізькій області, були зареєстровані за вих. №277 тільки 04.06.2015 року, тобто коли копії матеріалів ДТП відсилалися, вже закінчились строки до притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_8 Звіту № 659 від 22.06.2015 р. про визначення вартості матеріальної шкоди спричиненої власнику колісного транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності (аварійним комісаром) ОСОБА_9 вартість відновлювального ремонту визначена в розмірі 148617,87 грн.
Відповідно до ОСОБА_8 приймання-передачі виконаних робіт №659 від 22.06.2015 року експертні послуги складають суму 750,00 грн.
Вказана суму була перерахована позивачем на користь СОД ОСОБА_9 у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №399 від 23.06.2015 року.
ОСОБА_8 №1 пошкодження продукції, при перевірці вантажу встановлено пошкодження 1 ящику (6 пляшок) при транспортуванні внаслідок ДТП на суму 316,58 грн.
Між ТОВ "Мелітополь-Автотранс" (Виконавцем) та ПВП "Авто-Дізель-Сервіс" (Замовником) було укладено договір №28 від 02.06.2015 року на виконання ремонтних робіт, за умовами якого, Виконавець зобов'язався виконати ремонт транспортного засобу напівпричепу SСНМІТZ SPR 24 номерний знак АР 8946 XX, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи, які визначені в Наряді-Заказі.
Як слідує з Наряду-Заказу №АД-6634 від 07.07.2015 року ТОВ "Мелітополь-Автотранс" загальна вартість робіт, запчастин та матеріалів з відновлювального ремонту напівпричепу SСНМІТZ SPR 24 номерний знак АР 8946 XX, склала суму 149104,42 грн.
07.07.2015 року ТОВ "Мелітополь-Автотранс" було виставлено позивачу ОСОБА_10 №6634 від 07.07.2015 року на суму 149104,42 грн. за виконані роботи з ремонту напівпричепу АР 8946 XX.
Вищевказана сума в розмірі 149104,42 грн. була перерахована позивачем на користь ТОВ "Мелітополь-Автотранс" у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №469 від 28.07.2015 року.
Із матеріалів справи вбачається, що Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу ТОВ "ВТА-транспорт" уклало із ПрАТ "СК Арсенал страхування" (поліс АІ 1074225 терміном дії до 16.05.2015 року), згідно якого розмір страхового відшкодування становить 50000,00грн., що зменшується на суму франшизи (1000,00грн.)
Сума страхового відшкодування в розмірі 49000,00 грн. була сплачена ПрАТ "СК Арсенал страхування" на користь ПВП "Авто-Дізель-Сервіс" - 19.08.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням №31425 від 19.08.2015 року.
Позивачем на адресу відповідача була направлена Претензія (вих. №1 від 12.05.2015 року), про сплату шкоди у розмірі 316,58 грн. (вартість пошкодженого вантажу) та про сплату франшизи у розмірі 1000,00 грн, яка була залишена відповідачем без задоволення.
Не погодившись із вищевказаними обставинами, Приватне виробниче підприємство "Авто-Дізель-Сервіс" звернулось до місцевого господарського суду із позовом (із врахуванням уточнення від 09.10.2015 року) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт" матеріальної шкоди в сумі 101171,00 грн.
При розгляді вищезазначених вимог колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, для стягнення шкоди необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкоди, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Пункт 2 ст. 1187 ЦК України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1172 Цивыльного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Звільнення від відшкодування можливе лише у разі, якщо той, хто заподіяв шкоду, доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).
Відповідно до довідки №62413856 про дорожньо-транспортну пригоду від 25.04.2015 року власником транспортного засобу - сідельного тягача DAF 85 СF 380, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом РАСТОN LXD 336, державний номерний знак АР 4707 XX, є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт".
Із матеріалів справи вбачається, що водій вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_6 працював водієм-експедитором в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт", що не заперечується самим відповідачем.
Відповідно до постанови слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області від 27.04.2015 року про закриття кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110320000204 від 25.04.2015 року за фактом дорожньо-транспортної події, що мала місце 25.04.2015 року на автомобільній дорозі сполученням "Київ-Харків" в напрямку м. Харкова на 118 км., у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
При цьому, у вищевказаній постанові від 27.04.2015 року зазначено, що своїми діями ОСОБА_6 порушив п. 2.3б, п. 2.9б, п. 12.1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протоколом допиту свідка від 25.04.2015 року встановлено, що ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні ДТП, а також зазначив, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталось через те, що він заснув за кермом, у зв'язку із чим він допустив зіткнення із транспортним засобом позивача по справі. Також, ОСОБА_6 зазначив, що не має претензій до водія автотранспортного засобу Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс".
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність вини відповідача у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було завдано шкоду позивачу.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 Цивыльного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом.
Матеріали справи свідчать, що відповідач не надав жодних належних доказів в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про відсутність його вини, як власника джерела підвищеної небезпеки та особи, яка відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Також відповідач не довів, що завдана позивачу шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.
Посилання відповідача на те, що довідка ДАІ та постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 27.04.2015 року не можуть вважатись належними доказами на підтвердження наявності (відсутності) вини ОСОБА_6 у вчиненні ДТП, а доводять лише ознаки порушення Правил дорожнього руху України, не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне:
- як вже зазначалось вище, водій відповідача - ОСОБА_6 визнав свою вину у скоєнні ДТП, а також зазначив, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталось через те, що він заснув за кермом, у зв'язку із чим и допустив зіткнення із транспортним засобом позивача по справі про що свідчить протокол допиту свідка від 25.04.2015 року. Тобто цим додатково підтверджується причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та завданою шкодою;
- відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку із чим суд не може надавати перевагу однім доказам перед іншими, а повинен досліджувати всі обставини справи та докази, які надані на їх підтвердження в сукупності;
- із матеріалів справи вбачається, що вина водія відповідача - ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного ДТП не була встановлена в судовому порядку через помилку державного органу. Так, із листа відділу ДАІ Запорізького міського управління від 10.06.2015 року вбачається, що матеріали пригоди ДТП, яка сталася 25.04.2015 року разом з постановою про закриття кримінального провадження повернуто назад до ВДАІ з обслуговування Яготинського району УДАІ ГУМВС України в Київській області за вих. №10/16 - 2358 від 09.06.2015 року. Також зазначено, що супровідний лист та копії матеріалів ДТП буди зареєстровані тільки 04.06.2015 року, тобто коли копії матеріалів ДТП відсилалися, вже закінчились всі строки притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності.
В той же час, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року в справі "Рисовський проти України" суд дійшов висновку, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За таких обставин, постанова про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності не була прийнята судом через помилку державного органу (ДАІ), у зв'язку із чим відсутність вказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодувати завдану шкоду його працівником, з огляду на наявність в матеріалах справи інших належних доказів в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_6 вини у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо наявності в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, що покладає на останнього обов'язок відшкодувати шкоду, завдану його працівником.
Під час визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт" на користь Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс" судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.
ОСОБА_8 зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (із подальшими змінами), якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва, однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Враховуючи наведене, на відповідача покладається обов'язок відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.03.2016 року призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Матеріали справи №908/5041/15 направлено до Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експерта поставлено наступні питання:
1) Який розмір складає вартість відновлювальних робіт напівпричепу Schmitz, державний номер НОМЕР_3?
2) Який розмір складає вартість запчастин та матеріалів, використаних при ремонті напівпричепу Schmitz, державний номер НОМЕР_3?
3) Який розмір складає загальна вартість відновлювального ремонту напівпричепу Schmitz, державний номер НОМЕР_3?
Господарським судом Запорізької області отримано матеріали справи №908/5041/15 разом із Висновком експерта від 31.10.2016 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №105-16 у справі №908/5041/15.
ОСОБА_8 з Висновком експерта:
По першому питанню:
Відповідно до п. 7.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу [3], за даними матеріалів справи величина вартості ремонтно-відновлювальних робіт складає -17143,46 грн., відповідно до наряд-заказу №АД-6634 від 07.07.2015 року та платіжного доручення №469 від 28.07.2015 року.
По другому питанню:
Відповідно до п. 7.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу [3], за даними матеріалів справи:
- величина вартості необхідних для ремонту матеріалів складає - 5008,68 грн., відповідно до наряд-заказу № АД-6634 від 07.07.2015 року та платіжного доручення №469 від 28.07.2015 року;
- величина вартості нових складників, що підлягають заміні під час ремонту без урахування фізичного зносу складає - 126 952,28 грн., відповідно до наряд-заказу № АД-6634 від 07.07.2015 року та платіжного доручення №469 від 28.07.2015 року, а встановлена в ході проведення дослідження величина вартості нових складників, що підлягають заміні під час ремонту з урахуванням фізичного зносу складає - 38085,68 грн.
По третьому питанню:
Відповідно до п. 7.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу [3], за даними матеріалів справи величина вартості відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складає - 149104,42 грн., відповідно до наряд-заказу №АД-6634 від 07.07.2015 року та платіжного доручення №469 від 28.07.2015 року, а встановлена в ході проведення дослідження величина вартості відновлювального ремонту з урахування фізичного зносу складає - 60237,82 грн.
Отже, експертом встановлено, що величина вартості матеріальної шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс" напівпричепу Schmitz, реєстраційний номер АР 8946 XX, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на дату дослідження за обсягом наданих матеріалів складає - 60 237,82 грн.
Також, матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем витрат на оплату вартості експертних послуг в розмірі 750,00 грн. та наявності пошкодженого товару на суму 316,58 грн.
Так, наявний в матеріалах справи ОСОБА_8 приймання-передачі виконаних робіт №659 від 22.06.2015 року, підписаний між Приватним виробничим підприємством "Авто-Дізель-Сервіс" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (Виконавець), свідчить, що Виконавцем була виконана, а Замовником прийнята робота з виконання розрахунку вартості матеріального збитку заподіяного власнику напівпричіпа SСНМІТZ SPR 24 р/н АР 8946 XX. Вартість експертних послуг визначена в розмірі 750,00 грн., яка була перерахована позивачем на користь ФОП ОСОБА_9 у повному обсязі.
Факт пошкодження продукції при транспортуванні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на суму 316,58 грн., підтверджується долученим до матеріалів справи ОСОБА_8 № 1 пошкодження продукції від 28.04.2015 року, складеного комісією у складі представників вантажоодержувача та перевізника.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що Звіт №659 від 22.06.2015 року про визначення вартості матеріальної шкоди спричиненої власнику колісного транспортного засобу, складений ОСОБА_9, є неякісним та непрофесійним, не спростовує факту надання ОСОБА_9 послуг (виконання робіт) та факту понесення позивачем витрат на оплату таких послуг, оскільки сам позивач не має відповідної кваліфікації щодо визначення вартості відновлювального ремонту.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги посилання позивача, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 149104, 42 грн., з огляду на наявність в матеріалах справи наряд-заказу №ад-6634 від 07.07.2015 року на суму 149104,42 грн., складеного СТО "Мелітополь-Автотранс", договору на виконання ремонтних робіт №28 від 02.06.2015 року, укладеним між позивачем та ТОВ "Мелітополь-Автотранс", та платіжного доручення №469 від 28.07.2015 року на суму 149104, 42 грн., враховуючи наступне.
Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору на виконання ремонтних робіт №28 від 02.06.2015 року ТОВ "Мелітополь-Автотранс» (Виконавець) зобов'язується виконати ремонт транспортного засобу SСНМІТZ SPR 24 АР 8946 XX за замовленням Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс" (Замовник).
Наряд-заказ №ад-6634 від 07.07.2015 року свідчить, що Виконавець виконав ремонтно-підрядні роботи з відновлювального ремонту транспортного засобу SСНМІТZ SPR 24 АР 8946 XX на суму 149104, 42 грн.
В той же час, вищевказані документи не надають можливості встановити, що вищевказаний ремонт транспортного засобу SСНМІТZ SPR 24 АР 8946 XX було здійснено саме внаслідок ДТП, яке відбулось 25.04.2015 року із транспортним засобом відповідача.
За таких обставин, наряд-заказ №ад-6634 від 07.07.2015 року на суму 149104,42 грн., договір на виконання ремонтних робіт №28 від 02.06.2015 року та платіжне доручення №469 від 28.07.2015 року на суму 149104,42 грн. на відміну від висновку експерта від 31.10.2016 року, не є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать що ремонт пошкодженого транспортного засобу SСНМІТZ SPR 24 АР 8946 XX було здійснено ТОВ "Мелітополь-Автотранс" саме внаслідок ДТП, яке відбулось 25.04.2015р.
ОСОБА_8 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Із матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія Арсенал страхування" виплатило на користь Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс" страхове відшкодування в розмірі 49000,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №31425 від 19.08.2015 року.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на факт сплати Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія Арсенал страхування" страхового відшкодування в розмірі 49000,00 грн., шкода, яка підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача складає 12304,40 грн. (60237,82 грн. + 316,58 грн. + 750,00 грн. = 61304,40 грн. - 49000,00 грн. = 12304,40 грн.), у зв'язку із чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 року у справі №908/5041/15 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Авто-Дізель-Сервіс", смт. Якимівка Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-транспорт", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 року у справі №908/5041/15 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 року у справі №908/5041/15 - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна
Судді: О.Л. Агапов
ОСОБА_3