04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" травня 2017 р. Справа№ 910/21409/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017р.
по справі №910/21409/16 (суддя - Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнесконсалтинг»
до 1. Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
2. Товариства з обмеженою відповідальність «Транспортні автоматизовані системи»
про стягнення 545 157,68 дол. США, що еквівалентно 12 589 250,88 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнесконсалт» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47; ідентифікаційний код 36185164) 11 830 807(одинадцять мільйонів вісімсот тридцять тисяч вісімсот сім) грн. 56 коп. курсової різниці та 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. по справі №910/21409/16 та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017р. відновлено Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербізнесконсалтинг» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.
Згідно відзиву на апеляційну скаргу позивач просить суд змінити резолютивну частину рішення та викласти у наступній редакції: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнесконсалт» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47; ідентифікаційний код 36185164) 12 589 250 (дванадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 88 коп. курсової різниці та 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.».
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» надавало письмові пояснення по справі.
Розпорядженням №09-52/1442/17 від 05.04.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 05.04.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. по справі №910/21409/16 прийнято до провадження до провадження у визначеному складі суду.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» заявлено клопотання про витребування документів.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями 43-1 - 43-10 цього Кодексу.
Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Товариство з обмеженою відповідальність «Транспортні автоматизовані системи» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки, третя особа суд не повідомила.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
За таких обставин, справа розглядається за наявними матеріалами, за відсутності представника відповідача 2, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
26.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ФЕРОСПЛАВІВ», як покупцем та Публічним акціонерним товариством «УКРНАФТА», як постачальником, укладено контракт № 80/2013, за умовами якого відповідач-1 зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити феросплави (далі - товар), на умовах, у кількості та строки, зазначені в додатках (Специфікаціях) до цього контракту, які є невід'ємною його частиною (п. 1.1 Контракту).
На виконання умов Контракту Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія Феросплавів» здійснило попередню оплату на суму 5 431 696 доларів США 06 центів, що підтверджується платіжними дорученнями №7 від 23.07.2013р., №66 від 26.07.2013р., №29 від 18.10.2013р., №30 від 18.10.2013р., №5 від 21.01.2014р.
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» товар поставило частково на суму 4 433 334 доларів США 22 центи.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за непоставлений товар становить 998 634 доларів США 84 центи.
01.08.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ФЕРОСПЛАВІВ» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНІ АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ» (поручитель) був укладений договір поруки від 01.08.2014р. № 01-08-2014/1, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх обов'язків відповідача-1, які виникли на підставі контракту №180/2013 від 26.07.2013р., в тому числі по відшкодуванню основного боргу, по простроченню зобов'язань, по невиконанню зобов'язань, по виплаті 3% річних від простроченої суми, а також суми боргу в урахування індексу інфляції, по сплаті неустойки, по відшкодуванню понесених кредитором збитків або упущеної вигоди.
Згідно п. 2.1. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржником по контракту та відповідно п. 1.1. даного договору поруки на суму 10 000 доларів США.
20.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ФЕРОСПЛАВІВ» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕСКОНСАЛТ» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги у повному обсязі згідно Контракту та згідно з Договором поруки, в тому числі належного виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 зобов'язань з відшкодування боргу у розмірі 998 634,87 доларів США, зі сплати 3% річних від простроченої суми, а також суми боргу з урахуванням індексу інфляції, по сплаті неустойки, з відшкодування понесених кредитором збитків або втраченої вигоди, а також щодо розірвання Контракту та Договору поруки, а позивач приймає право вимоги, належне первісному кредитору за Контрактом та Договором поруки. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015р. у справі №910/13862/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнесконсалтинг» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення 1 033 270,08 дол. США, що еквівалентно 21 956 989,20 грн. відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. по справі №910/13862/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнесконсалтинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015р. задоволено. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕСКОНСАЛТ» 988 634 доларів США 84 центи, що станом на 20.05.2015р. еквівалентно сумі заборгованості у розмірі 21 008 490,35 грн. Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні автоматизовані системи» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІЗНЕСКОНСАЛТ» 10 000 доларів США, що станом на 20.05.2015р. еквівалентно сумі заборгованості в розмірі 212 500,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2016р. по справі №910/13862/15 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. у справі №910/13862/15 змінено. Пункт 2 частини 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. викладено у наступній редакції: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербізнесконсалт» 14 183 629,97 грн., що станом на 20.05.2015р. еквівалентно сумі заборгованості у розмірі 32 820 321рубль РФ 10 коп.». У решті вимог про стягнення основного боргу відмовлено. Пункт 3 частини 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. скасовано та прийнято нове рішення: у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні автоматизовані системи» відмовити.
Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» курсової різниця за невиконання Контракту №180/2013 від 26.06.2013р.
Згідно п. 7.2. Контракту всі спори та розбіжності, які виникли між сторонами контракту, при неможливості їх вирішення шляхом переговорів повинні розглядатися в Міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України згідно із регламентом вищезазначеного суду, рішення якого буде кінцевим та обов'язковим для сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися зокрема спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
Відповідно до п. 2 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, яке є додатком №1 до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», до Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватись на вирішення: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України. Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійних операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації.
Відповідно до розділу 1 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого Рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17.04.2007р. № 18(1) із змінами, внесеними рішенням президії Торгово-промислової палати України від 25.10.2012р. №24(6) Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України є самостійною, постійно діючою установою (третейським судом), здійснюючою свою діяльність відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.1994р., Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України і даного Регламенту.
У параграфі 2 «Компетенція МКАС» статті 1 Регламенту встановлено, що у МКАС за угодою сторін можуть передаватись: спори із договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном; спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України; до компетенції МКАС відносяться, зокрема, спори, які стосуються відносин торгового характеру, включаючи наступні угоди та не обмежуючись ними: купівля-продаж (поставка) товарів, виконання робіт, надання послуг, обмін товарами та/або послугами, перевезення вантажів та пасажирів, торгове представництво та посередництво, оренда (лізинг), науково-технічний обмін, обмін іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійні операції, інвестиції, кредитно-розрахункові операції, страхування, спільне підприємництво та інші форми промислової і підприємницької кооперації.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Доказів оскарження арбітражного застереження, втрати його чинності або неможливості його виконання, матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відбулась заміна кредитора в існуючому зобов'язанні, тобто за Контрактом, який є обов'язковим для сторін, а тому дія арбітражного застереження поширюється на дані правовідносини.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
За таких обставин, суд першої інстанції помилково не припинив провадження у справі, за наявності арбітражного застереження.
Відповідно до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.
Клопотання про витребування задоволенню не підлягає.
За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню.
Керуючись ст. 80, ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. у справі №910/21409/16 скасувати.
2. Провадження у справі №910/21409/16 припинити.
3. Матеріали справи №910/21409/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді М.Л. Яковлєв
Т.І. Разіна