04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" травня 2017 р. Справа№ 910/19533/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2017р.
у справі №910/19533/16 (суддя - Привалов А.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
до 1. Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
2. Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
за участю Генеральної прокуратури України
про відшкодування збитків
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2017р. у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погодившись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2017р. по справі №910/19533/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю і стягнути з відповідача 1 збитки на суму 1 949 366,21 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017р. після повторного автоматизованого розподілу судових справ апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Тищенко О.В., Разіна Т.І.
Розпорядженням №09-52/1441/17 від 05.04.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 05.04.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2017р. у справі №910/19533/16 прийнято до провадження до провадження у визначеному складі суду.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
06.04.2017р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
За клопотанням Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
Головне управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України заперечує проти апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволені, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України заперечує проти апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України також заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Генеральна прокуратура України також заперечує проти апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу прокуратура не подала.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
05.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (Укртелеком) та Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (Замовник) було укладено договір № 36-3-13 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого Укртелеком надає замовнику у 2013 році на постійній основі послуги (надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв'язку), зазначені в Додатках №№1, 2, 3, 4, 5 до Договору, а замовник - приймає та сплачує вартість наданих послуг.
Згідно п. 1.2. договору №36-3-13 обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Ціна договору становить 4 512 128,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 752 021,33 грн. (п. 3.1. договору).
Згідно п. 3.2. договору ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Додатковою угодою №1/10 від 05.02.2013р. зменшено ціну договору №36-3-13 до 3 212 128,00 грн.
20.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (Укртелеком) та Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (Замовник) було укладено договір №256-3-13 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого Укртелеком надає замовнику у 2013 році на постійній основі послуги (надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв'язку), зазначені в Додатках №№1, 2, 3, 4, 5, 6 до Договору, а замовник - приймає та сплачує вартість наданих послуг.
Згідно п. 1.2. договору №256-3-13 обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Ціна договору становить 2 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 333 333,33 грн. (п. 3.1. договору №256-3-13).
Згідно п. 3.2. договору ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Додатковою угодою №1 від 20.12.2013р. сторони зменшили вартість договору №256-3-13 до 763 962,00 грн.
Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в повному обсязі оплатив усі рахунки, виставлені до оплати позивачем відповідно до погоджених сторонами суми договорів №36-3-13 та №256-3-13. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що протягом 2013 року після вичерпання бюджетних асигнувань посадові особи Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації замовляли послуги, передбачені укладеними договорами, понад загальні суми цих договорів, в результаті чого позивачем понесені збитки на суму 1 624 471,84 грн., з врахуванням 146 805,04 грн. національної складової, а з урахуванням ПДВ загальна сума збитків становить 1 949 366,21 грн.
Відповідно до п. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;
5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті;
6) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).
7) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
8) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю. Таким чином, Законом України «Про здійснення державних закупівель», який є спеціальним для даних правовідносин, не передбачено збільшення ціни.
Доказів укладення додаткової угоди на суму 4 195 906,71 грн. матеріали справи не містять, а тому у відповідач 2 правомірно не підписав акти приймання-передачі поза межами договору.
Відповідно до п. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходу, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно вимог даної статті підставою відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавала шкоди. Завдання шкоди містить наступні елементи: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами та вина завдавала шкоди.
Відповідальність настає лише з вини заподіювача шкоди, тобто відсутність у діях умислу звільняє її від відповідальності.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.
В порушення вимог ст. 33 Господарського кодексу України, позивач не навів та не довів належними та допустимими доказами наявності збитків на спірну суму.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2017р. у справі № 910/19533/16.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2017р. у справі № 910/19533/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 910/19533/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді М.Л. Яковлєв
Т.І. Разіна