04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" травня 2017 р. Справа№ 910/20767/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Коротун О.М.
Хрипуна О.О.
при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альянс Холдинг"
на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017
у справі № 910/20767/16 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аспект Пром"
до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альянс Холдинг"
про стягнення 516 407,84 грн. (501 686,38 грн. із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог)
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Аспект Пром" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альянс Холдинг" (далі - відповідач) про стягнення 516 407,84 грн. (501 686,38 грн. із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) заборгованості за договором купівлі-продажу пального на автозаправних станціях з використанням старт - карт № КРБК-004332 від 17.06.2016, з яких: 490 731,76 грн. - основний борг, 3 620,15 грн. - 3 % річних, інфляційні втрати в розмірі 7 334,47 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі № 910/20767/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 490 731,76 грн., 3% річних в сумі 3 620,15 грн., втрати від інфляції у розмірі 7 334,47 грн. та судовий збір в розмірі 7 525,30 грн.
Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі № 910/20767/16 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, зроблені судом, не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник вказує, що судом першої інстанції не вказано, якими саме належними та допустимими доказами позивач підтвердив наявність заборгованості. Виписка з особового кабінету ТОВ ,,Аспект Пром" не може бути належним доказом наявності заборгованості, оскільки не підтверджується відповідними первинними документами. Як зазначає апелянт, стосовно ТОВ ,,Аспект Пром" порушено кримінальне провадження, що підтверджується інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру судових рішень та зазначений факт дає підстави вважати, що відсутність первинних документів у позивача пов'язана саме з його протиправною діяльністю. Також, на думку відповідача, судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідно до умов договору, зобов'язання щодо повернення грошових коштів повинно виконуватись з настанням події, а саме, повернення позивачем смарт - карток, які на час розгляду справи в суді так і не були повернуті. Твердження суду щодо зменшення позивачем суми позовних вимог на суму вартості смарт - карток також є неправомірним, оскільки правом стягнення штрафу на суму вартості смарт - карток наділений відповідач, а не позивач.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її необґрунтованість та просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження та призначено її розгляд.
Розгляд скарги у справі відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.
Зокрема, ухвалою суду від 18.04.2017 у справі №910/20767/16 було зобов'язано сторони звірити розрахунки та покладено обов'язок щодо складання акту звірки на відповідача.
В судове засідання 22.05.2017 з'явилась представник позивача, представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 18.04.2017, у порядку, встановленому ГПК України, про що свідчить інформація, отримана з офіційного сайту УДППЗ ,,Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, враховуючи закінчення встановленого ст. 102 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд у його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.
Крім того, колегія суддів враховує, що зобов'язуючи сторони звірити розрахунки ухвалою суду від 18.04.2017, обов'язок щодо складання акту звірки, було покладено на відповідача, проте, відповідачем виконано не було, відповідного акту та доказів надання (надіслання) позивачу відповідач не надав, та, як зазначив в судовому засіданні 22.05.2017 представник позивача, на адресу позивача такий акт не надходив. Представник позивача просив суд розглянути справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе продовжувати розгляд справи без витребування такого акту, оскільки обов'язок його складання покладався саме на відповідача для підтвердження його доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Альянс Холдинг" (далі - продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Аспект Пром" (далі - покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу пального на автозаправних станціях з використанням смарт-карт №КРБК-004332, за змістом п. 2.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця Товар на АЗС з використанням смарт-карт, а також надати послугу обслуговування, а покупець прийняти і оплатити їх.
Продавець передає Товар на умові EXW - адреси АЗС (згідно переліку, що наведений на сайті shell.ua або у вигляді роздрукованого переліку за бажанням Покупця) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (EXW) відвантаження Товару (заливання нафтопродуктів в автотранспорт) здійснюється силами і засобами Продавця. Передача Товару Покупцю (Держателю Смарт-карти) здійснюється на підставі пред'явлення ним Смарт-карти оператору АЗС та шляхом заправки вказаних ним автотранспортних засобів (п. 3.1, 3.2 договору).
Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору, сторони погодили, що оплата за Товар здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати його вартості шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок продавця, або шляхом внесення готівкових коштів через касу АЗС Shell. Покупець сплачує Продавцю вартість Товару або без рахунку-фактури, на підставі договору, або на підставі виставленого Продавцем рахунку-фактури.
Згідно з пунктом 5.3 договору, сторони встановили, що покупець попередньо сплачує продавцю за Товар шляхом попередньої оплати, у розмірі обумовленому в Замовленні, але не менше 200 (двісті) гривень у разі здійснення оплати за Товар шляхом внесення готівкових коштів через касу АЗС Shell Покупцем, або його Представником, яким вважається будь-який пред'явник Карти. Датою здійснення Покупцем повного платежу вважається дата зарахування 100% належних до сплати коштів на банківський рахунок Продавця. У разі здійснення оплати за Товар шляхом внесення готівкових коштів через касу АЗС Shell, датою здійснення Покупцем повного платежу вважається дата внесення готівкових коштів до каси АЗС Shell. Попередня оплата стягується з метою забезпечення платежів Покупця.
В пункті 5.7 договору сторони погодили, що у разі надання Покупцем листа-звернення про повернення на рахунок Покупця суми залишку раніше сплаченої попередньої оплати та підписання Акту звірки взаєморозрахунків між Продавцем та Покупцем, Продавець зобов'язаний повернути суму залишку сплаченої попередньої оплати протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання письмового листа-звернення, при умові повернення смарт-карток, які були видані клієнту у тимчасове користування згідно Додатку №1 до Договору. Якщо покупець не може повернути Смарт-картки, які були видані у тимчасове користування, то Продавець має право вирахувати суму за ці картки з суми переплати, яка підлягає поверненню Покупцеві.
Відповідно до п. 6.1, 6.4, 6.5 договору сторони домовились, що відвантаження Товару на АЗС здійснюється за цінами виходячи з даних прейскуранта АЗС (включаючи ПДВ та акциз). Ціна, вказана в прейскуранті, є попередньою і буде скоригована на суму Факторів, які коригують її відповідно до Додатку №2. За будь-яких умов кінцева ціна на відвантажений Товар фіксується в акті прийому-передачі Товару та не може бути вищою за відповідну ціну прейскуранта на дату його відвантаження. Акт прийому-передачі Товару складається на останнє число кожного календарного місяця та підписується Сторонами. До Акту прийому - передачі товару, на вимогу Покупця, додається додаток, в якому міститься детальна інформація про всі транзакції з продажу товару з використанням Смарт-карт, Даний додаток є лише інформаційним документом і не є первинним документом бухгалтерського обліку. Якщо після закінчення 30 (тридцяти) календарних днів після дати формування та надання Продавцем Покупцю відповідного Акту прийому-передачі Товару, Продавець не отримує підписаний та скріплений печаткою Покупця Акт прийому-передачі Товару, Товар вважається належним чином прийнятим Покупцем на наступний день, що слідує за датою закінчення вищевказаного строку.
Додатком № 2 до договору сторони встановили розмір знижки згідно п. 6.1 договору: ,,покупцю надається знижка від ціни АЗС, при цьому ціна АЗС включає ПДВ, акциз, на мережі АЗС ТОВ ,,Альянс Холдинг" під торговим знаком Shell: у розмірі 2,10 грн. за кожен літр бензинів А92; у розмірі 2,50 грн. за кожен літр дизельного пального та бензину А95; у розмірі 2,70 грн. за кожен літр бензинів V-Power/V-Power Diesel; у розмірі 0,50 грн. за кожен літр скрапленого газу.
На виконання умов договору, позивачем, як покупцем, здійснено попередню оплату в розмірі 870 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 14 від 17.06.2016 на суму 250 000,00 грн., № 18 від 21.06.2016 на суму 70 000,00 грн., № 33 від 23.06.2016 на суму 400 000,00 грн., № 53 від 01.07.2016 на суму 150 000,00 грн.
Згідно виписки з особового кабінету ТОВ ,,Аспект Пром" йому було видано на виконання умов договору №КРБК-004332 від 17.06.2016 в користування 120 смарт-карт.
Як вбачається з виписки з особистого кабінету ТОВ ,,Аспект Пром" залишок на балансовому рахунку позивача станом на 08.12.2016 становить 505 131,76 грн., дата останньої проведеної транзакції по балансу: 04.07.2016; кількість отриманого позивачем пального 18 929,03 л, вартістю 409 461,33 грн.; нарахований дисконт 30.06.2016 - 34 915,13 грн., 31.07.2016 - 9 677,96 грн.
Користуючись правом на отримання залишку коштів внесених ТОВ ,,Аспект Пром" на рахунок ТОВ ,,Альянс Холдинг", в якості попередньої оплати, відповідно до п. 5.1 та на підставі п. 5.7 договору ТОВ позивач неодноразово звертався до відповідача з Листами-зверненнями, в яких просив повернути залишок коштів, які були перераховані згідно договору №КРБК-004332 від 17.06.2016 та підписати Акт звірки взаєморозрахунків за даним договором (листи від 04.07.2016 вих.№1/04/07/16 - отриманий ТОВ ,,Альянс Холдинг" 19.07.2016; від 04.07.2016 вих.№1/04/07/16 - отриманий ТОВ ,,Альянс Холдинг" 19.07.2016, від 11.07.2016 вих.№1/11/07/16) - отриманий ТОВ ,,Альянс Холдинг" 19.07.2016 року, від 29.07.2016 вих.№1/29/07/16).
Відповіді на зазначені листи матеріали справи не містять, залишок попередньої оплати здійсненої ТОВ ,,Аспект Пром" відповідач не повернув.
Відповідно до п. 10.3 договору, кожна із сторін має право на дострокове розірвання цього Договору з обов'язковим письмовим попередженням іншої сторони за 30 календарних днів до моменту такого дострокового розірвання.
Згідно з п. 10.4 договору у випадку дострокового розірвання цього договору (закінчення строку його дії), Сторони проводять усі необхідні взаєморозрахунки в десятиденний строк з моменту письмового попередження про дострокове розірвання (закінчення строку дії цього Договору).
01.08.2016 TOB ,,Аспект Пром" на адресу ТОВ ,,Альянс Холдинг" направлено лист-повідомлення про дострокове розірвання договору купівлі-продажу пального на автозаправних станціях з використанням смарт-карт №КРБК-004332 від 17.06.2016 в односторонньому порядку, внаслідок чого його дія закінчиться через 30 календарних днів з моменту отримання ТОВ ,,Альянс Холдинг" даного письмового попередження. Одночасно, відповідно до вимог п. 10.4 договору, позивач в листі просив у десятиденний термін з моменту отримання попередження про розірвання договору, провести усі необхідні розрахунки, в тому числі, шляхом складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків між продавцем та покупцем та повернення суми залишку раніше сплаченої попередньої оплати у розмірі 505 131,76 грн., оскільки вказані кошти є власністю покупця та були внесені ним на рахунок продавця відповідно до вимог п. 5.1 та п. 5.3 договору для забезпечення можливості придбання товару за договором, однак, не використані через фактичне припинення діяльності між сторонами договору, та щодо яких у покупця відповідно до пункту 5.7 договору передбачене право на їх повернення продавцем.
ТОВ ,,Альянс Холдинг" вказаний вище лист отримано 01.08.2016, вхідний №320. Відповідно, розрахунки між сторонами, в тому числі, шляхом складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків між продавцем та покупцем та повернення суми залишку раніше сплаченої попередньої оплати, повинні були здійсненні продавцем у десятиденний термін з моменту отримання попередження про розірвання договору, тобто, до 11.08.2016 включно.
Також позивачем було направлено лист головному бухгалтеру відповідача від 05.08.2016 вих. №1/05/08/16 з проханням повернути грошові кошти в сумі 505 131,76 грн. на підставі п. 10.3 договору та додано до нього: Акт звірки взаєморозрахунків; Акт повернення отриманих покупцем смарт-карт; заяву про дострокове розірвання договору. Лист отримано відповідачем 08.08.2016 за вх. № 345.
Проте, відповідач відповіді на листи не надав, суму попередньої оплати не повернув, акт звірки взаєморозрахунків не підписав.
31.08.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією про виконання договірних зобов'язань - повернення суми залишку сплаченої попередньої оплати, у сумі 505 131,76 грн., яка теж задоволена не була.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає, що відповідачем неналежним чином виконано умови договору в частині повернення коштів попередньої оплати, в зв'язку з чим заявлено до стягнення з відповідача 501 686,38 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в якій позивач вирахував штраф за кожну неповернуту смарт - картку в розмірі 14 400,00 грн.); з яких: 490 731,76 грн. основний борг; 3 620,15 грн. 3% річних та 7 334,47 грн. втрати від інфляції.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Правовідносини між сторонами виникли з договору купівлі - продажу.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Сторони обумовили в договорі право сторін в односторонньому порядку розривати договір (п.10.3) та обов'язок провести взаєморозрахунки за договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 870 000,00 грн. та отримав товару на суму 409 461,33 грн., крім того позивачу нараховано дисконт на загальну суму 44 593,09 грн. Отже, сума не використаного позивачем авансу становить 505 131,76 грн.
Заперечення відповідача з приводу того, що зобов'язання по поверненню суми попередньої оплати у нього не виникло, оскільки позивач не повернув йому смарт-карти, правомірно відхилено судом першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з додатком № 1 до договору № КРБК-004332 від 17.06.2016 Смарт-карта є власністю Постачальника та видається безкоштовно Покупцю у необхідній кількості згідно письмової заяви Покупця, яка засвідчує побажання клієнта отримати певну кількість Смарт-карт, та визначити найменування, кількість товару, які можливо отримати за допомогою Смарт-карти. Вказана в заяві інформація щодо найменування товару використовується у податкових накладних на оплату згідно з п. 4.1 цього Договору. Вказана вище заява повинна бути підписана представниками Покупця та Постачальника. Смарт-Карта видається Покупцю тільки на строк дії цього Договору та повинна бути поверненою Постачальнику протягом 3 (трьох) календарних днів з дата закінчення строку дії цього Договору. У разі неповернення виданих Смарт-карт, Постачальник має безумовне право стягнути з Покупця штраф у розмірі 120 грн. за кожну Смарт-карту.
Оскільки договір № КРБК-004332 від 17.06.2016 припинив свою дію 01.09.2016 на підставі заяви позивача, смарт-карти мали бути повернуті відповідачу до 06.09.2016. Повернути суму сплаченого авансу в зв'язку з розірванням договору відповідач зобов'язаний був у строк до 11.08.2016 включно. Крім того, до вказаних правовідносин, в зв'язку з розірванням договору на підставі п. 10.3 договору застосовується п. 10.4 договору, а не п 5.7 договору, що передбачає просто вимогу повернути суму попередньої оплати. При цьому, додаток № 1 до договору не передбачає права відповідача притримати суму попередньої оплати, ним передбачено право відповідача взамін не повернутих смарт-карт стягнути з позивача суму штрафу. Таким чином, порушення позивачем умови щодо повернення смарт - карт не є підставою для позбавлення позивача права вимагати повернення суми залишку попередньої оплати та не є підставою для відмови в поверненні відповідачем на користь позивача суми залишку попередньої оплати, оскільки вказані кошти є власністю покупця та були внесені ним на рахунок продавця відповідно до вимог п.5.1 та 5.3 договору, не використані у якості оплати за переданий товар за договором, та, щодо яких у покупця є право на їх повернення продавцем.
В заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач врахував суму штрафу за 120 неповернутих смарт-карт у розмірі 14 400,00 грн. та зменшив суму заборгованості на суму штрафу та просив стягнути з відповідача 490 731,76 грн.
Оскільки у відповідача виник обов'язок повернути суму попередньої оплати, який мав бути виконаний до 11.08.2016 включно, з 12.08.2016 відповідач є боржником, що прострочив виконання зобов'язання по поверненню суми попередньої оплати у розмірі 490 731,76 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 490 731,76 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Посилання відповідача на те, що відповідно до умов договору, зобов'язання щодо повернення грошових коштів повинно виконуватись з настанням події, а саме, повернення позивачем смарт - карток, які на час розгляду справи в суді так і не були повернуті, спростовується наведеним вище.
Щодо доводів відповідача про те, що зменшення позивачем суми позовних вимог на суму вартості смарт - карток є неправомірним, оскільки правом стягнення штрафу на суму вартості смарт - карток наділений відповідач, а не позивач, колегія суддів зазначає, що таке зменшення не суперечить приписам ст. 22, 55 ГПК України, за змістом яких зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, та саме він визначає ціну позову.
В частині доводів відповідача про те, що виписка з особового кабінету ТОВ ,,Аспект Пром" не може бути належним доказом наявності заборгованості, оскільки не підтверджується відповідними первинними документами, колегія суддів зазначає, що внесення позивачем коштів в розмірі 870 000,00 грн. в рахунок попередньої оплати за договором підтверджено належними доказами (платіжними дорученнями). При цьому, в п. 7.2.1 обумовлено право покупця при поставці (передачі у власність) товару на АЗС отримувати чек POS - терміналу, що відображає марку (вид) і кількість поставленого товару. Обов'язок же зберігати чеки, отримані після проведення операції по передачі товару з використанням смарт - картки через POS - термінали покладені договором на продавця (відповідача) (п.7.3.2 договору).
Відповідач не надав ані суду першої інстанції, ні апеляційному суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у заявленій сумі 490 731,76 грн.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 3 620,15 грн. та втрати від інфляції у розмірі 7 334,47 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 11.08.2016 по 09.11.2016, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач є таким, що прострочив повернення авансу з 12.08.2016. Однак, незважаючи на невірно визначений період нарахування, сума 3% річних згідно перерахунку суду є більшою ніж заявлена позивачем до стягнення. Оскільки клопотання про вихід за межі позовних вимог не надходило, суд вірно визначив, що сума 3% річних підлягає стягненню у розмірі, визначеному позивачем - 3 620,15 грн.
В частині інфляційних втрат, розрахованих позивачем за період з серпня по вересень 2016 року в розмірі 7 334,47 грн., колегія суддів зазначає, що обрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Водночас, слід зазначити, що дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення в повному обсязі, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення вказав про те, що позовні вимоги задоволено частково, однак, це не вплинуло на правильність висновку суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, викладеному в резолютивній частині рішення.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказував, що стосовно ТОВ ,,Аспект Пром" порушено кримінальне провадження, що підтверджується інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру судових рішень та зазначений факт дає підстави вважати, що відсутність первинних документів у позивача пов'язана саме з його протиправною діяльністю. Крім того, до апеляційної скарги ним було додано копії листів слідчих органів.
Як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 ,,Про судове рішення", господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Однак, обставини на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не могли бути досліджені та оцінені судом першої інстанції, оскільки про них під час розгляду справи заявлено не було.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі № 910/20767/16 слід залишити без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альянс Холдинг" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі № 910/20767/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді О.М. Коротун
О.О. Хрипун