36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.05.2017р. Справа № 917/359/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бізнес-Безпека", юридична адреса: АДРЕСА_1, 36007; адреса для листування: вул. Шевченка, б. 100, м. Полтава, 36039
до Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод", вул. Заводська, 12, кімната 307, м. Полтава, 36007
про стягнення 28 957,15 грн.
Суддя Семчук О.С.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бізнес-Безпека" (далі - позивач/ ТОВ "Полтава-Бізнес-Безпека") звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" (далі - відповідач/ ПрАТ "Полтавський вентиляторний завод" про стягнення 28 957,15 грн., з яких: 25200,00 грн. - основний борг, 292,93 грн. - 3% річних, 1905,12 грн. - пеня, 1559,10 грн. інфляційні втрати. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору охорони № 35 від 30.10.2015р.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.03.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 13.04.2017р.
В зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 13.04.2017р. відклав розгляд справи на 11.05.2017р.
В судовому засіданні 11.05.2017р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на 15 днів у зв'язку зі зміною місцезнаходження відповідача після порушення провадження у справі.
Суд задовольнив клопотання позивача та ухвалою від 11.05.2017р. продовжив строк вирішення спору на 15 днів і відклав розгляд справи на 25.05.2017р.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
25.05.2017р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач відзиву на позов не надав. В зв'язку із цим, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 25.05.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
30.10.2015р. між ТОВ «Полтава-Бізнес-Безпека» (виконавець/охоронна фірма за договором) та ПрАТ «Полтавський вентиляторний завод» (замовник за договором) був укладений договір охорони № 35 (далі - договір).
Згідно п. 2.1. договору замовник передає, а охоронна фірма приймає під спеціалізовану постову охорону визначені в Додатку № 1 до даного Договору (Дислокація) та Додатку № 3 (Схема постів) приміщення, визначені площі території приміщень чи майнових комплексів, що належать замовнику на праві власності або знаходяться в його користуванні на законних підставах та знаходяться на об'єкті на тих же підставах (надалі - об'єкт), розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Заводська, 3 (відокремлена територія виробничого приміщення).
Вартість послуг охоронної фірми одного поста згідно п. 3.1. договору становить 12,00 грн. разом з ПДВ за 1 годину охорони, що встановлювалася на період дії даного договору. Оплата послуг виконавця (охоронної фірми) відповідно до п. 3.3. договору мала здійснюватися замовником по факту надання послуг за кожні відпрацьовані 15 календарних днів з відстрочкою 10 (десять) календарних днів з дати виставлення рахунку.
Відповідно до п. 3.4. договору акт приймання-передачі виконаних робіт складається за кожні відпрацьовані 15 календарних днів у двох примірниках, з яких перший знаходиться у виконавця, а другий у замовника. Обов'язок по складанню акту виконаних робіт (надання послуг) покладається на виконавця. Підставою для проведення оплати є виписаний виконавцем рахунок-фактура. Підтвердженням надання послуг являється Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), що надається охоронною фірмою для підписання замовнику в двох примірниках після спливу кожних 15 календарних днів за фактично відпрацьовані дні.
Відповідно до п. 5.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до 30 жовтня 2016 року. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення дії договору по закінченню його терміну або про його переукладення, договір залишається в силі на колишніх умовах на той же термін. Позивач зазначає, що до 30.10.2016р. жодна із сторін договору не повідомила ні усно, ні письмово про його припинення, а сторони і надалі виконували умови договору. Отже, договір залишався в силі на колишніх умовах на той же термін.
За 2015-2016 роки по договору позивачем були надані відповідачу послуги по охороні об'єкта на загальну суму 194025,57 грн. Вартість наданих позивачем послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт за період з листопада 2015р. по грудень 2016р., копії яких додані до матеріалів справи. Вказані акти підписані відповідачем без будь-яких зауважень.
Позивач пояснив, що сторонами складався акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) в останній день місяця за поточний місяць, тому зобов'язання щодо оплати у замовника виникало на підставі підписаного акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та виписки виконавцем (охоронною фірмою) рахунку на оплату. Строк для оплати складав 10 календарних днів з дати підписання акту та рахунку (рахунок складався в день підписання акту).
Пунктом 4.4.11. договору передбачено обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі вносити плату за послуги охоронної фірми відповідно до умов цього договору.
В порушення умов договору відповідач розрахувався за надані позивачем послуги частково, на загальну суму 168825,57 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок.
Таким чином, заборгованість відповідача за послуги охорони становить 25200,00 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених у статті 11 ЦК України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем послуг у повному обсязі.
За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості за надані послуги охорони в сумі 25200,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
За неналежне виконання відповідачем умов договору позивач просить стягнути з нього 292,93 грн. 3% річних, 1905,12 грн. пені та 1559,10 грн. інфляційних втрат.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача суми пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено статтею 3 зазначеного Закону.
Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що у разі затримки оплати наданих послуг замовником, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми наданих послуг за кожен день затримки.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок суми пені та встановив, що позивач безпідставно здійснив нарахування пені на заборгованість по акту № ББ-0000229 від 30.11.2016р. з 11.12.2017р.
Як зазначалося вище, оплата послуг виконавця (охоронної фірми) відповідно до п. 3.3. договору мала здійснюватися замовником по факту надання послуг за кожні відпрацьовані 15 календарних днів з відстрочкою 10 (десять) календарних днів з дати виставлення рахунку.
Встановлені для оплати 10 календарних днів з моменту підписання акту № ББ-0000229 від 30.11.2016р. з 11.12.2017р. та виставлення відповідного рахунку закінчилися 10.12.2016р.
Відповідно до п. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Оскільки 10.12.2016р. було вихідним днем, то згідно п. 5 ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку для оплати є перший за ним робочий день, тобто 12.12.2016р. Таким чином, прострочення виконання зобов'язання по оплаті послуг згідно акту № ББ-0000229 від 30.11.2016р. розпочинається з 13.12.2017р. і саме з цієї дати у позивача виникає право на нарахування пені.
Також при нарахуванні пені позивачем допущено арифметичні помилки.
Суд здійснив перерахунок суми пені за допомогою калькулятора системи "Ліга. ОСОБА_1 9.5.3" та встановив, що позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, на суму 1828,91 грн.
При вирішенні вимоги про стягненні інфляційних втрат та річних суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивачем правомірно нараховано 3 % річних на суму боргу, проте, як і при нарахуванні пені, ним не дотримано вимог п. 5 ст. 254 ЦК України і, таким чином, в деяких випадках не вірно визначено день виникнення прострочення зобов'язання по оплаті послуг, зокрема:
- по акту № ББ-0000124 від 31.12.2015р. прострочення зобов'язання розпочинається не з 11.01.2016р., як зазначено позивачем, а з 12.01.2016р.;
- по акту № ББ-0000024 від 31.03.2016р. - не з 11.04.2016р., а з 12.04.2016р.;
- по акту № ББ-0000171 від 31.08.2016р. - не з 11.09.2016р., а з 13.09.2016р.;
- по акту № ББ-0000229 від 30.11.2016р. - не з 11.12.2016р., а з 13.12.2016р.
Крім цього, при нарахуванні річних позивачем допущено арифметичні помилки.
Суд здійснив перерахунок суми річних за допомогою калькулятора системи "Ліга. ОСОБА_1 9.5.3" та встановив, що позовна вимога про стягнення річних підлягає задоволенню частково, на суму 286,54 грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат, то позивач безпідставно нарахував інфляційні втрати за період з грудня 2015р. по грудень 2016р., оскільки, згідно п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивач у вказаний період безпідставно розпочинає нарахування інфляційних з місяця, у якому мав бути здійснений платіж, і також нараховує інфляційні за місяць, у якому зобов'язання вже було погашено.
Таким чином, стягненню підлягають інфляційні втрати нараховані на суму боргу 12600 грн. за січень 2017р. в сумі 138 грн. 60 коп. (вказана заборгованість виникла у грудні 2016 року і не сплачена до цього часу, а отже у даному випадку є підстави для нарахування інфляційних втрат за січень 2017 року).
В іншій частині, вимоги про стягнення інфляційних задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" (вул. Островського, 8, смт. Котельва, Полтавська обл., 38600; код ЄДРПОУ 00909779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Бізнес-Безпека" (юридична адреса: АДРЕСА_1, 36007; адреса для листування: вул. Шевченка, б. 100, м. Полтава, 36039; код ЄДРПОУ 34825407) 25200 грн. 00 коп. основного боргу, 1828 грн. 91 коп. пені, 286 грн. 54 коп. 3 % річних, 138 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 1516 грн. 95 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.05.2017р.
Суддя О.С. Семчук