пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
23.05.2017 справа № 913/81/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №2017/2 від 09.01.2017р. ОСОБА_5, голова ОСОБА_6, довіреність б/н від 20.03.2017р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Радуга”, с.Мілуватка Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від06.03.2017р. (повний текст підписано 13.03.2017р.)
у справі№ 913/81/17 (суддя Фонова О.С.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “АТ Каргілл”, м.Київ
доСелянського (фермерського) господарства “Радуга”, с.Мілуватка Луганської області
простягнення 109556,74грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “АТ Каргілл”, м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Селянського (фермерського) господарства “Радуга”, с.Мілуватка Луганської області про стягнення інфляційних у розмірі 109556,74грн.
В порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 147558,52грн. Зазначена заява була прийнята судом, в подальшому суд розглядав справу з її урахуванням.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.2017р. (повний текст підписано 13.03.2017р.) у справі №913/81/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АТ Каргілл” задоволені частково, стягнуто з Селянського (фермерського) господарства “Радуга” інфляційні у розмірі 139110,70грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №CVS 62252 від 07.03.2014р. в частині здійснення своєчасних розрахунків за отриманий товар та наявністю недоліків у розрахунках позивача.
Селянське (фермерське) господарство “Радуга” не погодилося з прийнятим рішенням та звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що рішення було прийнято за наслідками неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник стверджує, що господарський суд не врахував той факт, що умовами договору сторони узгодили коригування ціни товару в залежності від курсу долара США, що в свою чергу унеможливлює врахування індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валюти.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Татенко В.М.) у справі №913/81/17 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 23.05.2017р.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Ломовцевої Н.В. на дату слухання справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Татенко В.М.
Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.
Представники відповідача в судовому засіданні 23.05.2017р. підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
07.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АТ Каргілл” (далі - постачальник) та Селянським (фермерським) господарством “Радуга” (далі - покупець) укладено договір поставки №CVS 62252 (далі - договір).
В порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно специфікацій до цього договору, далі - товар (п.1.1).
Згідно з п.2.1 договору, загальна кількість товару визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку неможливості поставки товару в асортименті, передбаченому відповідною специфікацією, постачальник має право запропонувати покупцеві замінити вид товару, поставка якого неможлива, на аналогічний. У разі відмови покупця від заміни виду товару, поставка якого неможлива, вважається, що зобов'язання сторін щодо поставки такого товару припинені за взаємною згодою сторін.
Ціна товару, як вбачається з п.3.1 договору, зазначається у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з пунктом 3.4 цього договору.
Ціна договору визначається як сума вартості всього товару, поставленого постачальником покупцеві в рамках цього договору, що зазначається у видаткових накладних на товар (п.3.2, 3.3).
Відповідо до п.3.4 договору, порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання покупця визначається у відповідній специфікації. Сторони можуть обрати наступний порядок розрахунків за товар: повна попередня оплата, без застосування базової ціни товару (п.3.4.1); повна попередня оплата, із застосуванням базової ціни товару (п.3.4.2); часткова (повна) оплата після поставки товару, із застосуванням базової ціни товару (п.3.4.3).
Як вбачається з п.3.4.2.2 договору, базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору. Вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації. Під курсом банку розуміється середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс банку підтверджується довідкою банку з печаткою банку і підписом уповноваженої особи банку, яка видається щоденно постачальнику. Якщо на дату, пов'язану з виконанням цього договору, на яку вимагається курс банку (дата укладення цього договору, дата підписання специфікації, дата виставлення рахунку-фактури для попередньої оплати, виплати штрафних санкцій, відшкодування шкоди тощо), такий курс відсутній, сторони домовились застосовувати курс банку на попередню дату, яка найбільш наближена до дати, на яку вимагається курс банку.
Пунктом 3.4.3 договору сторонами узгоджений порядок часткової (повної) оплати після поставки товару із застосуванням базової ціни товару.
Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Згідно з п.3.4.3.2 договору, в будь - якому випадку, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеному у відповідній специфікації.
Як вбачається з п.3.4.3.3 договору, базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації.
Пунктом 3.4.3.4 сторони узгодили формули, за якими здійснюється коригування ціни товару.
Сторони пунктом 3.5 договору домовилися вважати процедуру коригування ціни товару в порядку, вказаному в пункті 3.4 цього договору, чинною протягом всього строку дії цього договору і не вважати таке коригування ціни односторонньою зміною умов договору.
При коригуванні ціни і загальної вартості товару за цим договором постачальник надає покупцеві розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на відповідну суму (якщо такий документ вимагається чинним законодавством). При оплаті товару частинами коригування до видаткової накладної надається постачальником після остаточної та повної сплати покупцем за товар.
Оплата товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, з урахуванням положень цього договору (п.3.7).
Строки та умови поставки узгоджені сторонами в розділі 4 договору.
Договір, як вбачається з п.7.1, набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Договір підписаний з обох сторін та скріплені печатками підприємств.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.07.2016р. у справі №913/641/16 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Радуга" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" заборгованість в сумі 694804,38грн., 3% річних в сумі 20370,94грн., пеню в сумі 96415,70грн. та штраф в сумі 180002,05грн. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 45817,06грн. припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №913/641/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 22.11.2016р., зазначене рішення скасовано в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Радуга" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" заборгованості у сумі 694804,38грн., 3% річних у розмірі 7802,06грн., 53544,53грн. пені, 51388,55грн. штрафу, а також в частині розподілу судових витрат. В скасованій частині прийнято нове рішення про часткове задоволення позову: з відповідача на користь позивача стягнуто 12568,88грн. - 3% річних, 42871,17грн. пені, 128613,50грн. штрафу. В решті позову відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2016р. у даній справі залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
На виконання умов договору №CVS 62252 від 07.03.2014р. між сторонами були підписані Специфікації №1/62252, 62253 від 07.03.2014 р., №2/62483 від 12.03.2014р. та №3/62717 від 14.03.2014р. У зазначених специфікаціях сторони обрали порядок оплати після поставки товару (п.3.4.3 договору) із строком оплати до 10.10.2014р., а також передбачили додаткові умови, що у випадку оплати за простроченим рахунком - коригування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент повної оплати за товар згідно виставленому рахунку.
Факт поставки позивачем товару на загальну суму 428711,68грн. та отримання його відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №32173/460539 від 25.03.2014р., №32038/460332 від 21.03.2014р., №32034/460327 від 20.03.2014р., №31911/460172 від 17.03.2014р., №32837/461318 від 14.04.2014р., №32838/461319 від 14.04.2014р. та сторонами не оспорюється. Вартість товару, що зазначена у цих накладних, відповідає змісту специфікацій.
Відповідач за отриманий товар у строк до 10.10.2014р. не розрахувався.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції зазначено, що базова вартість товару була сплачена відповідачем 20 платежами у період з 10.12.2014р. по 31.03.2016р. в загальній сумі 428711,68 грн.
Крім того, в постанові Донецького апеляційного господарського суду по справі №913/641/16 встановлено, що в травні 2016р. позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату, але вже з коригованою ціною товару за курсом долару США на момент виставлення рахунків. З огляду на що, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 750621,44грн., розрахованої за формулами п.3.4.3.4.1 договору, з урахуванням курсу долара банку ПАТ "КІБ Креді Агріколь" станом на 09.10.2014р.
У задоволенні позовних вимог в цій частині судом апеляційної інстанції відмовлено та зазначено, що позивач не скористався своїм правом коригування базової ціни товару, а отже і обов'язок щодо сплати скоригованої ціни у відповідача не настав, тому і підстави для стягнення скоригованої ціни товару на даний момент відсутні.
В межах справи №913/81/17 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “АТ Каргілл” просить стягнути з відповідача, Селянського (фермерського) господарства “Радуга” 147558,52грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) інфляційних, нарахованих на суму простроченої оплати вартості отриманого товару за договором поставки №CVS 62252 від 07.03.2014р.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки постанова Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №913/641/16 набрала законної сили, то факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору поставки №CVS 62252 від 07.03.2014р. та факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань в частині здійснення розрахунків за отриманий товар є встановленим та не потребує повторного доведення.
В межах справи №913/81/17 позивач просить стягнути з відповідача, 147558,52грн. інфляційних за прострочення оплати вартості отриманого товару.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписами п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Укладаючи договір поставки №CVS 62252 від 07.03.2014р, сторони погодили, що базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору. Вказані в специфікаціях в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації (п.3.4.3.3 договору).
Крім того, у специфікаціях зазначено, що коригування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент повної оплати за товар згідно виставленого рахунку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду враховує окреслені положення договору, специфікацій та вважає, що коригування суми фактично здійсненого покупцем платежу, з урахуванням курсу долару на дату такого платежу - є узгодженим сторонами способом нівелювання знецінення національної валюти. Додатково апеляційний суд зауважує, що за своєю правовою природою визначення ціни товару в іноземній валюті (так само і в еквіваленті до іноземної валюти, що коригується станом на момент здійснення оплати товару) є способом забезпечення майнового права та інтересу кредитора отримати погоджену вартість майна незважаючи на інфляційні процеси національної валюти. Крім цього, апеляційна інстанція враховує роз'яснення, що викладені в абз.7 п.8.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013р., відповідно до яких стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості, визначеної в іноземній валюті, не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні).
При цьому, апеляційний суд також враховує п.8.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013р., відповідно до якого роз'яснено, якщо за умовами договору сума платежу, що визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобов'язання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим, то з моменту перерахунку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання даного зобов'язання.
Таким чином, суд першої інстанції невірно застосував положення ч.2 ст.625 ЦК України та дійшов помилкового висновку щодо нарахування інфляційних в частині вартості поставленого товару, оскільки сторони узгодили спосіб та порядок відшкодування втрат постачальника від знецінення національної валюти шляхом коригування остаточної ціни одноразово на момент повної оплати за товар згідно виставленого рахунку, що в загальному порядку забезпечено приписами ч.2 ст.625 ЦК України.
До того ж, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач не позбавлений права складання коригування до відповідної специфікації після сплати відповідачем заборгованості саме на момент сплати.
В постанові Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №913/641/16 зазначено, що на дати повної оплати за кожною специфікацією позивач мав та досі не позбавлений права здійснити коригування повної вартості товару, згідно п.3.4 договору та вимог специфікацій. Зазначене твердження також було підтверджено представником позивача в судовому засіданні 23.05.2017р.
Таким чином, стягнення інфляційних, як це просить позивач, порушить права відповідача та фактично зумовить подвійну сплату відповідачем втрат позивача від інфляційних процесів.
Таким чином, судова колегія дійша висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи. Висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є помилковими, оскільки вони зроблені без урахування наведених вище норм матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Керуючись ст.104 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задововленні позовних вимог.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги з урахуванням ставок судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Радуга”, с.Мілуватка Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2017р. (повний текст підписано 13.03.2017р.) у справі №913/81/17 - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2017р. (повний текст підписано 13.03.2017р.) у справі №913/81/17 - скасувати в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АТ Каргілл”, м.Київ про стягнення з Селянського (фермерського) господарства “Радуга”, с.Мілуватка Луганської області інфляційних в розмірі 139110,70грн.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2017р. (повний текст підписано 13.03.2017р.) у справі №913/81/17 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АТ Каргілл” (01601, м.Київ, вул.Мечникова, буд.3, код ЄДРПОУ 20010397) на користь Селянського (фермерського) господарства “Радуга” (92633, Луганська область, Сватівський район, с.Мілуватка, вул.Кударя, буд.72, код ЄДРПОУ 20162271) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2434,72грн.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: О.А. Марченко
ОСОБА_3
Надруковано 5 прим:1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - ГСЛО; 1 - до справи; 1 - ДАГС