23.05.2017 року Справа № 912/453/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги б/н від 01.02.2017 року;
представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Оситняжка, Новомиргородський район, Кіровоградська область на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2017 року у справі № 912/453/17
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Оситняжка, Новомиргородський район, Кіровоградська область
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Новомиргородської районної державної адміністрації, м. Новомиргород, Кіровоградська область
про визнання права на поновлення договору, визнання укладеною додаткової угоди,
До господарського суду Кіровоградської області звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка містить наступні вимоги:
- визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 переважне право на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району загальною площею 17,86 га зареєстрованого у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.02.2007 за № 4;
- визнати укладеною між головним управлінням Держгеокадастру та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.02.2007 за № 4, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі, в редакції:
"Додаткова угода
про поновлення договору оренди землі від 12 січня 2007 року (зареєстрованого у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", запис у державному реєстрі земель від 19.02.2007 року за № 4) м. Новомиргород
Кіровоградська область ______ ___________ року
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, від імені якого діє
_________________________________________________________, на підставі статті
122 Земельного кодексу України, іменоване в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Приватний підприємець ОСОБА_2, який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 2 червня 2000 року №04055096ф0020548, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду (далі за текстом - Угода) про поновлення договору оренди землі від 12 січня 2007 року, зареєстрованого у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України", запис у державному реєстрі земель від 19.02.2007 року за № 4 (далі за текстом - Договір) наступним чином:
1. Поновити договір оренди землі від 12 січня 2007 року (зареєстрований у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", запис у державному реєстрі земель від 19.02.2007 року за № 4) терміном на 10 (десять) років з дати підписання.
2. Замінити у всіх частинах і пунктах договору означення органу державної влади, який виступає Орендодавцем, з Новомиргородської районної державної адміністрації на Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у зв'язку з переходом повноважень щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України.
3. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.
4. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 12 січня 2007 року (зареєстрованого у Новомиргородському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", запис у державному реєстрі земель від 19.02.2007 року за № 4) та набирає чинності після державної реєстрації.
5. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" - Приватного підприємця ОСОБА_2, третій - в органі, який провів державну реєстрацію.
Реквізити сторін
"Орендодавець": "Орендар":
Головне Управління Держгеокадастру Приватний підприємець
у Кіровоградській області ОСОБА_2,
25030, місто Кіровоград, 26020, Кіровоградська область,
вулиця Академіка Корольова, буд.26 Новомиргородський район, село Оситняжка
код ЄДРПОУ: 39767636
Орендодавець Орендар
Начальник управління Держгеокадастру
у Кіровоградській області ОСОБА_2.".
В обґрунтування підстав позову позивач послався, зокрема на приписи ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що в межах і в порядку, встановленому договором оренди землі і наведеними вище нормами законодавства, звернувся до Головного управління Держегеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, проте, відповідач у встановлений Законом місячний строк не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення Договору, не уклав додаткову угоду про поновлення Договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень щодо поновлення Договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення, чим порушив права позивача, а тому таке право підлягає захисту в судовому порядку згідно поданого позову.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2017 року по справі №912/453/17 (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що оскільки не встановлено існування прав або інтересів до відповідної земельної ділянки інших осіб, то переважне право позивача на укладення Договору перед іншими особами не порушене. Відсутність в установлений законом строк заперечень відповідача щодо поновлення Договору не є відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" свідченням про надання згоди останнього на укладення додаткової угоди до Договору у запропонованій позивачем редакції.
Не погодившись з даним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
При цьому, скаржник в апеляційній вказує на те, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов'язковості укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.
Зазначає, що оскільки відповідач без направлення заперечень і узгодження істотних умов договору надіслав лист від 22.12.2016 року з вимогою повернути земельну ділянку, то вищезазначений лист є доказом наявності претендентів на оренду земельної ділянки, зважаючи на процедуру передачі земельної ділянки іншим особам через проведення земельних торгів.
Представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Новомиргородська районна державна адміністрація відзиву на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 року було прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду.
Представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 23.05.2017 року не з'явилися.
Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 102 ГПК України, а також, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні 23.05.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.
12.01.2007 року між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду позивача передано земельну ділянку загальною площею 17,86 га, у тому числі: 17,86 га пасовищ, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Оситнязької сільської ради Новомиргородського району (а.с. 9-11).
Згідно до п. 8 Договору, Договір укладено терміном на 10 (десять) років.
Договір підписано представниками сторін, підписи яких скріплені печатками, та зареєстровано у Новомиргородському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2007 року за № 4.
Згідно Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки, яка передана позивачу в оренду за Договором, НОМЕР_2 (а.с. 12).
Право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 зареєстровано за ФОП ОСОБА_2 строком дії - 19.02.2017, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 15).
З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2016 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення Договору оренди землі від 12.01.2007 у відповідності до п. 8 Договору та ч 1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 19-20).
За змістом вказаного листа, до нього додано проект додаткової угоди з пропозицією поновити дію договору оренди землі від 12.01.2007 року на той же самий строк і на тих самих умовах (а.с. 21).
27.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило на адресу ФОП ОСОБА_2 лист-повідомлення від 24.02.2017 № 32-11-0.63-1266/2-17, в якому повідомило про прийняте рішення щодо заперечення в поновлені договору оренди землі та направило для підписання акт прйимання-передачі земельної ділянки (а.с. 43, 44).
В позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач у встановлений Законом місячний строк не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення Договору, не уклав додаткову угоду про поновлення Договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень щодо поновлення Договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на приписи ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.
01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Кіровоградської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Кіровоградській області.
Наказом від 25.01.2013 № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Приймаючи до уваги вищенаведене, розпорядником земель за Договором оренди землі від 12.01.2007 та відповідачем у справі на час вирішення даного спору є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
Згідно з частиною першою статтею 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Одночасно статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.
Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). (ч. 6).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11).
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 12).
Таким чином наведеною нормою унормовано дві окремі самостійні конструкції поновлення договору оренди землі: 1) поновлення на умовах переважного права перед іншими особами (ч.1-5 Закону); 2) поновлення за умови продовження користування земельною ділянкою та за відсутності заперечення орендодавця (ч.6 Закону).
Правова позиція, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди, неодноразово виловлювалась в постановах Верховного Суду України (зокрема, постанови від 25.02.2015 № 6-10цс15, від 25.05. 2016 № 3-312гс16 та інші).
Позивач згідно поданого у даній справі позову обґрунтовує позовну вимогу посиланням саме на ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Як слідує з пункту 8 Договору, після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дотримався наведених вище умов Договору та в межах визначеного строку звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом, в якому повідомив про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк. Так, виходячи з дати реєстрації Договору, строк його дії встановлено сторонами по 19.02.2017 включно, тоді як позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням 22.12.2016. До вказаного листа позивач додав проект додаткової угоди, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Також, згідно довідки Новомиргородського відділення Новоукраїнської ОДПІ від 10.02.2017р. № 90/10/11-13-17-00-01 позивач не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів (а.с. 30). Згідно довідки Оситнязької сільської ради від 23.02.2017 № 36 повідомлено, що орендна плата проводилась ФОП ОСОБА_2 стабільно, претензій до даного орендаря у Оситнязької сільської ради не має (а.с. 56).
Таким чином, з наведених вище документів вбачається, що позивачем дотримано строк і процедуру повідомлення про намір реалізувати переважне право поновити Договір, позивач належно виконує свої обов'язки за Договором.
Виходячи з положень ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповідач повинен був розглянути надісланий позивачем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди у місячний термін.
Як повідомляє позивач та що не спростовано матеріалами справи, в порушення вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надало відповідь на лист-повідомлення ФОП ОСОБА_2 від 22.12.2016 та не підписало додаткову угоду, додану до такого звернення.
На час розгляду справи відповідач не надав господарському суду докази розгляду зазначеного звернення.
Подана відповідачем копія листа-узгодження істотних умов договору № Ж-22986/0-605/0/6-17 від 20.01.2017 року підставно не прийнята господарським судом як належна відповідь на лист позивача від 22.12.2016, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області не надано жодних доказів надсилання зазначеного листа на адресу позивача чи вручення йому під розписку (а.с. 39-40).
Кіровоградською дирекцією ПАТ "Укрпошта" листом № 74/26-04 від 03.03.17 повідомлено, що надати інформацію про здачу до пересилання відправником та вручення простих листів на адресу ФОП ОСОБА_2 неможливо (а.с. 71).
Разом з цим, відсутність відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на лист-повідомлення ФОП ОСОБА_2 від 22.12.2016 та не підписання додаткової угоди про поновлення договору, не є достатньою підставою для визнання за позивачем переважного права на поновлення договору та укладення за рішенням суду на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, з огляду на наступне.
Так, як зазначено вище, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає дві окремі конструкції поновлення договору оренди землі - на умовах переважного права перед іншими особами (ч.ч. 1-5) та за умови продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору (ч. 6).
Поняття переважного права орендаря перед іншими особами означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови рівні з умовами особи, що наділена переважним правом. Тобто, поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.
Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України, у тому числі в постанові від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16, на яку посилається позивач в поясненнях від 27.02.2017 (а.с. 45-54).
Так, згідно правової позиції Верховного Суду України зазначено, що для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.
Разом з цим, в мотивувальній частині вказаної постанови Верховний Суд України вказав про те, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Між тим, матеріалами справи не встановлено обставин надання земельної ділянки, яка орендується позивачем за Договором, іншим особам на будь-якому правовому титулі, та відсутні докази на підтвердження наміру відповідача передати земельну ділянку в оренду іншій особі. Не повідомляє про вказане і позивач у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки відповідач без направлення заперечень і узгодження істотних умов договору надіслав лист від 22.12.2016 року з вимогою повернути земельну ділянку, то вищезазначений лист є доказом наявності претендентів на оренду земельної ділянки, зважаючи на процедуру передачі земельної ділянки іншим особам через проведення земельних торгів, колегією суддів не приймається з огляду на наступне.
По-перше, матеріали справи не містять листа відповідача з вимогою повернути земельну ділянку саме від 22.12.2016 року.
По друге, в листі-повідомленні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2017 року № 32-11-0.63-1266/2-17, направленому на адресу ФОП ОСОБА_2 27.02.2017 року, повідомлено про прийняте відповідачем рішення щодо заперечення в поновлені договору оренди землі та направлено для підписання акт прйимання-передачі земельної ділянки (а.с. 43, 44).
Інформації про наявність будь-яких претендентів на оренду спірної земельної ділянки вищезазначений лист не містить.
Більш того, відповідно до письмового пояснення представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.03.2017 року право на спірну земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 за іншими особами не оформлялось (а.с. 70).
Таким чином, оскільки переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк може бути реалізоване перед іншими претендентами на оренду і за інших рівних умов, а із встановлених обставин в даній справі вбачається лише відсутність розгляду відповідачем звернення позивача та не встановлено існування прав або інтересів до відповідної земельної ділянки інших осіб, колегія суддів погоджуєтсья з висновком господарського суду, що переважне право позивача на укладення Договору перед іншими особами (ч.ч.1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") не є порушеним, а тому підстави для визнання за ФОП ОСОБА_2 переважного права на поновлення Договору та поновлення Договору у спосіб, передбачений ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду зелі", відсутні.
Окрім того, частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), та укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
Виходячи з наведених положень частини 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та враховуючи приписи ст. ст. 319, 626 Цивільного Кодексу України, колегія суддіввважає, що поновлення договору за вказаною процедурою можливо за наявності волевиявлення обох сторін. При цьому, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, сторони можуть змінювати умови договору (крім сторін договору, розміру земельної ділянки і її цільового призначення).
Разом з цим, відсутність в установлений законом строк заперечень відповідача щодо поновлення Договору не є свідченням про надання згоди останнього на укладення додаткової угоди до Договору у запропонованій позивачем редакції.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов'язковості укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця, однак за умови, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Однак на час звернення до господарського суду з позовом у даній справі умови для застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не настали, так як строк дії Договору не був закінченим.
Крім того, припис ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" пов'язує поновлення договору з фактом відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, який, в свою чергу, має підтверджуватись або фактом відсутності відповідного листа (рішення), або фактом його не надсилання. Між тим, як встановлено матеріалами справи, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в межах місячного строку після закінчення строку дії Договору направило 27.02.2017 на адресу ФОП ОСОБА_2 лист-повідомлення від 24.02.2017 № 32-11-0.63-1266/2-17, в якому повідомило про прийняте рішення щодо заперечення в поновлені договору оренди землі та направило для підписання акт прйимання-передачі земельної ділянки (а.с. 43, 44).
Одночасно колегія суддів зазначає, що позивач згідно поданого позову просить захистити своє переважне право на поновлення Договору, порядок реалізації якого визначено положеннями ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
З підстав викладеного господарський суд підставно відмовив у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до Договору.
З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Оситняжка, Новомиргородський район, Кіровоградська область - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2017 року у справі № 912/453/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 26.05.2017 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін