ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
22 травня 2017 року Справа № 913/267/17
Провадження №6/913/267/17
За позовом Приватного підприємства “Бора -7”, м. Львів,
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про стягнення 122 820 грн. 72 коп.
Суддя Василенко Т.А.
Секретар судового засідання Андрющенко С.Т.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №42/02 від 31.12.2016.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 122 820 грн. 72 коп. за договором банківського рахунку від 30.06.2011.
Позивач не скористався правом на участь в судовому засіданні повноважного представника але про дату та час слуханні справи був повідомлений належним чином.
При цьому, суд не визнавав явку сторін в судове засідання обов'язковою.
В даному випадку, відсутність представника позивача не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Позивачем до суду надані пояснення від 12.05.2017 за № 1205-1 за якими, зокрема, зазначено, що договір банківського рахунку від 30.06.2011 був укладений між ПАТ «Український інноваційний банк» в особі директора філії і ПП «Бора-7», та на виконання умов цього договору банк відкрив клієнту рахунок № 26001008646001.
У зв'язку із реорганізацією банку були змінені реквізити всіх раніше відкритих банківських рахунків, в тому числі і рахунку ПП «Бора-7» на № 26002134100320 згідно договору банківського рахунку від 23.07.2013. Зазначений договір за доводами позивача, можливо останньому не надавався і отримати копію вказаного договору на цей час позивач не має можливості. Разом з цим, на думку позивача, факт зміни номеру рахунку підтверджується випискою Львівського центрального відділення ПАТ «Український інноваційний банк» від 24.12.2015 та відповідно до вказаної виписки на рахунку №26002134100320 містяться кошти позивача в сумі 122 820,72 грн.
Надані позивачем пояснення прийняті судом до уваги та долучені до матеріалів справи.
Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову заперечує та, зокрема, зазначає наступне.
Публічне акціонерне товариство “УКРІНБАНК” було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 до неплатоспроможних, а рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ОСОБА_1 акціонерному товаристві “УКРІНБАНК” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.
На підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 було винесено постанову №180 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК”.
На підставі вказаної постанови Національного банку України, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 22.03.2016 прийнято рішення №385 “Про початок процедури ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку”.
Відповідно до ч.5 ст. 45 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі - Закон), протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, кредитори мають право заявити Фонду гарантування вкладів свої вимоги до банку.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 46 Закону, з дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 48 Закону, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, як: складення реєстру акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Відповідно до ч. 8. ст. 49 Закону, вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Згідно, інформації, що підтверджується випискою відповідача по особовому рахунку №29092070385 ПП “Бора - 7” (архівний баланс), сформованої станом на 03.04.2017, кошти в сумі 122 820 грн. 72 коп. визнано, акцептовані вимоги 7 черги Реєстру кредиторів за №1088/0/7-16 від 01.04.2016 відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №755 від 19.05.2016.
За рішенням загальних зборів акціонерів від 13.07.2016, що оформлене протоколом №1 позачергових загальних зборів акціонерів, назву Публічне акціонерне товариство “УКРІНБАНК” змінено на Публічне акціонерне товариство “УКРІНКОМ”, відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру.
Окрім того, рішенням загальних зборів акціонерів від 13.07.2016 змінено й види діяльності товариства: зокрема, виключено вид діяльності «діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 “Інші види грошового посередництва» та визначено основним видом діяльності 68.20 “Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна”.
Дії банку щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків регламентовані Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземний валютах, затвердженою постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492. Згідно пп.1.1. ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та іншого законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України і регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти).
Виходячи з вищенаведених норм Закону, Інструкції і Положення, переказ коштів позивача на інший банківський рахунок неможливий через те, що відповідач у справі не є банком і не має банківської ліцензії.
Таким чином, як зазначає відповідач, Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ» розпочало діяти лише з 13.07.2016 як юридична особа, діяльність якої не пов'язана із діяльністю комерційних банків.
Також, відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ “Укрінком” від 28.03.2017 було також змінено назву на ПАТ “Українська інноваційна компанія” (код ЄДР 05839888) шляхом вчинення 03.04.2017 реєстраційної дії №1070120000007396 реєстратором ОСОБА_3 Державна реєстрація змін до установчих документів - Статуту ПАТ “Українська інноваційна компанія” була проведена 28.03.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_4 (реєстраційна дія за №10741050132038947).
Тобто відповідач у справі не є банківською установою.
Разом з цим, відповідач зазначає, що наданий до позову позивачем лист від 13.01.2016 № 1301-1 про залишок грошових коштів в сумі 122 320 грн. 72 коп. на відповідному рахунку, є формою ведення бухгалтерського обліку, а не правовстановлюючим документом, що засвідчує безпосередньо право власності.
Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що наданий лист про залишок грошових коштів не може бути допустимим доказом належності майна на праві власності позивачу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 30.06.2011 між ПП «Бора-7» та ПАТ «Український інноваційний банк» в особі директора Львівської філії був укладений договір банківського рахунку №26001008646001 з подальшою зміною рахунку на №26002134100320 згідно договору від 23.07.2013.
Згідно п. 1.1 договору банк відкриває клієнту рахунок та зобов'язується приймати і перераховувати на відповідний рахунок грошові кошти та виконувати інші розпорядження клієнта.
31.08.2015 позивачем, через систему «Клієнт-банк», до банку було надіслано платіжне доручення №115 від 31.08.2015 на переказ коштів в сумі 30 000,00 грн., але вказане платіжне доручення банком виконано не було.
16.09.2015 позивачем було направлено до ЛФ ПАТ «Укрінбанк» та Нацбанку претензію про виконання платіжного доручення №115 від 31.08.2015, а також про перерахування залишку коштів з рахунку на рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Кредобанк».
Вказана претензія була отримана Львівським центральним відділенням ПАТ «Укрінбанк» 16.09.2015 та Національним банком України 17.09.2015.
Проте відповіді на вказану претензію позивачем отримано не було.
Згідно виписки банку від 24.12.2015 на рахунку ПП «Бора» №26002134100320 рахувався залишок коштів в сумі 122 820,72 грн.
13.01.2016 позивач надіслав на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» заяву про перерахування залишку коштів в сумі 122 320,72 грн. на поточний рахунок ПАТ «Кредобанк» і вказаний лист був отриманий Фондом 19.01.2015.
13.01.2016 позивач надіслав на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» кредиторську вимогу про визнання ПП «Бора-7» кредитором ПАТ «Укрінбанк» за заборгованістю, що виникла за всіма договорами, укладеними між позивачем та банком та за всіма іншими видами заборгованості у сумі 122 820,72 грн., а також просив перерахувати всі кошти на рахунок в ПАТ «Кредобанк».
01.02.2016 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів позивачу надана відповідь за № 737/0/2-16 за якою зазначено, що ПАТ «Укрінбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію з 25.12.2015 по 24.03.2016.
Публічне акціонерне товариство “УКРІНБАНК” було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 до неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 на здійснення тимчасової адміністрації.
На підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було винесено Постанову Нацбанку України №180 від 22.03.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №826/1162/16, визнано незаконними та скасовано постанову Національного банку України від 24.12.2015 №934 “Про віднесення ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК” до категорії неплатоспроможних” та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ОСОБА_1 акціонерному товаристві “УКРІНБАНК”, делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.
31.08.2016 Вищим адміністративним судом України касаційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були залишені без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №826/1162/16 - без змін.
За доводами позивача, банк не виконав розпорядження клієнта та не перерахував кошти останнього в інший банк, чим порушив норми ст. 1068 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні» та Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ №22 від 21.01.2004. Висновок про те, що ПАТ «Укрінком» є правонаступником прав і обов'язків ПАТ «Укрінбанк» встановлений також в рішеннях господарського суду Луганської області у справах №№ 913/40/17, 913/50/17 та в постанові Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 906/440/16.
Позовні вимоги, позивач також обґрунтовує посиланням на норми ст.ст. 526, 530, 536, 549, 610, 625, 629, 1068, 1092 ЦК України, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та інші.
Відповідач за відзивом на позовну заяву та додатковими поясненнями до відзиву проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.
Оцінивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Як на підставу заявленого позову позивач посилається на договір банківського рахунку від 30.06.2011 року.
Згідно п.1.1 вказаного договору ПАТ «Український інноваційний банк» в особі директора Львівської філії відкриває ПП «Бора-7» рахунок та зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок № 26001008646001 грошові кошти та перераховувати і видавати з рахунку відповідні кошти за розпорядженням клієнта.
Згідно п. 2.2.1 клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках, а відповідно до п. 2.3 договору банк зобов'язаний своєчасно виконувати розпорядження клієнта.
Згідно п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.
Згідно п. 6.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом необмеженого строку. Дія цього договору може бути припинена за згодою сторін у разі подання від клієнта заяви про закриття рахунку.
За доводами позивача, останнім, 31.08.2015 через систему «Клієнт-банк», до банку було надіслано платіжне доручення №115 від 31.08.2015 на переказ коштів в сумі 30 000,00 грн., але вказане платіжне доручення банком виконано не було.
За правилами статті 8 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.
Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.
При цьому, позивачем вказане платіжне доручення до суду не надано.
16.09.2015 позивачем було направлено до ЛФ ПАТ «Укрінбанк» претензію про виконання платіжного доручення № 115 від 31.08.2015, а також про перерахування залишку коштів з рахунку на рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Кредобанк».
Вказана претензія була отримана Львівським центральним відділенням ПАТ «Укрінбанк» 16.09.2015 та Національним банком України 17.09.2015.
Проте відповіді на вказану претензію позивачем отримано не було.
Згідно виписки банку від 24.12.2015 на рахунку ПП «Бора» №26002134100320 рахувався залишок коштів в сумі 122 820,72 грн.
13.01.2016 позивачем було складено лист від 13.01.2016 за № 1301-01 і направлено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк», який отримано останнім 19.01.2015. За вказаним листом зазначено, що підприємство має відкритий в ПАТ «Укрінбанк» (Львівське відділення) поточний рахунок №26002134100320 згідно договору банківського рахунку від 23.07.2013, станом на 25.12.2015 залишок коштів складав 122 320,72 грн. Також позивач просив перерахувати вказані кошти на поточний рахунок №2600301656677 у ПАТ «Кредобанк»..
З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2016 позивачем було складено кредиторську вимогу та направлено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за №3103-1, за якою позивач просив визнати підприємство кредитором за заборгованістю, що виникла за всіма договорами, укладеними між товариством та ПАТ «Укрінбанк» та за всіма іншими видами заборгованості в сумі 122 820,72 грн. Також позивач просив перерахувати належні йому кошти на поточний рахунок відкритий в ПАТ «Кредобанк».
01.02.2016 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» позивачу надана відповідь за №737/0/2-16 за якою, зокрема, зазначено, що ПАТ «Укрінбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію з 25.12.2015 по 24.03.2016. Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення тимчасової адміністрації платежі з рахунків, відкритих у ПАТ «Укрінбанк» (в тому числі переказ коштів на інші рахунки) не здійснюється оскільки вони є вимогами кредитора.
Згідно виписки затвердженої ПАТ «Український інноваційний банк» Львівське центральне відділення 24.12.2015 на рахунку ПП «Бора-7» № 26002134100320 залишився вихідний залишок в сумі 122 820,72 грн.
Разом з цим, доказів знаходження коштів в сумі 122 820,72 грн. на вказаному рахунку на момент звернення до суду, позивачем не надано.
Як вбачається з тексту позовної заяви, в обґрунтування вимог, позивач посилається на договір банківського рахунку від 30.06.2011, за яким відкрито рахунок №26001008646001 і саме вказаний договір наданий позивачем до справи у копіях та в оригіналі. В той же час, договір банківського рахунку від 23.07.2013, за яким відкрито рахунок № 26002134100320 і на який також посилається позивач, останнім до справи ані в копіях, ані в оригіналі не надавався. В той же час, позивач за відповідними поясненнями припускає, що вказаний договір в нього взагалі був відсутній.
При цьому, ані позивачем, ані відповідачем будь-яких відомостей щодо зміни номеру рахунку за договором банківського рахунку від 30.06.2011 не надано, також не надано суду договору банківського рахунку від 23.07.2013.
Разом з цим, до справи додана копія виписки від 24.12.2015 за рахунком позивача №26002134100320 згідно якої, вбачається, що на цьому рахунку станом на 24.12.2015 залишився вихідний залишок в сумі 122 820,72 грн. Але відомостей яка саме сума коштів залишилась на цьому або іншому рахунку на момент звернення до суду позивачем не надано.
Разом з цим, позивачем до справи не було взагалі надано платіжне доручення №115 від 31.08.2015 на яке також є посилання в позовній заяві.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
В той же час, відповідно до ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
В даному випадку, позивачем не доведено суду факту укладення договору банківського рахунку від 23.07.2013 та наявності на вказаному рахунку на момент звернення до суду відповідної суми коштів.
Також, позивачем не доведено суду, що відповідачем не було виконано відповідне розпорядження клієнта про перерахування коштів, а також факт знаходження відповідних коштів на рахунку, що обслуговується відповідачем.
В той же час, позивачем не доведено суду, що останній звертався до відповідача з вимогою про розірвання відповідних договорів та повернення відповідних коштів.
Разом з цим, як вбачається з виписки по особовому рахунку № 29092070385 ПП «Бора-7» (додана до відзиву) по банку ПАТ «Укрінбанк», сформованої станом на 03.04.2017 кошти в сумі 122 820,72 грн. були визнані (Фондом гарантування вкладів фізичних осіб), також акцептовані вимоги 7 черги Реєстру кредиторів за № 1088/0/7-16 від 01.04.2016 відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду № 755 від 19.05.2016.
Під час розгляду справи додатково було встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство “УКРІНБАНК” було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 до неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 на здійснення тимчасової адміністрації.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №826/1162/16, визнано незаконними та скасовано постанову Національного банку України від 24.12.2015 №934 “Про віднесення ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК” до категорії неплатоспроможних” та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ОСОБА_1 акціонерному товаристві “УКРІНБАНК”, делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.
31.08.2016 Вищим адміністративним судом України касаційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були залишені без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №826/1162/16 - без змін.
В свою чергу, на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 було винесено постанову №180 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК”. Цього ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 “Про початок процедури ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку”. Згідно з зазначеним рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантування №385 розпочато процедуру ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК”, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК” ОСОБА_5.
Публічне акціонерне товариство “УКРІНБАНК”, відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНБАНК”, змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство “УКРІНКОМ”, шляхом вчинення 13.07.2016 реєстраційної дії №10741070127038947 приватним нотаріусом ОСОБА_6 Державна реєстрація змін до установчих документів, а саме державна реєстрація статуту ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНКОМ” також була проведена 13.07.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_6, реєстраційна дія 10741050132038947.
Банківської діяльності в статуті ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНКОМ” не передбачено та ліцензію про здійснення банківської діяльності Публічне акціонерне товариство “УКРІНКОМ” не отримувало.
Дії банку щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків регламентовані Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземний валютах, затвердженою постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492. Згідно пп.1.1. ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та іншого законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України і регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти).
Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства слід прийти до висновку, що обслуговування відповідачем відповідних рахунків та здійснення переказів коштів неможливий також і через те, що Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ» не є банком і не має банківської ліцензії.
Публічне акціонерне товариство «Укрінком», відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ОСОБА_1 акціонерного товариства “УКРІНКОМ” від 27.03.2017 змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія”, яке відповідно також не є банком і не має банківської ліцензії.
При цьому, позивачем не надано суду доказів, що на момент звернення до суду саме відповідач обслуговує рахунки позивача за №№ 2600213410032, 29092070385.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи приймаються господарським судом як письмові докази, досліджуються та оцінюються за загальними правилами ГПК.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні.
Як вказано вище, позивачем не було належними та допустимими доказами доведено, що між сторонами укладався договір від 23.07.2013 на відкриття рахунку № 26002134100320, та відповідно не доведено, що вказаний договір розірваний на момент звернення до суду із даним позовом.
Крім цього, позивачем не доведено суду, що договір банківського рахунку від 30.06.2011 також був розірваний.
Разом з цим, посилання позивача на рішення судів по іншим справам між іншими сторонами (зокрема позивачами) не стосуються правовідносин сторін в рамках даної справи, у зв'язку з чим судом відхиляються.
Виходячи з наведених вище фактичних обставин, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 122 820,72 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати слід покласти на позивача у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 25, 33, 34, 36, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача у справі.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 29.05.2017
Суддя Т.А.Василенко