про повернення позовної заяви
29.05.2017 Справа № 908/1092/17
Господарський суд Запорізької області у складі судді Кричмаржевського Володимира Анатолійовича, розглянувши позовну заяву арбітражного керуючого - ліквідатора ПрАТ «Завод напівпровідників» Кириченка Є.О., м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, до Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», м.Запоріжжя, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод напівпровідників», м.Луцьк, про визнання майнової дії боржника недійсною, вважає її такою, що підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Загальний порядок надсилання копій заяв і доданих до неї документів іншим сторонам визначається статтею 56 Господарського процесуального кодексу України.
За цією нормою позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Позивачем як доказ надсилання позову відповідачам представлені описи вкладення у цінний лист від 23.05.2017р., з яких вбачається, що відповідачам - ТОВ «Завод напівпровідників» та ПрАТ «Завод напівпровідників» надіслані «позовна заява № 332 від 23.05.2017 з додатком». При цьому кількість предметів зазначена в описах - ТОВ «Завод напівпровідників» - 6 аркушів, ПрАТ «Завод напівпровідників» - 5 аркушів.
Подана суду позовна заява викладена на чотирьох аркушах з додатками на 47 аркушах, не враховуючи платіжні доручення.
Тобто, відповідачам надіслана лише копія позову без додатків.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Статтею 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Розмір ставок судового збору відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлений у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до приписів цієї норми розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру дорівнює 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, заяви про спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлені дві вимоги: 1/ немайнова: «Визнати майнову дію ПрАТ «Завод напівпровідників» < ... > недійсною» і 2/ майнова: «Зобов'язати ТОВ «Завод напівпровідників» повернути поставлений товар (тобто майно) або відшкодувати вартість товару у сумі - 4.480.525,40 грн.».
Таким чином, враховуючи норми матеріального та процесуального права, позивач повинен надати суду докази сплати судового збору в установлених законом розмірі та порядку, виходячи із характеру вимог - на суму - 3.200 грн. за першу вимогу та 67.207,88 грн. - за другу.
Проте судовий збір сплачено лише у розмірі - 3.200 грн.
Крім того, згідно з частиною 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У платіжних дорученням, доданих до позову №17955 від 27.12.2016р. та №18154 від 16.05.2017р., платником судового збору зазначене ПрАТ «Завод напівпровідників», тобто, відповідач-1, хоча позов заявлений та підписаний ліквідатором ПрАТ «Завод напівпровідників» - Кириченком Є.О.
Також слід зауважити про наступне.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
У п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» зазначено про те, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно).
У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов'язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача. Якщо позивачем не виконано відповідних вимог суду у встановлений останнім строк, суд може вжити щодо позивача заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК, та/або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.
Із викладеного вбачається, що законом не допускається заявлення альтернативних вимог. Позивач, звертаючись до господарського суду з позовом, повинен чітко визначитись з позовними вимогами, в даному випадку - чи зобов'язати повернути товар чи відшкодувати вартість товару.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про недотримання позивачем положень Закону України «Про судовий збір» та Господарського процесуального кодексу України в частині ненадання доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі і надсилання відповідачам доданих до позовної заяви документів.
Крім того, суд звертає увагу позивача на необхідність зазначення у позовній заяві правильної адреси сторін (заявників), як цього вимагає стаття 54 ГПК України.
Так, суд звертає увагу позивача на те, що ним вказано адресу свого місцезнаходження (проживання) - м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, але станом на день подання позову назви такого населеного пункту в Україні не існує.
Керуючись статтями 41, 45, п.п. 4, 6 ч.1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Ухвалив:
Повернути позовну заяву ліквідатора ПрАТ «Завод напівпровідників» Кириченка О.Є., м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, до Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», м.Запоріжжя, Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод напівпровідників», м.Луцьк, та додані до неї матеріали без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Додаток на адресу позивача: позовна заява з додатками всього на 53 арк., у тому числі оригінали платіжних доручень № 17955 від 27.12.2016р. на суму - 2.756 грн. та № 18154 від 16.05.2017р. на суму - 444 грн.).
Суддя В.А. Кричмаржевський