Рішення
22.05.2017 р. Справа № 907/198/17
За позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 селищної ради Тячівського району, смт. Дубове Тячівського району
до відповідача ОСОБА_2 підприємства “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню”, смт. Дубове Тячівського району
про стягнення 122 762 грн. 43 коп. збитків,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
представники:
Позивача - ОСОБА_3, довіреність № 7/09 від 03.01.2017 року
Відповідача - не з'явився
Третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, м. Ужгород заявлено позов до відповідача ОСОБА_2 підприємства “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню”, смт. Дубове Тячівського району про стягнення 122 762 грн. 43 коп. збитків. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 10.03.2017 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено ОСОБА_1 селищну раду Тячівського району, смт. Дубове Тячівський район.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, які обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем при здійсненні господарської діяльності законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме, здійсненням у період з 29.03.2013 року по 31.08.2016 року самовільного водокористування без спеціального дозволу, у зв'язку з чим державі заподіяно збитків в сумі 122 762 грн. 43 коп., що встановлено актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.05.2016 року, від 31.08.2016 року та підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Поданими суду письмовими поясненнями від 23.03.2017 року відповідач зазначив, що в отриманні дозволу на спеціальне водокористування йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю очисних споруд, які були зруйновані внаслідок паводку 04-05 березня 2011 року на річці Тересва в Закарпатській області. Поданим суду листом № 10 від 20.04.2017 року відповідач позовні вимоги про стягнення 122 762 грн. 43 коп. збитків визнав у повному обсязі. З посиланням на складне фінансове становище підприємства та наявність у нього значної суми заборгованості до держбюджету, просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі строком на один рік.
Надісланим суду клопотанням № 19 від 18.05.2017 року представник відповідача просить суд розглянути справу без його участі. До клопотання відповідачем долучено довідку банку про залишок коштів на рахунку відповідача станом на 16.05.2017 року - 15 грн. 20 коп.
Представник позивача проти клопотання відповідача про відстрочення виконання даного рішення не заперечила.
Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,
суд встановив:
Відповідно до статті 152 Водного кодексу України, статті 202 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів відноситься до повноважень Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів на місцях.
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136, Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, завданням якої, є реалізації повноважень Держекоінспекції у межах Закарпатської області.
За результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, проведеної державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області в період 19.04.2016 року по 11.05.2016 року, виявлені порушення статей 44, 48, 49, 93 Водного Кодексу України, допущені при здійсненні господарської діяльності ОСОБА_2 підприємством “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню”. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 підприємством “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню” не оформлено дозвіл на спеціальне водокористування підземних вод, не розроблено проект зон санітарної охорони водних об'єктів для підземних джерел водопостачання та не встановлено їх меж, в результаті чого відповідачем у період з 29.03.2013 року по 11.05.2016 року самовільно (без дозволу на спеціальне водокористування) забрано підземних вод об'ємом 157,91 тис. м.куб., чим спричинені збитки державі на суму 111 621 грн. 01 коп., яка визначена у розрахунку відшкодування збитків згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів.
У період з 29.08.2016 року по 31.08.2016 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_2 підприємством “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню” вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в частині виконання останнім вимог припису від 11.05.2016 року, складеного за наслідками проведеної планової перевірки від 11.05.2016 року, та встановлено, що ОСОБА_2 підприємством “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню” вимоги припису не виконано в повному обсязі, а загальний об'єм самовільно забраної води з підземного джерела водопостачання за період з 11.05.2016 року по 31.08.2016 року становить 15 680 тис. м.куб.
За результатами позапланової перевірки, згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, ОСОБА_2 підприємству “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню” на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів, розраховано суму завданих збитків за період з 11.05.2016 року по 31.08.2016 року в розмірі 11 141 грн. 42 коп.
Згідно пункту 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 передбачено, що документом, який фіксує факт проведення перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, є акт перевірки. В акті перевірки зазначаються виявлені порушення й недоліки.
В силу ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до ст. 46 вищевказаного Кодексу водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ч. ч. 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України).
Згідно ч. 1 п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Проведеними державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області плановою та позаплановою перевіркою, за наслідками яких складено акти перевірки від 11.05.2016 року та від 31.08.2016 року, встановлено, що відповідач у порушення обов'язку, визначеного у п. 9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України, здійснює спеціальне водокористування без отримання дозволу.
Як випливає із матеріалів справи та підтверджено відповідачем у судовому засіданні, дозволу на спеціальне водокористування КП “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню” не оформлено.
Здійснення спеціального водокористування за відсутності дозволу на підставі ст. 110 Водного кодексу України є порушенням вищенаведених норм Водного кодексу та тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Наведене кореспондується зі ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.
В порядку досудового врегулювання спору Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, відповідно до статті 202 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, статей 6, 7 Господарського процесуального Кодексу України, 02.06.2016 року та 29.09.2016 року зверталася до відповідача з претензіями про добровільне відшкодування заподіяних збитків.
Залишення відповідачем претензій позивача без відповіді та задоволення стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача загальної суми збитків у розмірі 122 762 грн. 43 коп.
Розміри збитків, заподіяних при самовільному водокористуванні, розраховуються відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783.
Як свідчать матеріали справи, відповідач в період 29.03.2013 року по 31.08.2016 року здійснював спеціальне водокористування без відповідного дозволу, що є порушенням чинного законодавства, що і було зафіксовано в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.05.2016 року, від 31.08.2016 року. За даний період КП “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню” було забрано з метою побутового водопостачання населення та споживачів 172 771 куб.м. підземних вод.
У зв'язку з порушенням норм законодавства, державним інспектором нараховано до стягнення з відповідача збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів згідно вказаної вище Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків за наступною формулою:
З сам = 5 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м3; Тар - розмір, аналогічній ставці рентної плати за спеціальне водокористування води, встановленої статтею 255 Податкового Кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренаж вод - грн/100м3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м3, води, яка входить до складу напоїв, -грн/м3-). Для води лиманів Тар аналогічній ставці рентної плати за спеціальне водокористування поверхневих вод для показника “Інші водні об'єкти”, встановленої статтею 255 Податкового Кодексу України.
На дату виявлення порушення, нараховано за період вчинення правопорушення з 29.03.2013 року по 11.05.2016 року суму 122 762 грн. 43 коп. збитків, в тому числі 111 621 грн. 01 коп. за самовільне споживання 157,91 тис. м.куб. води, встановлене актом планової перевірки від 11.05.2016 року та 11 141 грн. 42 коп. за самовільне споживання 15 680 тис. м.куб. води, встановлене актом позапланової перевірки від 31.09.2016 року.
З наведеного випливає, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним водокористуванням підземних вод проводиться за вказаною формулою.
Правильність нарахування розміру збитків в сумі 122 762 грн. 43 коп. судом перевірено, доказів їх відшкодування відповідачем суду не подано.
Крім того, вина заподіювача шкоди презюмується, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідачем не спростовано факту завдання шкоди.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку щодо наявності факту порушення відповідачем умов спеціального водокористування, а саме здійснення спеціального водокористування за відсутності відповідного на те дозволу.
З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних внаслідок самовільного водокористування підземними водами документально доведеними, обґрунтованими та відповідачем не спростовані. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 29, 691 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідач документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.
Стосовно поданої представником відповідача заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
У відповідності до правової позиції, викладеної у п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання належать, окрім іншого, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Виходячи з аналізу положень статей 116, 121 Господарського процесуального кодексу України і статті 36 Закону України „Про виконавче провадження", Конституційний Суд України констатував висновки про наявність підстав вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Як вбачається з поданої представником відповідача заяви про відстрочку виконання рішення, необхідність надання відстрочки останній обґрунтовує посилаючись на вкрай скрутне матеріальне становище підприємства, наявність у нього значної суми заборгованості перед державним бюджетом.
Оцінивши наведені представником відповідача мотиви необхідності відстрочення виконання рішення у даній справі, враховуючи правовий статус відповідача - Комунальне підприємство “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню”, що засноване на спільній власності територіальної громади селища Дубове і перебуває в управлінні ОСОБА_1 селищної ради, основною метою та предметом діяльності якого є комунальне, побутове водопостачання для населення та інших споживачів, беручи до уваги позицію представника позивача - не заперечення проти надання відстрочки, матеріальні інтереси обох сторін, суд вважає за можливе задоволити заяву представника відповідача надавши відстрочку виконання судового рішення по даній справі строком на 1 рік.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 841 грн. 44 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 83, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню”, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Карла Маркса, б/н (код ЄДРПОУ 33662557) до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища на рахунок ОСОБА_1 селищної ради (р/р 33112331700251, назва банку одержувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, код платежу 24062100, ЄДРПОУ 38028923) суму 122 762 (Сто двадцять дві тисячі сімсот шістдесят дві гривень) грн. 43 коп. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
3. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства “ОСОБА_1 підприємство по водопостачанню”, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Карла Маркса, б/н (код ЄДРПОУ 33662557) на користь Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Швабська, 14 (код ЄДРПОУ 38015668) суму 1 841 (Одна тисяча вісімсот сорок одна гривень) грн. 44 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Відстрочити виконання рішення строком на 1 рік - до 22.05.2018 року.
5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.05.2017 року
Суддя Пригара Л.І.