61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
25.05.2017 Справа № 905/675/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область
до відповідача: Комунального підприємства "Добро" Добропільської міської ради м. Добропілля, Донецька область
про: зобов'язання прийняти розділ 3 п. 3.4, розділ 11 п.11.7 договору №162 від 01.01.2017р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 03-65 від 14.12.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 06.04.2017р., ОСОБА_3 за довіреністю від 10.05.2017р.
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
У судовому засіданні 25.05.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, м. Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Добропілля, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства “Добро” Добропільської міської ради м. Добропілля, Донецька область про зобов'язання прийняти розділ 3 п. 3.4, розділ 11 п.11.7 договору №162 від 01.01.2017р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недосягнення з відповідачем згоди щодо змісту направленого проекту договору №162 від 01.01.2017р., протоколу розбіжностей, протоколу погодження розбіжностей від 20.03.2017р.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: проекти договору №162 від 01.01.2017р., протоколу розбіжностей, протоколу погодження розбіжностей від 20.03.2017р.
Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: правоустановчі документи, письмові обґрунтування №632 від 05.05.2017р.
05.05.2017р. на електрону адресу суду (11.05.2017р. на поштову адресу) від відповідача надійшов відзив №328 від 03.05.2017р. на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність припущень позивача щодо потрапляння стоків через негерметичні з'єднання каналізаційних труб та на відсутність в п. 6.2. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України посилання на включення до складової частини обсягу стічних вод поверхневих стічних вод; рахунок не відповідає обов'язковим вимогам, встановленим п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, що є відсутньою підставою віднесення без отримання податкової накладної до податкового кредиту. До відзиву надав копії рахунка на оплату послуг з централізованого постачання та водовідведення та актів наданих послуг, фотографії обстеження колодязів.
Представник позивача у судове засідання 25.05.2017р. з'явився позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 25.05.2017р. з'явився, проти позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, суд
Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу”, м. Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України направлено на адресу Комунального підприємства "Добро" Добропільської міської ради, м.Добропілля, Донецька область проект договору №162 від 01.01.2017р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у двох екземплярах.
Листом №148 від 24.02.2017р. відповідач повернув позивачу договір №162 від 01.01.2017р. з протоколом розбіжностей, належним чином засвідчена копія якого містяться у матеріалах справи.
Згідно з вказаним протоколом розбіжностей відповідач не погодився з викладенням пункту 3.4. та запропонував доповнити п. 11.7 в редакції, запропонованій відповідачем.
Листом №395 від 20.03.2017р. позивач з метою врегулювання розбіжностей направив на адресу відповідача протокол погодження розбіжностей від 20.03.2017р., але сторони до згоди з викладення п. 3.4. та доповнення п. 11.7 проекту договору не дійшли.
У зв'язку з наявністю розбіжностей у пунктах договору №162 від 01.01.2017р., позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти договору №162 від 01.01.2017р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції позивача.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.
В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Стаття 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” визначає, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:
- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;
- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;
- об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;
- власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Статтею 181 ГК України встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. При цьому, відповідно до частин 3, 4 названої статті, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
В силу ч.5 ст.181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. За змістом ч.7 цієї норми, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона -виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Отже, частини 3, 4, 5, 7 статті 181 ГК України застосовуються у випадку, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов. При цьому, розбіжності до суду передаються лише якщо на це є згода обох сторін, за виключенням випадку, коли договір заснований на державному замовленні або укладання якого, є обов'язковим для сторін на підставі закону або виконавцем є монополіст, на якого покладається обов'язок передати відповідний спір на вирішення суду, у разі отримання ним договору з протоколом розбіжностей, з якими він не згоден.
Відповідно до ст.187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Пункт 3.4. договору №162 від 01.01.2017р. «Погоджений розрахунковий обсяг стічних вод» позивачем запропоновано викласти згідно таблиці, при цьому останнім запропоновано визначити цей об'єм з урахуванням усіх стічних вод, включаючи дощові, снігові та поливально-мийні води, при цьому позивач обрахував цей об'єм за формулою, викладеною в пунктах 4.10-4.13 Правил №190.
Відповідач в протоколі розбіжностей до договору №162 від 01.01.2017р. пропонує виключити всі підпункти в таблиці п. 3.4. - «додатковий обсяг поверхневих стічних вод».
Судом приймається позиція відповідача зі спірного пункту з огляду на наступне:
Статтею 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (далі - Закон) визначено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах державного управління і регулювання відносин у сфері питної води та питного водопостачання, додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання.
Згідно зі статтею 19 Закону укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов'язковим. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Правила № 190), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.
Відповідно до пункту 5.1 Правил № 190 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Згідно з пунктом 3.14 Правил № 190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел.
Пунктом 5.29 Правил № 190 встановлено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:
1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;
2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;
3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;
4) на підставі витрат води на технологічні потреби;
5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж
водовідведення.
Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.
Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.
Вказана норма Правил № 190 містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає.
В судовому засіданні було встановлено, що облік поверхневих стічних вод позивачем не здійснюється жодним з наведених у п. 5.29 Правил № 190 методів.
Оскільки спосіб визначення стічних вод, запропонований позивачем, не відповідає вимогам законодавства про питну воду і питне водопостачання, п. 3.4. не може бути викладений у запропонованій позивачем редакції.
Відповідач пропонує доповнити розділ 11 пунктом 11.7 наступного змісту: «На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) покупець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної ) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадах, передбачених законодавством, здійснюється продавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі відмови продавця надати покупцю податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі продавець сплачує покупцю штраф в розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який покупець повинен отримати, за такою додатковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії покупця. Покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції в разі не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних або в разі порушення підрядником порядку її заповнення. Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримати оплату на суму податкового кредиту по ПДВ, який покупець повинен отримати, за податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або незалежно заповненої податкової накладної до моменту надання замовнику належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної. Покупець повідомляє продавця про застосування оперативно-господарських санкцій за 10 календарних днів до моменту настання терміну оплати за роботи. Сторони погодили, що у разі застосування покупцем оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки і т.д.) за несвоєчасну оплату робіт до покупця не застосовуються. Відповідальні представники продавця за передачу (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних є (особи) у разі зміни представника продавця, відповідального за передачу (реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) і/або зміни їх контактних даних, продавець зобов'язаний протягом 2-х днів повідомити покупця про зміну відповідальних осіб і (або) їх оновлені контактні дані».
За висновками суду, вказаний пункт не підлягає включенню до договору №162 від 01.01.2017р. з огляду на таке:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим Кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Встановлення сторонами у договорі обов'язку однієї сторони здійснювати певним чином реєстрацію податкових накладних, визначення сторонами наслідків порушення порядку та строків реєстрації податкових накладних, порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної тощо є неправомірним, враховуючи, що визначення норм податкового законодавства, їх застосування та їх порушення, жодним чином не залежить від узгодження даної умови у підписаному між сторонами договорі, від волевиявлення сторін. Крім того, суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства сторонами не може бути передбачена в договорі умова щодо незастосування, у тому числі, 3% річних та інфляційних втрат, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки вони не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Судовий збір підлягає розподілу між сторонами в рівних частинах, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій обох сторін (зокрема, судом спірні пункти договору викладені частково як в редакції позивача, так й відповідача).
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 59, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позовні вимоги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область до Комунального підприємства "Добро" Добропільської міської ради, м. Добропілля, Донецька область про зобов'язання прийняти розділ 3 п. 3.4, розділ 11 п.11.7 договору №162 від 01.01.2017р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" задовольнити частково шляхом викладення спірних пунктів договору наступним чином:
Пункт 3.4 «Погоджений розрахунковий обсяг стічних вод» викласти в редакції відповідача: виключити всі пункти в таблиці п. 3.4. - «додатковий обсяг поверхневих стічних вод».
Пункт 11.7 відсутній у тексті договору №162 від 01.01.2017р.
Стягнути з Комунального підприємства "Добро" Добропільської міської ради (85001, Донецька область, м. Добропілля, провулок Луганський, буд. 2А, код ЄДРПОУ 40507613) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібнехта, 177А, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Луганського, 2, код ЄДРПОУ 35581061) відшкодування судового збору у розмірі 800,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 25.05.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2017р.
Суддя Я.О. Левшина