23.05.2017 Справа № 904/5096/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД", м.ЗАпоріжжя
до Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "КОЛОСНИКІВСЬКА", с.Миролюбівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про стягнення основної заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (договір №01016/14-ЛС від 01.01.2014 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг; договір №0630/15/ЛС/13 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг)
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 50 від 16.02.17р.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД", м.Запоріжжя (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Колосниківська", с.Миролюбівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) в якій просить суд стягнути:
- 38382,66грн. основної заборгованості; 2904,94грн. трьох відсотків річних; 27228,41грн. інфляційних втрат за договором №01016/14-ЛС від 01.01.2014 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг;
- 66743,03грн. основної заборгованості; 4151,37грн. трьох відсотків річних; 27821,20грн. інфляційних втрат за договором №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг.
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Між сторонами укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №01016/14-ЛС від 01.01.2014.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем передано у власність покупця паливо на загальну суму 251434,47грн., що підтверджується видатковими накладними.
Відповідача у розмірі 213051,81грн. здійснив оплату.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 38382,66грн.
У звязку з неналежним виконанням взятих на себе зобовязань позивач нарахував відповідачу до сплати три відсотки річних та інфляційні втрати.
Між сторонами укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем передано у власність покупця паливо на загальну суму 66743,03грн., що підтверджується видатковими накладними.
Відповідач оплату отриманого від позивача товару не здійснив.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 66743,03грн.
У звязку з неналежним виконанням взятих на себе зобовязань позивач нарахував відповідачу до сплати три відсотки річних та інфляційні втрати.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2017 справу №904/5096/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.
За результатами розгляду позовної заяви від 21.04.2017 за вих.№428 ухвалою суду від 28.04.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 23.05.2017.
Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.
Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 12.05.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 10.05.2017 та явкою представника в судове засідання.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання відповідачем 19.05.2017 відповідного поштового відправлення, зокрема ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017.
Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.
В судовому засіданні, яке відбулося 23.05.2017, враховуючи, що сторони належним чином повідомлення про час та місце його проведення, розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Відповідач не забезпечив явку свого представника, вимоги суду не виконав.
Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений належним чином, а на думку суду, неявка його у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 23.05.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -
01.01.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (далі по тексту - позивач, продавець) та приватним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Колосниківська" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір №01016/14-ЛС купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого предметом даного договору є взаємні права та обов'язки сторін, по яких продавець передає у власність, а покупець приймає й зобов'язується оплатити паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) у строки й на умовах, встановлених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобіля/ів покупця по паливним картках, протягом дії даного договору. Заправлення (передача палива) здійснюється на автозаправних станціях партнерів продавця, а також на автозаправних станціях продавця й супроводжується видачею чека термінала пред'явникові паливної картки. Перелік АЗС, на яких можливо одержати паливо по паливним картах надається продавцем за бажанням покупця.
Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна, асортимент й кількість палива визначається (узгоджується) сторонами в момент заправлення, відповідно до діючої ціни на АЗС (ціна реалізації по безготівковому розрахунку). Загальною сумою договору, є вартість палива, отриманого протягом дії договору й зазначена в акті.
По закінченню кожного календарного місяця, не пізніше 5-го робочого дня місяця, наступного за звітним, продавець формує для покупця видаткову накладну, у якій вказується точна (погоджена) кількість палива, переданого покупцеві за звітний місяць. Дана накладна є невід'ємною частиною даного договору й повинна бути отримана покупцем (шляхом звернення до продавця), підписана його уповноваженою особою, а також повернута продавцеві до 20 робочого дня місяця наступного за звітним, або у ті ж самі строки надані вмотивовані письмові заперечення. У випадку неповернення підписаної видаткової накладної та/або ненадання покупцем вмотивованих письмових заперечень вказана накладна вважається погодженою покупцем та підтверджує прийняття останнім зазначеної у ній кількість та асортимент палива за вказаними в ній цінами (пункт 2.2 договору).
Пунктом 2.6 договору визначено, що за паливо, що відпускається за цим договором, покупець зобов'язаний здійснювати оплату не пізніше 30 календарних днів від дати формування продавцем видаткової накладної відповідно до пункту 2.2 цього договору на підставі відповідної видаткової накладної та/або рахунку (рахунку-фактури). У випадку якщо день платежу збігається зі святковим або неробочим банківським днем, оплата здійснюється в наступний банківський день.
Термін дії даного договору з дати його підписання й по 31.12.2014 включно, а також до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (пункт 5.1 договору).
На виконання договору позивач передав у власність відповідача паливо, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- видаткова накладна №8/2 від 14.01.2014 на суму 6240,90грн. (не підписана);
- видаткова накладна №2955/2 від 31.01.2014 на суму 13557,24грн.;
- видаткова накладна №6217/2 від 28.02.2014 на суму 21823,63грн. (не підписана);
- видаткова накладна №9571/2 від 31.03.2014 на суму 23665,80грн.;
- видаткова накладна №13001/2 від 30.04.2014 на суму 27864,50грн.;
- видаткова накладна №16333/2 від 31.05.2014 на суму 26008,50рн.;
- видаткова накладна №19351/2 від 30.06.2014 на суму 25851,00грн.;
- видаткова накладна №22231/2 від 31.07.2014 на суму 24048,61грн.;
- видаткова накладна №24635/2 від 31.08.2014 на суму 8202,68грн.;
- видаткова накладна №26771/2 від 30.09.2014 на суму 9276,20грн.;
- видаткова накладна №28871/2 від 31.10.2014 на суму 16512,75грн.;
- видаткова накладна №30832/2 від 30.11.2014 на суму 23033,56грн.;
- видаткова накладна №32721/2 від 31.12.2014 на суму 25349,10грн.
01.01.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (далі по тексту - позивач, продавець) та приватним акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Колосниківська" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір №0630/15/ЛС/3 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого предметом даного договору є взаємні права та обов'язки сторін, по яких продавець передає у власність, а покупець приймає й зобов'язується оплатити паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) у строки й на умовах, встановлених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобіля/ів покупця по паливним картках, протягом дії даного договору. Заправлення (передача палива) здійснюється на автозаправних станціях партнерів продавця, а також на автозаправних станціях продавця й супроводжується видачею чека термінала пред'явникові паливної картки. Перелік АЗС, на яких можливо одержати паливо по паливним картах надається продавцем за бажанням покупця.
Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна, асортимент й кількість палива визначається (узгоджується) сторонами в момент заправлення, відповідно до діючої ціни на АЗС (ціна реалізації по безготівковому розрахунку). Загальною сумою договору, є вартість палива, отриманого протягом дії договору й зазначена в накладних (акті).
По закінченню кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітним, продавець готує для покупця видаткову накладну, у якій вказується точна (погоджена) кількість палива, переданого покупцеві за звітний місяць. Дана накладна є невід'ємною частиною даного договору й повинна бути отримана покупцем (шляхом звернення до продавця), підписана його уповноваженою особою, а також повернута продавцеві до 20 робочого дня місяця наступного за звітним, або у ті ж самі строки надані вмотивовані письмові заперечення. У випадку не одержання покупцем накладної, у тому числі не підписання й/або не повернення продавцеві, у встановлений термін з вини покупця або у випадку відсутності інших заперечень із боку покупця (уповноваженої особи покупця) дана накладна, підготовлена продавцем не може бути оскаржена покупцем у майбутньому й підтверджує факт виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором (пункт 2.2 договору).
Пунктом 2.6 договору визначено, що за паливо, що відпускається за цим договором, покупець зобов'язаний здійснювати оплату не пізніше 30 календарних днів від дати формування продавцем видаткової накладної відповідно до пункту 2.2 цього договору на підставі відповідної видаткової накладної та/або рахунку (рахунку-фактури). У випадку якщо день платежу збігається зі святковим або неробочим банківським днем, оплата здійснюється в наступний банківський день.
Термін дії даного договору з дати його підписання й по 31.12.2015 включно, а також до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (пункт 5.1 договору).
На виконання договору позивач передав у власність відповідача паливо, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- видаткова накладна №1592/2 від 31.01.2015 на суму 25892,95грн.;
- видаткова накладна №3335/2 від 28.02.2015 на суму 27959,51грн.;
- видаткова накладна №5012/2 від 31.03.2015 на суму 12890,57грн. (не підписана).
В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.
Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором.
Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, відповідачем господарському суду надано не було.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.
Щодо основної заборгованості.
Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Між позивачем та відповідачем укладено договір №01016/14-ЛС від 01.01.2014 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг та договір №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними складеними в рамках договору №01016/14-ЛС від 01.01.2014 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг та договору №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг.
Вказані видаткові накладні частково підписані представниками позивача та відповідача-1 без будь-яких зауважень та заперечень, крім того скріплені печатками підприємств позивача та відповідача-1.
Видаткові накладні є первинними документами бухгалтерської звітності, що фіксують господарську операцію, яка відбулась між сторонами.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, укладені між позивачем та відповідачем договори купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг є оплатним, і обов'язку продавця передати у власність товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість отриманого товару.
Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.6 договорів визначено, що за паливо, що відпускається за цим договором, покупець зобов'язаний здійснювати оплату не пізніше 30 календарних днів від дати формування продавцем видаткової накладної відповідно до пункту 2.2 цього договору на підставі відповідної видаткової накладної та/або рахунку (рахунку-фактури). У випадку якщо день платежу збігається зі святковим або неробочим банківським днем, оплата здійснюється в наступний банківський день.
Отже, строк оплати товару отриманого за видатковими накладними є таким, що настав.
Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.
Заборгованість відповідача перед позивачем виникла за наступними видатковими накладними:
1) В рамках договору №01016/14-ЛС від 01.01.2014 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг:
- видаткова накладна №30832/2 від 30.11.2014 на суму 23033,56грн.;
- видаткова накладна №32721/2 від 31.12.2014 на суму 25349,10грн.
Видаткова накладна №30832/2 від 30.11.2014 на суму 23033,56грн. частково 24.02.2015 на суму 10000,00грн. оплачена відповідачем.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №01016/14-ЛС від 01.01.2014 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг становить 38382,66грн.
2) В рамках договору №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг:
- видаткова накладна №1592/2 від 31.01.2015 на суму 25892,95грн.;
- видаткова накладна №3335/2 від 28.02.2015 на суму 27959,51грн.;
- видаткова накладна №5012/2 від 31.03.2015 на суму 12890,57грн. (не підписана).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг становить 66743,03грн.
Факт передачі товару від позивача до відповідача на підставі видаткової накладної №5012/2 від 31.03.2015 на суму 12890,57грн., яка не є підписаною сторонами господарський суд визнав враховуючи положення пункту 2.2. та пункту 2.3 договору №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг.
Пунктом 2.2 договору №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг визначено, що по закінченню кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітним, продавець готує для покупця накладну, у якій вказується точна (погоджена) кількість палива, переданого покупцеві за звітний місяць. Дана накладна є невід'ємною частиною даного договору й повинна бути отримана покупцем (шляхом звернення до продавця), підписано його уповноваженою особою, а також повернута покупцеві до 20 робочого дня місяця наступного за звітним. У випадку не одержання покупцем накладної, у тому числі не підписання й/або неповернення продавцеві, у встановлений термін з вини покупця або у випадку відсутності інших заперечень із боку покупця (уповноваженої особи покупця) дана накладна, підготовлена продавцем не може бути оскаржена покупцем у майбутньому й підтверджує факт виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором.
Пунктом 2.3 договору №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг закріплено, що постачання палива має неперервний або ритмічний характер. Продавець надає покупцю один раз на місяць зведену податкову накладну останнім днем місяця, у якому здійснювалося постачання палива. Податкова накладна повинна бути складена в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої продавцем особи, та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження факту передачі товару від позивача до відповідача на підставі видаткової накладної №5012/2 від 31.03.2015 на суму 12890,57грн., яка не є підписаною сторонами позивач надав податкову накладну від 31.03.2015 за №3515.
Доказів оплати товару в сумі 105125,69грн. (38382,66грн. основної заборгованості за договором №01016/14-ЛС від 01.01.2014 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг та 66743,03грн. основної заборгованості за договором №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг) відповідач господарському суду не надав.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами відповідач не спростував.
Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача за договором №01016/14-ЛС від 01.01.2014 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг у розмірі 38382,66грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача за договором №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг у розмірі 66743,03грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012р. у справі N6-49цс12, від 24.10.2011 у справі N6-38цс11).
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Пунктом 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
До уваги. Господарським судом перерахунок інфляційних втрат здійснено з урахуванням приписів пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2016р. по справі №904/11237/15 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. по справі №904/9336/15 позицію господарського суду підтримано.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат за договором №01016/14-ЛС від 01.01.2014 та визнав його таким, що містить помилки, а саме при здійсненні розрахунку позивачем не враховано вимоги статей 253 та 254 Цивільного кодексу України.
Отже, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково, а саме три відсотки річних у розмірі 2882,32грн., а інфляційні втрати у розмірі 26514,27грн.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат за договором №0630/15/ЛС/3 від 01.01.2015 купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг та визнав його таким, що містить помилки, а саме при здійсненні розрахунку позивачем не враховано вимоги статей 253 та 254 Цивільного кодексу України.
Отже, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково, а саме три відсотки річних у розмірі 4145,88грн., а інфляційні втрати у розмірі 23929,83грн.
Щодо розподілу судових витрат.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2438,99грн., з урахуванням того, що 97,23% позовних вимог позивача судом задоволено.
Керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 655, 662, 663, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Колосниківська" (52570, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Миролюбівка, вул.Карла Маркса, буд.42; ідентифікаційний код 00176584) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (69091, м.Запоріжжя, Бульвар Шевченка, буд.71-А, кімн.901; ідентифікаційний код 24316073) 38382,66грн. (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят дві грн. 66 коп.) основної заборгованості; 2882,32грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві грн. 32 коп.) трьох відсотків річних; 26514,27грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот чотирнадцять грн. 27 коп.) інфляційних втрат.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Колосниківська" (52570, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Миролюбівка, вул.Карла Маркса, буд.42; ідентифікаційний код 00176584) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (69091, м.Запоріжжя, Бульвар Шевченка, буд.71-А, кімн.901; ідентифікаційний код 24316073) 66743,03грн. (шістдесят шість тисяч сімсот сорок три грн. 03 коп.) основної заборгованості; 4145,88грн. (чотири тисячі сто сорок п'ять грн. 88 коп.) трьох відсотків річних; 23929,83грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять грн. 83 коп.) інфляційних втрат.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Колосниківська" (52570, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Миролюбівка, вул.Карла Маркса, буд.42; ідентифікаційний код 00176584) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (69091, м.Запоріжжя, Бульвар Шевченка, буд.71-А, кімн.901; ідентифікаційний код 24316073) 2438,99грн. (дві тисячі чотириста тридцять вісім грн. 99 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
26.05.2017
Суддя ОСОБА_2