25 травня 2017 р. Справа № 903/501/16
за позовом колективного підприємства "Ковельбуд", м. Ковель
до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", м. Ковель
про стягнення 59 466,17 грн.
Суддя Якушева І.О.,
при секретарі судового засідання Хомич О.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 27.07.2016р.),
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №516 від 15.05.2017р.), ОСОБА_3 (дов. №530 від 15.05.2017р.)
Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 59466,17 грн., з них: 43 878,18 грн. переплачених коштів за послуги з водопостачання та водовідведення, 13826,29 грн. інфляційних, 1761,70 грн. процентів річних.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на укладення договору № 48 від 04.01.2011р. на водопостачання та водовідведення в гуртожитках по вул.Незалежності,117 та вул.Театральна,6, та наявність в ньому розрахунку послуг. Як зазначав позивач, тарифи на послуги встановлювались рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №318 від 09.08.2012 року; з врахуванням даного рішення відповідач виставляв рахунки на оплату за новими тарифами, однак в даних рахунках відповідач завищив норми споживання води на одну особу. Вважає, що при застосуванні даних норм по водопостачанню та водовідведенню відповідач порушив вимоги ст.20 п.2 та ст.21 ч.2 п.4 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2017р. касаційну скаргу колективного підприємства "Ковельбуд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. у справі № 903/501/16 задоволено частково: постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. та рішення господарського суду Волинської області від 16.08.2016р. у справі № 903/501/16 скасовано; справу передано на новий розгляд господарського суду Волинської області.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2017р. справу розподілено судді - Якушевій І.О.
Ухвалою суду від 17.03.2017р. справу № 903/501/16 суддею Якушевою І.О. було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.04.2017р., зобов'язано позивача подати суду письмові пояснення про те, скільки коштів було фактично сплачено КП "Ковельбуд" відповідачу за спірними правовідносинами; зобов'язано відповідача подати суду письмові пояснення про те, за якими тарифами здійснювалось нарахування КП "Ковельбуд" послуг водопостачання та водовідведення у гуртожитках та на якій підставі здійснювалось нарахування за цими тарифами в період з квітня 2013р. по березень 2016р.; письмові пояснення про те, скільки фактично коштів було сплачено позивачем відповідачу за спірними правовідносинами; письмові пояснення про те, яка сума коштів підлягала б сплаті у спірні періоди часу у випадку застосування тарифів, встановлених для гуртожитків, не обладнаних душовими.
28.03.2017р. позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог №23 від 27.03.2017р., в якій просить стягнути з відповідача 59466,17 грн., з них: 43878,18 грн. суми переплати у зв'язку із завищенням норм споживання води при виконанні договірних зобов'язань, 13826,29 грн. інфляції за користування коштами, 1 761,70 грн. процентів річних та зарахувати суму 59 466,17 грн. КП “Ковельбуд” при оплаті за майбутні надані послуги по водопостачанню та водовідведенню по гуртожитках підприємства.
Як на правову підставу стягнення 43878,18 грн. КП "Ковельбуд" посилається на п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Заявою №23 від 27.03.2017р. позивач уточнив правову природу суми, заявленої до стягнення.
Оскільки визначення правової природи заявленої до стягнення суми є істотною для кваліфікації правовідносин спору, про що вказав Вищий господарський суд України в постанові від 02.03.2017р., судом прийнято до розгляду заяву КП "Ковельбуд" №23 від 27.03.2017р. про уточнення позовних вимог.
03.04.2017р. відповідач через канцелярію суду подав письмові пояснення №269 від 30.03.2017р., в яких позов вважає безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.
06.04.2017р. представник відповідача через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення №289 від 05.04.2017р., в яких зазначає, що відповідач звернувся до КП “Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” із запитом № 261 від 29.03.2017р. з проханням надати роз'яснення, до якого типу документів належать технічні паспорти та яку інформацію вони містять.
06.04.2017р. позивач через канцелярію суду подав клопотання №29 від 04.04.2017р. про повторний огляд гуртожитку, що знаходиться по вул. Театральна, 6 в м. Ковелі, в якому просить зобов'язати УВКГ “Ковельводоканал” скерувати своїх представників в КП “Ковельбуд” для обстеження гуртожитку по вул. Театральній, 6 для встановлення факту існування чи відсутності в підсобних приміщеннях в минулому душових кабін.
В судовому засіданні 06.04.2017р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити клопотання №29 від 04.04.2017. про повторний огляд гуртожитку, що знаходиться по вул. Театральна, 6 в м. Ковелі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених в письмових поясненнях №269 від 30.03.2017р.
З метою всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи судом клопотання позивача №29 від 04.04.2017р. про повторний огляд гуртожитку, що знаходиться по вул. Театральна, 6 в м. Ковелі, задоволено.
У зв'язку із задоволенням клопотання позивача та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів розгляд справи розгляд справи ухвалою суду від 06.04.2017р. було відкладено на 10.05.2017р.
10.05.2017р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.05.2017р. для ознайомлення з додатковими поясненнями сторін.
Ухвалою суду 17.05.2017о. строк розгляду спору у справі на підставі ст.69 ГПК України продовжено до 30.05.2017р.
17.05.2017р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.05.2017р. для ознайомлення з додатковими поясненнями сторін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
у липні 2016 року колективне підприємство "Ковельбуд" (надалі - позивач) звернулось до Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (надалі - відповідач) з позовом про стягнення 59466 гривень 29 коп., в тому числі: 43878 гривень 18 коп. переплати, 13826 гривень 29 коп. втрат коштів від інфляції та 1761 гривню 70 коп. процентів річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неправильністю застосування тарифів водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим у позивача виникла переплата.
Рішенням господарського суду Волинської області від 16 серпня 2016 року в позові відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу колективного підприємства "Ковельбуд" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 16 серпня 2016 року без зміни.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2017р. касаційну скаргу колективного підприємства "Ковельбуд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. у справі № 903/501/16 задоволено частково: постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. та рішення господарського суду Волинської області від 16.08.2016р. у справі № 903/501/16 скасовано; справу передано на новий розгляд господарського суду Волинської області.
Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, наведені в постанові від 02.03.2017р., місцевим судом було запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги, оскільки, як зазначено в постанові, визначення правової природи заявленої до стягнення суми є істотним для кваліфікації правовідносин сторін даного спору.
В заявах №23 від 22.03.2017р. (а.с.138-139, т.2), б/н від 06.04.2017р. (а.с.157, т.2), які прийняті судом до розгляду, комунальне підприємство "Ковельбуд" просило стягнути суму переплати, посилаючись на п.3 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України, та вказуючи, що переплата є різницею між нарахуваннями за завищеними нормами споживання води і нарахуваннями за затвердженими нормами.
Під час судового розгляду представник позивача пояснював, що спору щодо застосування тарифів за послуги водопостачання та водовідведення між сторонами немає.
Позивач зазначає, що всупереч вимог ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" у виставлених рахунках на оплату за спожиту воду і водовідведення в гуртожитках, що знаходяться у м.Ковелі по вул. Незалежності, 117 та по вул.Театральній, 6 відповідачем завищено норми споживання води на одну особу.
Стверджує, що відповідно до наданих відповідачем рахунків на гуртожитки без засобів обліку припадає 357 м.куб. води, що становить 2,811 м.куб. на 1 мешканця, тоді як згідно з рішенням Ковельської міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року встановлена норма витрат 0,06 м.куб. на добу або 1,83 м.куб. на місяць, тобто, норма на 1 особу завищена на 0,981 м.куб. на місяць.
Суд під час нового судового розгляду врахував обставини, наведені позивачем в заявах №23 від 22.03.2017р. (а.с.138-139, т.2), б/н від 06.04.2017р., та досліджував питання підставності застосування відповідачем норм споживання води на одну особу в гуртожитках, що знаходяться по вул. Незалежності, 117 та по вул. Театральній, 6 у м.Ковелі.
До позовної заяви позивач додає розрахунок різниці між фактичним нарахуванням і нарахуваннями відповідно до затверджених норм - а.с.12, т.1., згідно з яким різниця складає 43878,18 грн.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 43878,18 грн. суми переплати у зв'язку із завищенням норм споживання води при виконанні договірних зобов'язань підлягає до задоволення з огляду на таке.
4 січня 2011 року між Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" та колективним підприємством "Ковельбуд" було укладено договір № 48 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.
Згідно з п. 3.1 договору розрахунки за воду, використану абонентом, та стоки здійснюються згідно з главою 12 діючих Правил за затвердженими тарифами. У разі зміни тарифів, діючих на час укладення договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору вода 2,49; 3,06 грн. за м.куб., стоки 3,06; 3,75 грн. за м.куб. Кількість води, використаної абонентом, визначається за показниками перевірених водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані. Зняття показань водолічильників здійснюється на підприємствах не рідше одного разу на місяць.
Оплата проводиться не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяця.
Відповідно до п. 3.2 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильників, а у разі їх відсутності згідно розрахунків.
Згідно з п.8.4. договору розрахунки на водопостачання та водовідведення на зворотній стороні.
Згідно з розрахунком на водопостачання та водовідведення (а.с. 8 зворотної сторони договору) вул. Незалежності, 117: 88 чол. х 0,1 м.куб./ чол. х 30,42дн. = 268 м.куб./міс.; вул. Театральна,6: 39 чол. х 0,075 м.куб./ чол. х 30,42 дн. = 89 м.куб./міс.
Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
В основу розрахунку плати за водопостачання і водовідведення, наведених у договорі, покладено норми споживання на одну особу в гуртожитках з душовими, які були затверджені рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №471 від 11.11.2010р. (а.с.178-180, т.1).
В подальшому норми споживання послуг водопостачання та водовідведення на одну особу були затверджені рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року, в додатку 2 якого визначено норми витрат води згідно з БніП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід і каналізація будинків", зокрема, встановлено норми витрат води в літрах на добу на одного мешканця в гуртожитках з загальними душовими 100 л, в гуртожитках без душових 60 л.
Згідно з п.239 зведеного переліку суб'єктів природних монополій, розміщеному на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua). Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (ідентифікаційний код 5500871) є суб'єктом природної монополії з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення у Волинській області, на території якої зареєстроване Комунальне підприємство "Ковельбуд".
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, тобто, у даному випадку тарифи є регульованими, а не такими, що їх визначають сторони за наслідками вільного волевиявлення.
Таким чином, відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють виключно на договірних засадах згідно встановлених уповноваженим органом цін/тарифів, а позивач як балансоутримувач гуртожитків, зокрема, по вул. Незалежності, 117, та по вул. Театральна, 6, у м. Ковелі, зобов'язаний укласти договір на забезпечення відповідними житлово-комунальними послугами вказаних приміщень.
Рахунки на оплату послуг водопостачання та водовідведення за період з квітня 2013 по червень 2014 року (рахунки № 1936 від 24 квітня 2013 року, № 2413 від 24 травня 2013 року, № 2936 від 26 червня 2013 року, № 3528 від 25 липня 2013 року, № 3998 від 23 серпня 2013 року, № 4581 від 25 вересня 2013 року, № 5063 від 23 жовтня 2013 року, № 6134 від 23 грудня 2013 року, № 6689 від 20 січня 2014 року, № 7255 від 24 лютого 2014 року, № 7796 від 24 березня 2014 року, № 8238 від 23 квітня 2014 року, № 8880 від 26 травня 2014 року, № 9449 від 25 червня 2014 року) виставлялись відповідачем, враховуючи норми споживання на одну особу, узгоджені в розрахунку до вказаного договору, та які були встановлені рішенням виконкому Ковельської міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року.
Проте, при розрахунку вартості послуг відповідач застосовував норми споживання, встановлені для гуртожитків, у яких є душові.
Ці рахунки комунальне підприємство "Ковельбуд" оплачувало повністю.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, №84 від 31 січня 2014 року Ковельському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" змінено тарифи, про що повідомлено колективне підприємство "Ковельбуд" листом № 453/38 від 27 лютого 2014 року, в якому зазначено, що з 1 березня 2014 року вступають в дію затверджені постановою НКРЕ № 84 від 31 січня 2014 року нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення).
Вказаною постановою установлені тарифи для юридичних осіб на централізоване водопостачання для інших споживачів (крім населення) - 3,68 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення для інших споживачів (крім населення) - 5,71 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ), які вступили в дію з 1 березня 2014 року.
Рахунки на оплату послуг за період з квітня 2014 по червень 2014 року направлені на адресу адміністрації, що знаходиться за адресою: м.Ковель, вул. Незалежності 117.
В рахунках відображено оплату за послуги з водопостачання та водовідведенню за адресами: гуртожиток (населення) вул. Незалежності 117, гуртожиток (населення) вул. Театральна, 6, адміністрація вул. Незалежності 117, м. Ковель, за вказаними тарифами, та згідно з показниками лічильників за адресою об'єкта по вул.. Олени Пчілки, 21.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, № 627 від 30 травня 2014 року Ковельському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" встановлено тарифи на централізоване водопостачання: 3,23 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 6,48 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ). Вказана постанова набрала чинності з 1 липня 2014 року.
Рахунки на оплату послуг водопостачання та водовідведення за період з липня 2014 по травень 2016 року (рахунки № 9967 від 24 липня 2014 року, № 10494 від 26 серпня 2014 року, № 11042 від 29 вересня 2014 року, № 11573 від 27 жовтня 2014 року, № 12108 від 25 листопада 2014 року, № 12635 від 23 грудня 2014 року, № 13121 від 26 січня 2015 року, № 13661 від 23 лютого 2015 року, № 14166 від 26 березня 2015 року, № 14656 від 24 квітня 2015 року, № 15158 від 26 травня 2015 року, № 15665 від 25 червня 2015 року, № 16181 від 24 липня 2015 року, № 16670 від 25 серпня 2015 року, № 17193 від 24 вересня 2015 року, № 17700 від 26 жовтня 2015 року, № 18216 від 25 листопада 2015 року, № 18701 від 22 грудня 2015 року, № 19620 від 29 лютого 2016 року, № 20200 від 28 березня 2016 року, № 20763 від 29 квітня 2016 року, № 21265 від 30 травня 2016 року) виставлялись відповідачем, враховуючи норми споживання на одну особу, зазначені в розрахунку до договору № 48 від 4 січня 2011 року, та враховуючи тарифи, встановлені в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, № 627 від 30 травня 2014 року.
Вказані рахунки за період з липня 2014 року по травень 2016 року направлялись на адресу адміністрації підприємства, що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 117.
В них відображено оплату за послуги з водопостачання та водовідведення за адресами: гуртожиток (населення) по вул. Незалежності, 117; гуртожиток (населення) по вул. Театральній, 6, адміністрація по вул. Незалежності, 117, м. Ковель за вказаними тарифами та згідно з показниками лічильників за адресою: ОСОБА_4, 21, та оплачувались позивачем повністю.
19 лютого 2016 року працівниками Ковельводоканалу проведено обстеження сантехнічних приладів в гуртожитку по вул. Театральній, 6, про що складено акт. Під час обстеження виявлено, що це приміщення раніше було обладнане загальними душовими.
При нарахуванні за спожиті послуги в березні 2016 року (рахунок № 20200 від 28 березня 2016 року) здійснено перерахунок обсягів спожитих послуг мешканцями гуртожитку по вул. Театральній, 6, по фактично наданих послугах за січень-березень 2016 року, виходячи з норм витрат води на одного мешканця гуртожитку без душових, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року - 1,83 м3/місяць (0.06 м3/міс.х30.42 днів), та з урахуванням даних про кількість осіб, що проживають згідно з довідкою №380 від 16 грудня 2015 року.
28 квітня 2016 року працівниками УВКГ «Ковелькодоканал» та колективного підприємства "Ковельбуд" проведено спільне обстеження мереж водопостачання та водовідведення в гуртожитках по вул. Незалежності, 117, та вул. Театральна,6 у м.Ковелі. В ході обстеження виявлено відсутність загальних душових кабін.
За наслідками обстеження до договору № 48 від 4 січня 2011 року внесено зміни, оформлені додатковою угодою від 1 травня 2016 року.
Згідно з п. 8.4. додаткової угоди договір викладено в новій редакції, згідно з якою при розрахунку за надані по гуртожитках по вул. Незалежності, 117 та вул. Театральна, 6 послуги мають застосовуватись норми витрат води на одного мешканця без душових.
Ця додаткова угода набрала чинності з 1 травня 2016 року.
З 8 липня 2016 року в зв'язку із встановленням засобів обліку у гуртожитках колективного підприємства "Ковельбуд" по вул. Незалежності, 117 та вул. Театральна, 6 між Ковельським УВКГ та колективним підприємством "Ковельбуд" укладено нову додаткову угоду до договору № 48 від 4 січня 2011 року, яка набрала чинності з 8 липня 2016 року, а додаткова угода від 1 травня 2016 року втратила свою чинність згідно з п. 5 додаткової угоди.
Відсутність душових в гуртожитках по вул. Незалежності, 117, та вул. Театральна,6 у м.Ковелі також підтверджується технічними паспортами гуртожитків (а.с.64-86. т.1), актами обстеження від 28.04.2016р. (а.с.91-92, т.1), від 05.05.2017р. (а.с.204-207, т.2), копією виконавчої схеми зовнішніх комунікацій гуртожитку по вул. Незалежності, 117 у м. Ковелі (а.с.250, т.1), копією зведеного кошторисно-фінансового розрахунку від 20.08.1966р., копією внутрішньо-будівельного титульного списку, планом зовнішніх мереж гуртожитку по вул. Незалежності, 117, проектами газифікації гуртожитків (а.с.1-34 т.3).
Згідно з роз'ясненням КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», наведеним в листі №755 від 07.04.2017р. (а.с.179, т.2), технічний паспорт - це інформаційно-довідковий документ, в якому відображені всі технічні дані про об'єкт нерухомого майна і виготовлений на підставі проведеної технічної інвентаризації. Як зазначено в листі, технічний паспорт містить основні відомості про об'єкт (місцезнаходження, склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, наявність самочинного будівництва, перепланування тощо).
Не встановлено душових з підведенням до них централізованого гарячого водопостачання і обстеженням, проведеним у квітні 2017 року (акт від 28.04.2017р. - а.с.165-167, т.2).)
Згідно з листом ПТМ «Ковельтепло» №760 від 13.06.2016р. (а.с.102, т.1) в гуртожитки за адресами: вул. Незалежності, 117, та вул. Театральна,6 у м.Ковелі ніколи не надавались послуги централізованого постачання гарячої води, оскільки забезпечення централізованою гарячою водою зазначених будинків не було передбачено проектною документацією.
А Ковельське управління з експлуатації газового господарства в листі №290 від 15.06.2016р. (а.с.103, т2) повідомило, що в гуртожитках встановлено лише газові плити, ВПГ (водонагрівачі проточні газові) згідно з робочими проектами в цих приміщеннях не передбачено.
Твердження відповідача про наявність в минулому в гуртожитках душових не приймається судом до уваги, оскільки відповідачем не доведено факт їх наявності в період, який є спірним. Доказів, які б свідчили про наявність душових в гуртожитках на час укладення договору, не подано.
Наявність газової колонки, на яку посилався відповідач в додаткових поясненнях №508 від 05.05.2017р., не підтверджує факту наявності душових, як і посилання відповідача на те, що згідно з вимогами СНіП і ДБН у гуртожитках мають встановлюватись душові із розрахунку: 1 душ на 30 чоловік.
За таких обставин, коли наявність душових в гуртожитках не встановлена, в договорі №48 від 04.01.2011р. безпідставно зазначена норма споживання води для гуртожитку по вул. Незалежності, 117 як для гуртожитку з душовими - 0,1 м. куб. на добу на одну особу, по вул. Театральній, 6 - 0,075 м.куб. на добу на одну особу замість 0,06 м.куб. (60 л) як для гуртожитків без душових.
Чому в розрахунку плати для гуртожитка по вул. Театральній, 6 , який міститься в договорі, встановлено норму споживання води 0,075 м.куб. на добу на одну особу в той час, коли відповідач стверджував, що норма споживання води на час підписання договору встановлювалась як для гуртожитка з душовими, відповідач обґрунтованих пояснень не надав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).
Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості; здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг.
Водночас, статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що розрахунки вартості за послуги з водопостачання та водовідведення здійснювались відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору №48 від 04.01.2011р., рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №471 від 11.11.2010р., рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №318 від 09.08.2012р., постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, №84 від 31 січня 2014 року, № 627 від 30 травня 2014 року, якими встановлено норми споживання води на одну особу і тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.
Проте, відповідач, нараховуючи позивачу плату за послуги водопостачання, застосовував норми споживання води для гуртожитків з душовими (0,1 м. куб.) замість норм споживання води для гуртожитків без душових (0,06 м.куб.), тобто завищував норми споживання, які встановлені рішеннями виконавчого комітету Ковельської міської ради №471 від 11.11.2010р., №318 від 09.08.2012р., який згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» є уповноваженим органом затверджувати норми витрат води для споживання.
Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначено ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, у зв'язку із відсутністю в гуртожитках душових, відповідач безпідставно нараховував позивачу плату за водопостачання і водовідведення як з душовими.
За спірний період позивач в рахунок оплати наданих послуг перерахував відповідачу 126 514,83 грн., що підтверджується доданими позивачем розрахунком нарахувань та оплат за послуги водопостачання та водовідведення з квітня 2013 року по березень 2016р., реєстром платіжних документів по оплаті, письмовими поясненнями №35 від 05.05.2017р. (а.с.140, 141-142, 222-224 т.2).
Якби відповідач у спірний період застосовував норми споживання води, встановлені для гуртожитків без душових, то підлягало б сплаті 82636,65 грн., що підтверджується розрахунком позивача, наведеним у письмових поясненнях №35 від 05.05.2017р. (а.с. 222-224 т.2).
Оскільки відповідач, нараховуючи плату позивачу, керувався нормами споживання води для гуртожитків з душовими, а відповідач їх повністю оплачував, то, враховуючи факт відсутності душових в гуртожитках, позивач за відсутності на те підстав оплатив відповідачу суму коштів в розмірі 43878,18 грн. (126 514,83 грн. - 82636,65 грн.).
Щодо вимоги зарахувати суму 59 466,17 грн. КП “Ковельбуд” при оплаті за майбутні надані послуги з водопостачання та водовідведення по гуртожитках підприємства.
Вимога позивача зарахувати кошти в розмірі 59 466,17 грн. КП “Ковельбуд” при оплаті за майбутні надані послуги з водопостачання та водовідведення по гуртожитках підприємства не відповідає способам захисту, встановленим ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, а тому не підлягає до задоволення.
За змістом стаття 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін.
З огляду на викладене, зарахування вимоги можливе за заявою однієї із сторін договору за наявності відповідних умов.
В заяві №23 від 22.03.2017р. (а.с.138-139, т.2) позивач просить також стягнути з відповідача 13826,29 грн. інфляційних, 1761,70 грн. процентів річних (розрахунки а.с.13, т.1).
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.5.1., 5.2. постанови №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Оскільки повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України) вчиняється не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, то і обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає.
Відтак, вимога про стягнення 13826,29 грн. інфляційних, 1761,70 грн. процентів річних до задоволення не підлягає.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір на підставі ст.49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст.7,16, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (юридична адреса: 45000, м.Ковель, вул. Геологів, 2; фактична адреса: 45000, м.Ковель, Івасюка, 13, р/р 26001236011401 в Ковельській філії Волинського ГРУ «Приватбанк», МФО 303440, код 05500871) на користь колективного підприємства "Ковельбуд" (45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 117, р/р 2600301578444 ПАТ «Кредобанк», м.Львів, МФО 325365, код 01269282) 43 878,18 грн. суми переплати, 1016 грн. 78 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
3. У задоволенні позову про стягнення 13826,29 грн. інфляційних, 1761,70 грн. процентів річних відмовити.
4. У задоволенні вимоги про зарахування суми 59466,17 грн. в рахунок майбутніх платежів відмовити.
Повне рішення складено: 29.05.2017р.
Суддя І. О. Якушева