760/9031/17
1-кс/760/7689/17
солом'янський районний суд міста києва
УхВАЛА
29 травня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
представника особи, якій відмовлено у визнанні потерпілим, - ОСОБА_3 ,
детектива ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на рішення детектива про відмову у визнанні потерпілим, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вищезазначеною скаргою в порядку ст.303 КПК України в інтересах ОСОБА_6 , в якій просить скасувати постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішній розслідувань Управління внутрішнього контролю (далі - НАБУ) ОСОБА_4 від 17.05.2017 про відмову у визнанні ОСОБА_6 потерпілим у кримінальному провадженні №42017000000001271 та зобов'язати детектива вручити ОСОБА_6 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого в даному кримінальному провадженні, зобов'язати допитати ОСОБА_6 в якості потерпілого, мотивуючи свої вимоги з урахуванням пояснень в судовому засіданні наступним.
Так, адвокат зазначає, що 13.03.2017 ОСОБА_6 подана заява про вчинене у його відношенні кримінальне правопорушення детективом НАБУ ОСОБА_7 , передбаченогост.135 КК України, проте всупереч ч.1 ст.214 КПК України відомості по ній в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) не внесені, така бездіяльність ним оскаржена до слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2017 зобов'язано уповноважену особу ГПУ внести в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_6 від 13.03.2017.
25.04.2017 адвокат звернувся до НАБУ із клопотанням, в якому просив надати інформацію щодо внесення до ЄРДР відповідних відомостей, а також вручити його довірителю пам'ятку про права та обов'язки потерпілого і провести допит в якості потерпілого.
17.05.2017 супровідним листом детектив ОСОБА_4 направив ОСОБА_3 копію оскаржуваної постанови про відмову у визнанні ОСОБА_6 потерпілим та про відмову в проведенні його допиту від 17.05.2017, окремо зазначив про те, що також ОСОБА_6 відмовлено в інформуванні щодо внесення відомостей в ЄРДР та наданні відповідного витягу.
Адвокат категорично не погоджується зі цим рішенням, звертає увагу на головне, що сама конструкція ч.1 ст.135 КК України, по якій внесені відомості в ЄРДР по заяві ОСОБА_6 вимагає в обов'язковому випадку існування особи, яку ймовірно залишили без допомоги, яка ймовірно перебувала в небезпечному для життя стані і ймовірно яка була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження. В той же час, детектив в своїй постанові відмовляє у визнанні ОСОБА_6 на тій підставі, що ним всупереч ч.1 ст.55 КПК України не доведено завдання моральної, фізичної або майнової шкоди, що повинно доводитися виключно під час досудового розслідування даного кримінального провадження і виключно в разі такі обставини не будуть встановлені та доведені це буде наслідком закриття кримінального провадження. Переконував, що таким чином орган досудового розслідування намагається уповільнити хід досудового розслідування даного кримінального провадження і позбавити сторону потерпілого, яким адвокат вважає ОСОБА_6 , права бути активним учасником такого кримінального провадження.
Детектив та прокурор в судовому засіданні кожний окремо заперечували проти доводів скарги, просили слідчого суддю відмовити в її задоволенні. Зокрема, детектив зауважив, що наприклад, станом на час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_6 потерпілим йому не були відомі ті обставини, які як наведені в тексті даної скарги, так і які детально описані адвокатом в даному судовому засіданні. Підкреслив, що його рішення стосувалося виключно того моменту, коли воно приймалося, тобто 17.05.2017. Повністю заперечив, що органом досудового розслідування не проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження. В той же час, відповідаючи на питання, стосовно якої особи вносилися відомості в ЄРДР і відповідно стосовно якої особи за ч.1 ст.135 КК України перевіряється залишення чи навпаки не залишення в небезпеці, відповів, що стосовно ОСОБА_6 .
Прокурор окремо додала, що стороні обвинувачення не зрозуміло, яким чином буде доводитися причинно-наслідковий зв'язок між діями детектива ОСОБА_7 та погіршенням стану здоров'я ОСОБА_6 , оскільки після того, як сплив строк затримання останнього зазначений детектив не утримував його проти волі останнього. На питання, чи є підставою відмова особі у визнанні її потерпілою така «незрозумілість» сторони обвинувачення відповіді не надала.
Заслухавши сторони та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення детектива про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 13.03.2017 ОСОБА_6 подана заява про вчинене у його відношенні кримінальне правопорушення ймовірно детективом НАБУ ОСОБА_7 , в якій він повідомив про те, що 05.03.2017 його було примусово проти волі всупереч заборони лікарів КЛ «Феофанія» вивезено за межі медичної установи, при цьому саме детективом ОСОБА_7 було залишено письмову розписку лікарям про те, що він бере на себе відповідальність за стан здоров'я ОСОБА_6 . Цього ж дня о 23.52 годині детектив ОСОБА_7 в приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва надав вказівку медичним працівникам залишити ОСОБА_6 в залі судових засідань, звільнивши з-під варти, оскільки термін затримання сплив. Також в своїй заяві ОСОБА_6 стверджує, що в цей час він повідомив детективу ОСОБА_7 про те, що він має незадовільний стан здоров'я, що він на даний час є стаціонарним хворим КЛ «Феофанія», що саме детектив ОСОБА_7 своєю розпискою визначив себе відповідальним за нього, проте, продовжує ОСОБА_6 по тексту заяви, детектив ОСОБА_7 будь-яких заходів не вжив, а разом з іншими медичними працівниками покинув приміщення суду. При цьому, ОСОБА_6 зазначив, що в цей час до нього прибула бригада лікарів швидкої медичної допомоги, яка констатувала необхідність його стаціонарного лікування. ОСОБА_6 повідомляє в заяві, що фактично покинути приміщення суду можливості не було, оскільки біля суду знаходилися близько 300 агресивно налаштованих проти нього осіб, появу яких також ОСОБА_6 пов'язує із детективом ОСОБА_8 (а.с.10)
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2017 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 в порядку ст.303 КПК України та зобов'язано уповноважену особу ГПУ внести в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_6 від 13.03.2017 (а.с.11)
25.04.2017 в ЄРДР внесені відомості на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді за заявою ОСОБА_6 від 13.03.2017 щодо завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також в разі коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан яке відповідно до поданої заяви було вчинене стосовно ОСОБА_6 детективом НАБУ ОСОБА_7 за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.135 КК України та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42017000000001271 (а.с.23)
25.04.2017 адвокат ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із клопотанням, в якому просив надати інформацію щодо внесення до ЄРДР відповідних відомостей, а також вручити його довірителю пам'ятку про права та обов'язки потерпілого і провести допит в якості потерпілого (а.с.12)
17.05.2017 супровідним листом №131-252/17331 детектив ОСОБА_4 направив ОСОБА_3 копію оскаржуваної постанови про відмову у визнанні ОСОБА_6 потерпілим та про відмову в проведенні його допиту від 17.05.2017, окремо зазначив про те, що також ОСОБА_6 відмовлено в інформуванні щодо внесення відомостей в ЄРДР та наданні відповідного витягу (а.с.14)
Зміст оскаржуваної постанови зводиться до того, що у вищезазначеному кримінальному провадженні на даний час відсутні будь-які відомості про спричинення моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_6 . Посилаючись на ч.1 ст.55 КК України через відсутність доказів спричинення останньому на час винесення оскаржуваної постанови моральної, фізичної або майнової шкоди, детектив відмовив в задоволенні такої заяви (а.с.14-15)
Між тим, диспозиція ч.1 ст.135 КК України, відомості за якою внесені до ЄРДР, свідчить про те, що об'єктивна сторона даного злочину характеризується діянням, яке може бути вчинене шляхом бездіяльності, і про те, що склад злочину є формальним, оскільки вважається закінченим з моменту ненадання допомоги (залишення в небезпеці) незалежно від того, чи настали наслідки.
Диспозиція зазначеної статті характеризується обов'язковістю наявності особи потерпілого.
Відтак, вбачається незрозумілим, які докази для визнання органом досудового розслідування ОСОБА_6 потерпілим за ч.1 ст.135 КК України слід останньому надати детективу в рамках досудового розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого даною частиною статті, до речі, за його ж заявою про ймовірно вчинене кримінальне правопорушення за ст.135 КК України, якщо тим більше сам детектив не заперечує, що в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження проводиться перевірка обставин саме завідомого залишення його ( ОСОБА_6 ) без допомоги.
Доводи, наведені прокурором та детективом можуть бути підставою для закриття провадження в подальшому, але аж ніяк не підставою за викладених обставин у відмові у визнанні особи потерпілим.
Дійсно, відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим в кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Проте, детективом НАБУ, рішення його оскаржується, помилково в даному випадку застосовуються положення ч.1 ст.55 КПК України без змістовного аналізу їх із ч.1 ст.135 КК України.
Також відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на стадії досудового провадження до слідчого судді також може бути оскаржено рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено в здоволенні клопотання.
Зважаючи на те, що слідчим суддею приймається за результатами розгляду даної скарги рішення про скасування постанови детектива про відмову у визнанні особи потерпілим, то також вбачають і всі підстави для задоволення скарги в частині зобов'язання детектива провести таку слідчу дію як допит потерпілого, оскільки єдиною підставою для відмови в проведенні такого допиту детектив в оскаржуваній постанові навів те, що на його думку, ОСОБА_6 не мав такого статусу.
Відповідно до п.1 та п.3 ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги в порядку ст.303 КПК України може бути про скасування рішення детектива та зобов'язання вчинити певну дію.
Вирішуючи скаргу в частині зобов'язання детектива вчинити певні дії, як то вручити пам'ятку про права та обов'язки потерпілого та проведення його допиту, слідчий суддя застосовує положення ст.114 КПК України.
Так, згідно ч.1 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки в межах граничного строку, передбаченого КПК України з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.55, 114, 303-309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на рішення детектива про відмову у визнанні потерпілим, - задовольнити.
Скасувати постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішній розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_4 від 17.05.2017 про відмову у визнанні ОСОБА_6 потерпілим у кримінальному провадженні №42017000000001271 та про відмову у проведенні його допиту.
Зобов'язати детектива вручити ОСОБА_6 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого в даному кримінальному провадженні та зобов'язати допитати ОСОБА_6 в якості потерпілого протягом 10 днів з моменту постановлення даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1