Провадження № 2/760/2012/17
Справа 760/18493/16-ц
(заочне)
11 травня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Кушнір С.І.
при секретарі Гаєвській С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 25 534,23 грн., посилаючись на те, що 03.06.2014 р. з вини відповідача, який керував автомобілем марки «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1 була скоєна дорожньо - транспортна пригода. В результаті вищезазначеної дорожньо - транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Джип-Патріот», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2 Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01.08.2014 р. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів НОМЕР_7, терміном дії з 02.09.2013 р. по 01.09.2014 р.
Відповідно до Звіту №684 від 01.09.2014 р. про оцінку автомобіля «Джип-Патріот», номерний знак НОМЕР_2, складеного ФОП ОСОБА_4 матеріальний збиток завданий власнику автомобіля марки «Джип-Патріот», номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 30 641,07 грн.
На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
27.10.2014 р. ОСОБА_5 скориставшись своїм правом, передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подав відповідну заяву, як того вимагає ст. 35 п. 35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем.
В зв'язку з настанням події, передбаченої п. 1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_5 в розмірі 25 534,23 грн.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути з відповідача в порядку регресу розмір виплаченого страхового відшкодування та витрати на послуги аварійного комісара.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання, не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, враховуючи заяву представника позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.06.2014 р. о 08 год. 40 хв., в м. Києві по вул. Ревуцького, 27, керуючи автомобілем марки «Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості та при виникненні перешкоди не впорався з керуванням , внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Джип-Патріот», д.н.з. НОМЕР_2, чим порушив п. 12.1, 12.3 ПДР України та залишив місце ДТП в порушення вимог п. 2.10 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01.08.2014 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком сорок годин.
Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
В п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, в якій був пошкоджений автомобіль ««Джип-Патріот», д.н.з. НОМЕР_2, за наявності вище приведеної постанови суду доказуванню не підлягає.
На момент ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Джип-Патріот», д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5 на праві власності.
Відповідно до Звіту №684 від 01.09.2014 р. про оцінку автомобіля «Джип-Патріот», номерний знак НОМЕР_2, складеного ФОП ОСОБА_4 матеріальний збиток завданий власнику автомобіля марки «Джип-Патріот», номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 30 641,07 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України» Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У заяві, зокрема, має міститися зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданої шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.
Цивільно-правова відповідальність потерпілого ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів НОМЕР_7, терміном дії з 02.09.2013 р. по 01.09.2014 р.
Доказів того, що відповідачем на користь потерпілого були відшкодовані збитки завдані внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, відповідачем не надано.
Судом також встановлено, що власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 скориставшись своїм правом, передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 27.10.2014 р. подав відповідну заяву, як того вимагає ст. 35 п. 35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
В зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 21.01.2015 року здійснило виплату відшкодування потерпілій стороні в розмірі 25534,23 грн., на підставі Наказу МТСБУ №323 від 20.01.2015р. про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується копією платіжного доручення №1/23772 від 21.01.2015 р.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 25534,23 грн
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 1378,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 223, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд. -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 25534,23 грн., та судовий збір 1378,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: Кушнір С.І.