ун. № 759/7511/17 пр. № 1-кп/759/485/17
26 травня 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, українець, гр-н України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , судимий 30.10.2015 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавленням волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Старі Шепеличі, Чорнобильського р-ну, Київської обл., українець, гр-н України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2 , судимий: - 15.02.2011 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік; - 30.05.2011 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки; - 22.08.2013 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки та 1 місяць позбавлення волі; - 27.12.2016 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, кожного,
сторони провадження: прокурор ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , захисник - ОСОБА_8 , інші учасники провадження - потерпілий ОСОБА_9 ,
29 березня 2017 року приблизно о 19 год 30 хв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , маючи судимості за вчинення крадіжок, помітивши біля конструкції для візків на паркувальному майданчику магазину «Епіцентр», що за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-в, два велосипеди марки «ABENI-RUNNER» вартістю 4 932 грн та «AGGRESSOR-GT» вартістю 2 968 грн, які були приєднані металевим тросом, діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, вирішили повторно таємно викрасти чуже майно, вступивши у такий спосіб між собою у попередню змову на вчинення, кожний повторно, крадіжки.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спільне повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , спеціально для цього придбавши в магазині «Епіцентр» болторіз, діючи за попередньою змовою групою осіб відповідно до відведеної кожному ролі, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, приблизно о 20 годині, ОСОБА_7 - за допомогою болторіза перерізав металевий трос, яким були приєднані два вказані велосипеди, а ОСОБА_6 - знаходився поруч та спостерігав за обстановкою з метою попередження ОСОБА_10 про можливу небезпеку. Знявши трос безпеки, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 намагались заволодіти двома вказаними велосипедами марки «ABENI-RUNNER» та «AGGRESSOR-GT» загальною вартістю 7 900 грн, тобто чужим майном, яке належить потерпілому ОСОБА_11 , проте були затримані охороною магазину. Відтак, вчинивши всі дії, які ОСОБА_12 та БЕРЕКЕШЕВ вважали необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчили з причин, які не залежали від їх волі.
Допитані обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , свою вину у висунутому звинуваченні визнали у повному обсязі, щиро покаялись і дали показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ними злочину, пояснивши, кожний окремо, що що дійсно, маючи судимості за вчинення крадіжок, діючи спільно з корисливих мотивів і з метою обернення на свою користь чужого майна, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, намагалися повторно вчинити таємне викрадення чужого майна з паркувального майданчика магазину «Епіцентр», розташованого по вул. Берковецька, 6 в м. Київ, а саме двома велосипедами марки «ABENI-RUNNER» та «AGGRESSOR-GT», належність яких потерпілому ОСОБА_11 та їх загальну вартість на суму 7 900 грн не оспорювали, проте злочин до кінця не довели, оскільки були затримані охороною магазину.
Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , кожний окремо, 29 березня 2017 року за попередньою змовою групою осіб вчинили закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме велосипедів марки «ABENI-RUNNER» та «AGGRESSOR-GT» загальною вартістю 7 900 грн, які належать потерпілому ОСОБА_11 , а тому ці їх дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні ОСОБА_13 покарання суд згідно з вимогами ст.ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, за яких крадіжку не було доведено до кінця, дані про особу винного, який неодноразово судимий, проте належних висновків не зробив, на обліку лікаря психіатра не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставинами, що пом'якшують йому покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд згідно з вимогами ст.ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, за яких крадіжку не було доведено до кінця, дані про особу винного, який неодноразово судимий, проте належних висновків не зробив, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про стан здоров'я обвинуваченого, суд хоча і вважає за неможливе їх обох виправлення в умовах без ізоляції від суспільства, разом з тим вважає за необхідне призначити обвинуваченим наближене до мінімального за своїм розміром покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.
Остаточне покарання ОСОБА_13 має бути призначено в порядку ст. 71 КК України, оскільки він вчинив новий злочин після постановлення вироку Голосіївським районним судом міста Києва від 30 жовтня 2015 року, від відбування покарання призначеного за яким був звільнений з випробуванням в порядку ст. 75 КК України - невідбута частина покарання становить два роки позбавлення волі.
Остаточне покарання ОСОБА_14 має бути також призначено в порядку ст. 71 КК України, оскільки і він вчинив новий злочин після постановлення вироку Голосіївським районним судом міста Києва від 27 грудня 2016 року, від відбування покарання призначеного за яким був звільнений з випробуванням в порядку ст. 75 КК України - невідбута частина покарання становить п'ять років позбавлення волі.
Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення, обраний судом вид покарання, наявність підстав вважати, що ОСОБА_7 , з огляду на репутацію (наявні судимості, вчинення злочину під час іспитового строку), зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, вважає за необхідне в порядку ст. 377 КПК України продовжити щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, задовольнивши у такій спосіб клопотання з цього приводу прокурора, з одночасним визначенням розміру застави, який достатній для забезпечення виконання ними процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 177 -179, 183, 194, 366, 368, 371, 373-377 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підстави ст. 71 КК України до призначеного за даним вироком покарання частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Київ від 30 жовтня 2015 року та остаточно призначити ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки та один місяць.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підстави ст. 71 КК України до призначеного за даним вироком покарання частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Київ від 27 грудня 2016 року та остаточно призначити ОСОБА_16 покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років та один місяць.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 - залишити без зміни, продовжити строк тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою до набрання вироком законної сили і утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_17 покладені на нього обов'язки - десять розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в розмірі 16 000 грн., після внесення якої ОСОБА_7 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України. У разі внесення застави, покласти строком на два місця з дня звільнення з під варти на обвинуваченого ОСОБА_10 обов'язки, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У строк відбування покарання ОСОБА_13 зарахувати період з 29 (включно) березня 2017 року по день набрання вироком законної сили включно з урахуванням строку його затримання (з 29 по 31 березня 2017) та перебування під вартою в межах даного провадження із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 - ЗАСТАВА - залишити без зміни до набрання виром законної сили.
У строк відбування покарання ОСОБА_14 зарахувати період з 29 (включно) березня 2017 року по 10 квітня (включно) 2017 року з урахуванням строку його затримання (з 29 по 31 березня 2017) та перебування під вартою в межах даного провадження із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Речові докази після набрання вироком законної сили - особисті речі потерпілого - використовувати за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, протягом того ж строку з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ ОСОБА_18