Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6859/17
24 травня 2017 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 про арешт майна,-
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Київською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017101070000115 від 11.05.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України за фактом незаконного заволодіння чужим майном невстановленими особами,вчиненого в особливо великих розмірах.
Зазначає, що підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження стала заява Голови ОСББ «Кожум'яцька 22-А» ОСОБА_4 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення.
Посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що злочинні дії невстановлених осіб прямо спрямовані на незаконне заволодіння об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та права на його розпорядження.
Звертає увагу слідчого судді на те, що з врахуванням вищевикладеного виникла необхідність в накладенні арешту на вказаний об'єкт нерухомості з метою недопущення порушення законних прав власника (потерпілого) та забезпечення збереження речового доказу до постановлення у кримінальному провадженні кінцевого рішення, оскільки незастосування арешту майна призведе до його відчуження. У зв'язку з чим звертається з даним клопотанням до слідчого судді.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить його задовольнити в повному обсязі.
З метою забезпечення арешту майна та недопущення розголошення матеріалів кримінального провадження і здійснюваних в його рамках слідчих дій, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання без повідомлення його власника, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві дійсно перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101070000115 від 11.05.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява ОСОБА_4 про те, що невстановлені особи шляхом підробки документів заволоділи об'єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , тобто вчинили шахрайство в особливо великих розмірах.
Як вбачається з наданих прокурором слідчому судді матеріалів, якими він обґрунтовує доводи свого клопотання, досудовим розслідуванням, зокрема встановлено, що відповідно до технічного паспорту та плану квартирного багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 від 15.08.2008 року, кількість квартир у житловому будинку дорівнює 6.
Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації від 14.04.2017 року, в будинку АДРЕСА_2 по житловому фонду проведено реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , по нежитловому фонду реєстрація права власності не проводилась.
Крім того, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_5 на даний час зареєстрована на праві власності за ТОВ «Українська фінансова мережа».
З викладеного вбачається, що дійсно злочинні дії невстановлених осіб спрямовані на незаконне заволодіння об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством України з метою досягнення дієвості кримінального провадження передбачено заходи його забезпечення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади;
5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
За приписами статті 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З системного аналізу зазначеної статті КПК України в сукупності з іншими його нормами можна зробити висновок, що арешт, як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований слідчим суддею виключно у випадку коли щодо майна, на яке просять накласти арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням же арешту майна є запобігання можливості його, зокрема відчуження.
Частина перша статті 173 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Також при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати ряд обставин, визначених ч. 2 ст. 173 КПК України.
Оцінивши в сукупності надані прокурором докази з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що ним доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, існують ризики передбачені абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме можливість його відчуження та доведено те, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме є об'єктом протиправних дій.
Також слідчий суддя виходячи з усіх обставин справи приходить до висновку про розумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, а також не вбачає будь-яких негативних наслідків арешту майна для учасників кримінального провадження або третіх осіб.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 98, 100, 170-173, 175, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 744216380385, яка на праві власності зареєстрована за ТОВ «Українська фінансова мережа».
Копію ухвали надіслати прокурору та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1