Справа № 758/4324/17
05 квітня 2017 року суддя Подільського районного суду м.Києва Богінкевич С. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, застосування наслідків його недійсності, -
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою, однак з порушенням вимог ст. 119, 120 ЦПК України, оскільки, враховуючи суть позовних вимог та виходячи зі змісту позовної заяви, останнім не наведено доказів про наявність спору і яким чином порушені його права, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні посилання на належні докази, які передбачені чинним законодавством, зокрема в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про звернення до відповідача з приводу спірного договору та доказів відмови останнього у вирішенні даного питання, що б свідчило про наявність спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви (заяви), обов'язок дотримання яких покладається на позивача (заявника).
Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
При цьому, згідно змісту позовних вимог позивач просить суд як визнати договір дарування нерухомого майна недійсним, так і застосувати правові наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України. Таким чином, спір, який виник між сторонами, має одночасно майновий та немайновий характер.
Згідно із п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.
При цьому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду фізичною особою, немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних заяв, які подаються до суду, майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем у позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру, а саме: про визнання недійсним правочину, а також вимогу майнового характеру про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину.
Разом з тим, згідно роз'яснень, які містяться в п.п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.
Відтак, враховуючи положення ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» та роз'яснення, які містяться в п.п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, позивачу слід було надати до суду підтвердження щодо сплати судового збору за подання до суду вимоги немайнового характеру, а саме - 640 грн. 00 коп., а також підтвердження щодо сплати судового збору за подання до суду позову майнового характеру проведеного відповідно до визначеної ціни позову.
У порушення вищезазначених вимог, у позовній заяві не визначено ціну позову матеріального характеру та додано квитанції про сплату судового збору на суму лише 100,00 грн.
Позивачу потрібно сплатити судовий збір на належні реквізити Подільського районного суду м. Києва: р/р 31213206700008, отримувач: УДКСУ у Подільському районі м.Києва, код ЄДРПОУ: 37975298, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001;050; «Судовий збір», Подільський р/с, 02896727, за позовну заяву.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, застосування наслідків його недійсності - залишити без руху, надавши заявнику строк 5 днів з дня отримання копії даної ухвали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
Зобов'язати позивача при поданні до суду матеріалів для усунення недоліків заяви, надати докази в підтвердження дати отримання ухвали про усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяС. М. Богінкевич