Номер провадження 2-о/754/179/17
Справа №754/4173/17
Іменем України
24 травня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
при секретарі - Полярній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник в березні 2017 року звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу №1114 від 27.03.1996 року, укладеного на Український десятинній біржі, він купив у громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартиру, що розташована в АДРЕСА_1. В інформаційній довідці КВ-2015 №30149 від 10.09.2015 року виданої Київським міським БТІ зазначено, що на вищезазначену квартиру зареєстровано право власності на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.1996 року. З березня 1996 року він разом із своєю сім»єю проживають в цій квартирі постійно та зареєстровані за даною адресою, на протязі 20 років разом із своєю сім»єю утримують квартиру та сплачують за неї комунальні послуги, укладають договори на утримання та забезпечення будинку, виконують в квартирі капітальний та поточний ремонти. В жовтні 2015 року було виявлено відсутність оригіналу договору купівлі-продажу з Української біржі Десятинна. Вони звернулися із заявою про втрату документу до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, їм було надано відповідь про те, що для відновлення даного документу необхідно звернутися за місцем його попередньої видачі. Оскільки Українська біржа Десятинна припинила своє існування ще у 2002 році, тому отримати відновлений документ або його дублікат не можливо. Йому вдалося отримати з Державного архіву м. Києва архівну копію договору купівлі-продажу, що передано на зберігання до Державного архіву м. Києва, завірену Державним архівом м. Києва, з якою він звернувся до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві для державної реєстрації права власності на його квартиру, проте на свою заяву отримав письмову відмову реєстрації права власності в зв»язку з тим, що не може надати оригінал договору купівлі-продажу квартири. Іншим чином підтвердити своє право власності на квартиру у нього можливості немає, тому він був вимушений звернутися з даною заявою до суду.
В судовому засіданні заявник та його представник повністю підтримали вимоги заяви та просили суд про її задоволення.
Зацікавлені особи по справі в судовому засіданні просили суд про задоволення вимог заяви в повному обсязі.
Вислухавши пояснення заявника, зацікавлених осіб, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договору купівлі-продажу №1114 від 27.03.1996 року, укладеного на Український десятинній біржі, заявник ОСОБА_1 купив у громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартиру, що розташована в АДРЕСА_1.
В інформаційній довідці КВ-2015 №30149 від 10.09.2015 року виданої Київським міським БТІ зазначено, що на вищезазначену квартиру зареєстровано право власності на ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.1996 року. (а.с. 12).
Квартира згідно технічного паспорту, виданого КМ БТІ складається із двох кімнат, жилою площею 29.4 кв.м., в тому числі одна кімната 11.6 кв.м., друга кімната 17.8 кв.м., кухня площею 7.3 кв.м., ванна кімната 2.6 кв.м., вбиральня 1.0 кв.м., коридор площею 9.0 кв.м., загальна площа всієї квартири 50.4 кв.м. (а.с. 14-15).
З березня 1996 року заявник разом із своєю сім»єю проживають в цій квартирі постійно та зареєстровані за даною адресою (а.с. 16), на протязі 20 років разом із своєю сім»єю утримують квартиру та сплачують за неї комунальні послуги, укладають договори на утримання та забезпечення будинку, виконують в квартирі капітальний та поточний ремонти.
В жовтні 2015 року було виявлено відсутність оригіналу договору купівлі-продажу з Української біржі Десятинна. Заявник і його сім»я звернулися із заявою про втрату документу до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, на що їм було надано відповідь про те, що для відновлення даного документу необхідно звернутися за місцем його попередньої видачі. (а.с. 17-18).
Оскільки Українська біржа Десятинна припинила своє існування ще у 2002 році, тому отримати відновлений документ або його дублікат не можливо. Як пояснив в судовому засіданні заявник йому вдалося отримати з Державного архіву м. Києва архівну копію договору купівлі-продажу (а.с. 8-9), що передано на зберігання до Державного архіву м. Києва, завірену Державним архівом м. Києва, з якою він звернувся до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві для державної реєстрації права власності на його квартиру, проте на свою заяву отримав письмову відмову реєстрації права власності в зв»язку з тим, що не може надати оригінал договору купівлі-продажу квартири. (а.с. 19).
Іншим чином підтвердити своє право власності на квартиру у заявника можливості немає, тому він був вимушений звернутися з даною заявою до суду.
Згідно відповіді наданої Державним архівом 02.12.2016 року за №02-22/К-363/29016 зазначено, що у документах фонду Р-1606 «Товарна біржа «Українська біржа Десятинна»» у справі №39 «Протоколи засідань ради і загальних зборів членів Біржі» в п. 2 протоколу №38 засідання Ради Біржі від 18.01.2002 року містяться такі відомості: «Враховуючи складну економічну ситуацію по проведення операцій з нерухомим майном на біржі подальшу роботу визнати недоцільною і рекомендувати загальним зборам членів ТБ «Українська біржа Десятинна» приступити до процесу ліквідації біржі з 28.01.2002 року (а. с. 20-21).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до п. 17 згаданої Постанови, факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню, оскільки є доведеними ним в судовому засіданні. Підтвердити своє право власності на квартиру не в судовому порядку у заявника немає можливості, оскільки Українська біржа Десятинна припинила своє існування, тому його порушене право підлягає захисту судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 212-215, 256-259 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити юридичний факт, а саме факт володіння ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності квартирою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий: