Номер провадження 2-а/754/435/17
Справа №754/4819/17
Іменем України
23 травня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.
за участі секретаря - Яремус-Байсанової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання бездіяльності протиправною щодо не прийняття рішення та зобов'язання прийняття рішення,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою та просить винести ухвалу про обов'язкову участь в судовому засіданні державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспаряна Р.Г.Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспаряна Р.Г. щодо не прийняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про витребування інформації від боржника за вхідним №2978/02-01-28 від 22.03.2017 року. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти рішення за клопотанням ОСОБА_1 за вхідним №2979/02-01-28 від 22.03.2017 року.
Вказана позовна заява обґрунтована тим, що позивачем було подано державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспарян Р.Г. клопотання від 22.03.2017 року. Клопотання було зареєстровано в канцелярії за вихідним №2979/02-01-28 від 22.03.2017 року. У вказаному клопотанні позивач просив надати постанову про витребування у боржника інформації. 05.04.2017 року на прийомі у державного виконавця постанову за її клопотанням про витребування у боржника надано не було.
Зважаючи на вимоги статтей 10, 11, 13, 18 Закону України «Про виконавче провадження» позивач вказував на те, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспарян Р.Г. вчинив бездіяльність щодо не прийняття рішення за клопотанням про витребування у боржника інформації.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про розгляд справи повідомлений належним чином, свого представника в судове засідання не направив та не повідомив причину неявки представника в судове засідання.
Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває
Позивачем 22.03.2017 року державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспарян Р.Г. було подано клопотання за вхідним номером №2979/02-01-28 про витребування у боржника - УПФУ в Деснянському районі м. Києва інформації про чинення ним дій, щодо забезпечення виконання судового рішення. Також у вказаному клопотанні позивач просила надати постанову про витребування у боржника інформації
Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Відповідно до п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів - частина перша статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, те, що державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження за клопотанням стягувача про витребування інформації у боржника про вчинення ним дій, щодо забезпечення виконання судового рішення не прийнято будь-якого рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспарян Р.Г. вчинив бездіяльність щодо не прийняття рішення за клопотанням сторони виконавчого провадження про витребування інформації у боржника.
Що стосується вимог позивача про винесення ухвали про обов'язкову участь в судовому засіданні державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспаряна Р.Г., то вони не підлягають задоволенню, оскільки у суд не має процесуальних підстав зобов'язувати державного виконавця приймати участь в судовому засіданні з винесенням відповідної постанови.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 10 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 6, 9, 17, 158-163, 167, 181, 185-186 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання бездіяльності протиправною щодо не прийняття рішення та зобов'язання прийняття рішення - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаспаряна Р.Г. щодо не прийняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про витребування інформації від боржника за вхідним №2978/02-01-28 від 22.03.2017 року.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти рішення за клопотанням ОСОБА_1 за вхідним №2979/02-01-28 від 22.03.2017 року.
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Повний текст постанови виготовлено 26.05.2017 року.
Суддя: Н.Г. Таран