Номер провадження 2-о/754/102/17
Справа №754/1282/17
Іменем України
22 травня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Таран Н.Г..
за участю секретаря судового засідання - Яремус-Байсанової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту його належності та його батьків до національності «поляк».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження від 09 червня 2015 року. Батьки заявника були уроджені поляками, сповідували римо-католицьку віру, проживали до 1939 року на території Польщі, а з 1939 року на території України, дотримуючись традицій цієї національності. Заявник також виховувався відповідно до польських традицій, сповідає католицьку віру, святкує польські свята, володіє польською мовою та вважає себе поляком. 09 червня 2015 року при видачі повторного свідоцтва про народження заявника відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козівського районного управління юстиції у Тернопільській області, в якому не було зазначено національність заявника та його батьків. В паспорті громадянина України також не вказана національність. Єдиним документом, який підтверджує, що батьки заявника були польськими римо-католиками є архівний документ від 31.12.2014 року, виданий архівом записів громадянського стану м. Варшава (Польша) про шлюб його батьків 12 лютого 1934 року в римо-католицькій парафії м. Козлова Тернопільського воєводства. Для відновлення національності в актовому записі №1 від 08.11.1943 року про народження заявника, який був складений виконкомом у селі Дмухівці Козівського району Тернопільської області, заявник звернувся до відділу ДРАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві з відповідною заявою, де йому було роз'яснено, що у 1943 році в метричних записах про його народження графо «національність» відсутня і тому доповнення актового запису є неможливим. Чинним законодавством України не передбачений порядок зміни чи встановлення факту реєстрації національності, а тому заявник змушений був звернутись з такою вимогю до суду. Заявник вважає, що він має право на відновлення національності своїх предків та на внесення змін до правовстановлюючих документів із зазначенням національності «поляк», відновивши свою дійсну національність, як це передбачено Законом України «Про національні меншини в Україні». У зв'язку з зазначеним, просив заяву задовольнити.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності представника заінтересованої особи, проти чого не заперечував і заявник.
Вислухавши думку заявника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Статтею 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом встановлено, що відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 09 червня 2015 року (а.с.5), заявник ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дмухівці Козівського району Тернопільської області є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Як пояснював в судовому засідані заявник, його батьки були уроджені поляками, сповідували римо-католицьку віру, проживали до 1939 року на території Польщі, а з 1939 року на території України, дотримуючись традицій цієї національності. А також і сам ОСОБА_1 виховувався відповідно до польських традицій, сповідає католицьку віру, святкує польські свята, володіє польською мовою та вважає себе поляком.
Крім того, батьки заявника були польськими римо-католиками, що підтверджується архівним документом від 31.12.2014 року (а.с. 6-8), виданого архівом записів громадянського стану м. Варшава (Польша) про шлюб батьків заявника 12 лютого 1934 року в римо-католицькій парафії м. Козлова Тернопільського воєводства.
17.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відділу ДРАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві з заявою щодо можливості внесення змін в актовий запис про його народження від 08.11.1943 р., а саме доповнення національності його батьків та самаго заявника. На що, 21.07.2017 р. за №Т-3/16.5-36 заявник отримав відмову з роз'ясненням - вирішити це питанням в судовому порядку (а.с.9).
Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. ст. 256, 258 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 300 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на індивідуальність і має право на збереження своєї національної культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 1 та 3 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 26.06.1992 року (зі змінами та доповненнями від 12.12.2012 р.) гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної свідомості і самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. До національних меншин належать групи громадян країни, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Згідно з ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявник довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог.
За таких обставин, в судовому засіданні достовірно встановлено юридичний факт належності заявника та його батьків до національності «поляк».
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-60, 197, 208-209, 212-215, 218, 256 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що національність ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дмухівці Козівського району Тернопільської області - поляк.
Встановити юридичний факт, що національність батьків ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - поляк, ОСОБА_4 - полька.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі та не були присутні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 26.05.2017 р.
Суддя: Н.Г.Таран