Провадження 2/712/1486/17
Справа № 712/4722/17
29 травня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що згідно договору довічного утримання від 17 грудня 2004 року, їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Окрім неї в даній квартирі зареєстровані: двоє синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та відповідач. Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2016 року шлюб з відповідачем розірвано. З травня 2015 року відповідач в квартирі не проживає, нею не користується, участі в оплаті за комунальні послуги не бере, особистих речей в квартирі не має, має вільний доступ до спірного житлового приміщення. В зв'язку з тривалою відсутністю відповідача за місцем своєї реєстрації, позивач змушений сплачувати комунальні послуги, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Позивач до судового засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
З письмової згоди позивача, відповідно до ст. 224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України не здійснювалася.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами житлового законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договору довічного утримання від 17 грудня 2004 року, позивачу на праві приватної власності належить квартира № 162 по вул. Олени Теліги (Конева), 7 в м. Черкаси.
Окрім позивача в даній квартирі зареєстровані, двоє синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та відповідач ОСОБА_2, 18 травня 1978 що підтверджується довідкою КП «Соснівська СУБ» № 2301 від 06 квітня 2017 року.
Відповідно до Акту опитування сусідів від 27 березня 2017 року, відповідач в квартирі АДРЕСА_2 не проживає травня 2015 року, комунальні послуги не сплачує, особистих речей в квартирі не має.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач з 15 вересня 2013 року в спірному житловому приміщенні не проживає без поважних причин, особистих речей в квартирі не має, перешкод в користуванні житловим приміщенням йому ніхто не чинить, та останній має вільний доступ до житлового приміщення. Підстав для застосування вимог ст. 71 ЖК України судом не встановлено.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення понад шість місяців.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, в зв'язку з тривалою відсутністю без поважних причин.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК України, суд -
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, в зв'язку з тривалою відсутністю, без поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.