Заставнівський районний суд Чернівецької області
Справа № 716/703/17
15.05.2017 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Стрільця Я.С.,
секретаря - Климус Г.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Заставнівського району Чернівецької області про визнання права власності на спадщину за заповітом,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Заставнівського району Чернівецької області про визнання права власності на спадщину за заповітом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по вул. Сагайдачного, 2 в с. Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 25.02.2016.
Посилається на те, що 25.02.2016 померла ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по вул. Сагайдачного, 2 в с. Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області.
Вказане спадкове майно ОСОБА_3 заповіла йому. Спадкоємці, котрі б мали право на обов'язкову частку при спадкуванні за заповітом відсутні.
Зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_3 він прийняв, звернувшись до нотаріальної контори в межах встановленого законом строку із заявою про прийняття спадщини. Також він звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок нотаріусом було відмовлено, оскільки позивачем не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на спадкове майно у вигляді згаданого житлового будинку.
Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, позивач змушений в судовому порядку визнавати право власності на спадщину.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Заставнівського району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу в його відсутності.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.02.2016 в с. Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області померла ОСОБА_3, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії І-МИ №159010 від 26.02.2016 (а.с. 8).
Відповідно до ч.ч. 1, 1 ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне їй майно, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,5095 га, кадастровий номер 7321580700:01:006:0051, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, урочище «Граменці», Заставнівського району Чернівецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по вул. В Сагайдачного, 2 в с. Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області.
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Вказане спадкове майно ОСОБА_3, згідно заповіту від 20.02.2012 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Заставнівського району Чернівецької області та зареєстрованого в реєстрі за №12, заповіла позивачу ОСОБА_1, що видно з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.09.2016 (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховної ради України за №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» - перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений ст. 1241 ЦК України є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.
Спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку спадкового майна померлої ОСОБА_3 при спадкуванні за заповітом відсутні, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі та вищевказаною постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с. 7, 9).
Згідно ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Судом встановлено, що на час відкриття спадщини позивач ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 не проживав, що видно із довідки ОСОБА_2 сільської ради №144 від 08.02.2017 (а.с. 20), однак спадщину після смерті ОСОБА_3 вчасно прийняв, що вбачається із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №45025084 від 09.09.2016 (а.с. 9).
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач звернувся до нотаріуса, на частину спадщину, а саме на земельну ділянку площею 0,5095 га, кадастровий номер 7321580700:01:006:0051, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, урочище «Граменці», Заставнівського району Чернівецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва отримав свідоцтво (а.с. 10), проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на згаданий житловий будинок нотаріусом було відмовлено, оскільки ним не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на згадане майно за ОСОБА_3 Вказане вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13.09.2016 року (а.с. 7).
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по вул. Сагайдачного, 2 в с. Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області належав і рахується за померлою ОСОБА_3, що підтверджується довідками ОСОБА_2 сільської ради №142, 143,144 від 08.02.2017 (а.с. 18-20).
В п. 3.3 Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ в інформаційному листi вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що всi господарсько-побутові будiвлi та споруди у домоволодіннях, якi належать громадянам i були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР вiд 22 січня 1979 року «Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель», i під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не вiдносяться до категорії самовільних (самочинних).
Також в даному листі зазначається, що записи у по-господарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власностi громадян на будинки, технiчним паспортом на будiвлi, документами про вiдведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.
Частинами 3, 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
З урахуванням зазначеного, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 набула право власності на спірний житловий будинок, проте його не оформила належним чином.
Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
На даний час позивачем ОСОБА_1, як спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 за заповітом, виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 12), згідно зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд (а.с. 13), довідки- характеристики Заставнівського РБТІ №182 від 28.07.2016 (а.с.11), житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по вул. Сагайдачного, 2 в с. Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області побудований у 1950 році, їх вартість становить 34533 (тридцять чотири тисячі п'ятсот тридцять три) гривні.
Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1241,1268, 1270, 1273, 1297 ЦК України, ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 10, 11, 174, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок літ. А, загальною площею 33,00 м2, житловою площею 12,50 м2, вартістю 25834 грн., з господарськими спорудами і будівлями: сарай літ. Б, вартістю 818 грн., сарай літ. В., вартістю 338 грн., сарай літ. Г, вартістю 1774 грн., сарай літ. Д., вартістю 1692 грн., вбиральня літ. Ж., вартістю 291 грн., ганок, вартістю 221 грн., огорожа №1, вартістю 2376 грн., ворота з хвірткою, вартістю 1189 грн., а всього загальною вартістю 34533 грн., розташований по вул. Сагайдачного, 2 в с. Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 25.02.2016 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Я.С. Стрілець