Справа № 713/745/17
Провадження №2/713/374/17
26.05.2017 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Банилівської сільської ради Вижницького району про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу, встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Банилівської сільської сільської ради Вижницького району про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу, встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.
У позові вказувала, що є племінницею ОСОБА_2, померлого 27 лютого 2005 року. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у с.Банилів по вул.Тичини, 22 Вижницького району, 1/2 частки якого він прийняв після смерті ОСОБА_3, з якою проживав однією сім'єю як чоловік і дружина на протязі кількох десятиліть. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, який не був змінений чи скасований на момент його смерті, яким усе своє майно заповів їй, ОСОБА_1 Дітей у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було. Спадкоємців першої черги та осіб, які б мали обов'язкову частку у спадщині немає.
Посилалася, що як спадкоємець за заповітом, своєчасно, у встановлений законом шестимісячний строк, фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки на момент смерті спадкодавця, хоча і не була зареєстрована, але постійно проживала з ним у його будинку, здійснила поховання померлого, доглядає за будинком до цього часу.
Звернувшись до Вижницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не надано доказів факту проживання з спадкодавцем на момент смерті. Крім того відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину на цілий будинок через відсутність документів, які б підтверджували факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як чоловіка і жінки, та підтверджували факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті цивільної дружини.
Стверджувала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі відповідно до по господарських книг, які збереглися в Банилівській сільській раді, з 1950 року по 1972 рік, а фактично проживали однією сім'єю як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу, з вказаного часу до смерті. Спадковий житловий будинок померлі теж будували спільно. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю як чоловік і дружина, були зареєстровані в будинку, то після смерті ОСОБА_3 15 травня 2004 року, ОСОБА_2, як спадкоємець четвертої черги за законом, тобто особа, що проживала із спадкодавицею однією сім'єю та була зареєстрована за адресою її місця проживання на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину у вигляді частки майна, але не оформив своїх спадкових прав у відповідності до закону.
Просила встановити факти, що мають юридичне значення, а саме: що ОСОБА_2, померлий 27 лютого 2005 року та ОСОБА_3, померла 15 травня 2004 року, проживали однією сім'єю як чоловік і жінка без шлюбу з 1950 року по день їх смерті; що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини постійно проживала разом із ОСОБА_2, померлим 27 лютого 2005 року за адресою с.Банилів по вул.Тичини,22 Вижницького району; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с.Банилів по вул.Тичини, 22 Вижницького району.
Позивач ОСОБА_1 в адресованій суду заяві позов підтримала, просила справу розглядати за її відсутності.
Представник відповідача - Банилівської сільської ради в адресованій суду заяві позов визнав, просив справу розглядати без їх участі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає, що позов підлягає задоволення з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, з 1950 року по 1972 рік, і надалі фактично проживали однією сім'єю як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу, аж до смерті, що підтверджено копіями погосподарських книг, які містяться в матеріалах справи, а також довідками виконавчого комітету Банилівської сільської ради Вижницького району від 10 березня 2017 року №216 та від 05 квітня 2017 року №311, згідно останньої, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно записів по господарських книг ( за період 1950 - 2004 р.р.), дійсно спільно проживали та вели спільне господарство за адресою: с.Банилів, вул.Тичини,22 Вижницького району.
15.05.2004 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-МИ №108863 від 16 травня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: 1/2 частка житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, по вул. Тичини, 22 в с.Банилів Вижницького району Чернівецької області, що підтверджується довідкою виконкому Банилівської сільської ради від 09.03.2017 року №207.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв ОСОБА_2, який на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав з нею в одному будинку, що підтверджується довідкою виконкому Банилівської сільської ради від 09 березня 2017 року №207. Однак, не оформив за життя своїх спадкових прав.
27.02.2005 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-МИ №000861 від 01 березня 2005 року, виданого виконкомом Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.
Після його смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у с.Банилів по вул.Тичини, 22 Вижницького району, 1/2 частку якого він прийняв після смерті ОСОБА_3, з якою проживав однією сім'єю як чоловік і дружина на протязі кількох десятиліть.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, що підтверджується копією заповіту від 27 лютого 2005 року, належним чином посвідченого секретарем Банилівської сільської ради, який не змінювався та не скасувався.
Спадкоємці першої черги за законом, та особи, які мають право на обов'язкову частку, відсутні, що підтверджується довідкою виконкому Банилівської сільської ради Вижницького району від 10 березня 2017 року №216.
Постановою державного нотаріуса від 29 березня 2017 року №228/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв'язку з не наданням належним чином оформлених документів, які посвідчують право власності ОСОБА_2 на дане майно та протягом шести місяців не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, вона вважається такою, що не прийняла спадщини.
Крім того постановою державного нотаріуса від 29 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв'язку з не наданням належним чином оформлених документів, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на дане майно; протягом шести місяців не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, вона вважається такою, що не прийняла спадщини; не подані документи, що підтверджують наявність підстав для закликання її до спадкоємства за законом після смерті ОСОБА_3
Тобто, для оформлення спадщини позивачу необхідно встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановити факт проживання однією сім'єю померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як чоловіка та дружини без шлюбу.
Згідно п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Протягом передбаченого ст.1270 ЦК України строку позивач від спадщини не відмовлялася.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому прядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Довідкою виконкому Банилівської сільської ради від 09 березня 2017 року №206 підтверджено, що на день смерті ОСОБА_2 разом з ним в одному будинку не була зареєстрована, але проживала ОСОБА_1, яка доглядала спадкоємця та здійснила його поховання.
Таким чином, з досліджених вище матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2, померлий 27 лютого 2005 року та ОСОБА_3, померла 15 травня 2004 року, проживали однією сім'єю як чоловік і жінка без шлюбу з 1950 року по день їх смерті; ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із ОСОБА_2, померлим 27 лютого 2005 року за адресою с.Банилів, вул.Тичини,22 Вижницького району.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом та заповітом відповідно до ст.1217 ЦК України.
У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.
Згідно ст.174 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи зазначені вимоги закону, з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу, встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному об'ємі.
На підставі ст.ст.182, 328, 392, 1217, 1218, 1261, 1268-1270, 1273 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 60, 174, 212-215, 218, 234, 256 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_2, який помер 27 лютого 2005 року та ОСОБА_3, яка померла 15 травня 2004 року, проживали однією сім»єю як чоловік і жінка без шлюбу з 1950 року по день їх смерті.
Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини постійно проживала разом із ОСОБА_2, померлим 27 лютого 2005 року за адресою с.Банилів по вул.Тичини,22 Вижницького району.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в с.Банилів по вул.Тичини,22 Вижницького району.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І. В. Пилип'юк