Справа № 713/735/17
Провадження №2-а/713/88/17
24.05.2017 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 БПП УПП в м. Чернівці ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора роти №3 БПП УПП в м. Чернівці ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У позові вказував, що 29.04.2017 року поліцейським ОСОБА_3 винесено постанову серія АР №728638 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Згідно постанови він керував транспортним засобом в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, та при перевірці документів виявлено відсутність полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.9 «в», п. 2.1. «г» ПДР та вчинив правопорушення, передбачені ч.6 ст.121 та ч.4 ст.126 КУпАП.
Вважає, що адміністративне стягнення на нього накладене незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення і постанова серія АР №728638 від 29.04.2017 року підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, 29.04.2017 року, приблизно о 01.50 год. на автомобілі марки «Нyundai», д.н.з. СЕ 57651 ВА, належному його батькові ОСОБА_4, заїхав на автостоянку в м. Чернівці по вул. Головній. Поряд зупинився автомобіль патрульної поліції з включеними проблисковими маячками. До нього підійшла і представилась офіцер патрульної поліції ОСОБА_3 та пояснила, що він керував транспортним засобом в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком. Пояснив, що виїжджаючи з с. Банилів Вижницького району перевірив справність всіх освітлювальних приборів на автомобілі, несправностей не було і можливо освітлювання номерного знаку прийшло в несправність під час руху, чого не міг бачити і знати, та зобов'язався усунути несправність. Включив освітлення автомобіля і виявилось, що з двох лампочок освітлювання несправна лише одна, а номерний знак освітлювався другою. Відповідач заявила, що однієї лампочки для освітлення недостатньо. Зробив знімок освітлення номерного знаку за допомогою мобільного телефону і на зображенні видно, що цифри та букви проглядаються досить виразно.
При перевірці документів не надав відповідачу поліс обов'язкового страхування у зв'язку з тим, що власником автомобіля, яким він керував, є його батько ОСОБА_4, який згідно посвідчення серія АБ №163117 є учасником бойових дій.
Посилався на те, що згідно роз'яснень працівників поліції, які знаходив в інтернеті, власник автомобіля який є учасником бойових дій звільняється від обов'язкового страхування (цивільно-правової відповідальності), а користується цим автомобілем інша особа (скажімо, син, донька, дружина власника авто), то страхувати даний автомобіль не потрібно. Достатньо, окрім обов'язкових документів (посвідчення, свідоцтво про реєстрацію), «тимчасовому» водію мати при собі посвідчення учасника бойових дій або його копію власника автомобіля, тобто на того, на кого зареєстровано авто.
Подав поліцейському свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення учасника бойових дій на ім'я батька і пояснив, що страховий поліс в нього відсутній, а також додав, що неодноразово проводилась перевірка документів іншими працівниками патрульної поліції і поліс цивільно-правової відповідальності не вимагався.
Стверджує, що ні у першому, ні в другому випадку умислу на порушення правил дорожнього руху не мав. Тобто під час руху не міг знати, що одна із лампочок освітлення номерного знаку перегоріла. А також керуючи транспортним засобом без полісу цивільно-правової відповідальності був впевнений, що правил дорожнього руху не порушує.
Крім того відповідач не виконала вимог ст.280 КУпАП.
Жодних інших доказів по справі, наприклад свідків, показань технічних приладів чи технічних засобів, чи інших доказів по справі, на момент розгляду справи, не було.
Просив визнати дії інспектора роти №3 Батальйону патрульної поліції управління патрульної поліції м. Чернівці ОСОБА_3 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову вказаного інспектора в справі про адміністративне правопорушення серії АР №728638 від 29.04.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 позов підтримали. Пославшись на обставини, викладені в ньому просили позов задовольнити.
Відповідач - інспектор роти №3 БПП УПП м. Чернівці ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про місце, час та дату слухання справи, що вбачається з поштового повідомлення про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомила.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного штрафу може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний суд у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст.18 ч.1 п.2 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом установлено, що 29.04.2017 року відповідачем - інспектором роти №3 БПП УПП м. Чернівці лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №728638, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9 «в», п.2.1 «г» ПДР за ст.121 ч.6 та ст.126 ч.1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Hyundai», номерний знак СЕ 57651 ВА, 29.04.2017 року о 01.50 год. в м. Чернівці по вул. Головна, 24, керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, та при перевірці документів виявлено відсутність полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів.
Дана постанова винесена без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вважаючи протиправною постанову у справі про адміністративне правопорушення від 12.05.2017 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.6 ст.121 та ч.1 ст.126 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 4 ст.258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст.ст.80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), чч.1, 2, 3, 5 і 6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, чч.1, 2 і 3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.124-1, ст.ст.125, 126, чч.1, 2 і 3 ст.127, ст.ст.128, 129, ст.132-1, чч.6 і 11 ст.133-1, чч.1, 2 і 3 ст.140 КУпАП.
Отже, справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.6 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП, - розглядаються органами Національної поліції, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п.9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2017 року, приблизно о 01.50 год. позивач в м. Чернівці по вул. Головній керував автомобілем НОМЕР_1, з неосвітленим у темну пору доби державним номерним знаком, оскільки у вказаному автомобілі не працювала одна лампочка для освітлення номерного знака, що не заперечується і самим позивачем.
Згідно п.2.9 п.п. «в» ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений номерний знак (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Таким чином, у відповідача були достатні підстави вважати, що особа вчинила правопорушення. При цьому, саме існування наведених обставин і зумовило виникнення в інспектора поліції права на реалізацію повноважень вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.
Згідно п.2.4 «а» ПДР України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також передати для перевірки документи, зазначені в п.2.1.
Відповідно до п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до вимог ст.13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Таким чином, посилання позивача в позовній заяві на те, що згідно роз'яснень працівників поліції, які знаходив в інтернеті, що власник автомобіля який є учасником бойових дій звільняється від обов'язкового страхування (цивільно-правової відповідальності), а користується цим автомобілем інша особа (скажімо, син, донька, дружина власника авто), то страхувати при цьому даний автомобіль не потрібно, спростовується положеннями ч.1 ст.13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Як встановлено судом транспортний засіб марки «Hyundai» д.н.з. СЕ 57651 ВА належить батьку позивача - ОСОБА_4, який є учасником бойових дій, однак, керував ним його син, позивач по справі, без присутності власника транспортного засобу, що не звільняє його від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Згідно п.2 ч.21.2 ст.21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до ч.ч.21.3, 21.4 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
На підставі вищезазначеного, Судом установлено, що інспектором роти №3 БПП УПП м. Чернівці ОСОБА_3 при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимоги чинного законодавства України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі ст.ст.121 ч.6, 126 ч.4, 247, 265-2, 287-289 КУпАП, керуючись ст.ст.2, 18, 69, 71, 87, 90, 99, 100, 128, 158-163, 167 КАС України, Суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти №3 БПП УПП в м. Чернівці ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: І. В. Пилип'юк