12 травня 2017 року м.Київ К/800/15835/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати провести перерахунок і виплату пенсії з 01 січня 2008 року; стягнути заборгованість по недоплаті пенсії з 01 січня 2008 року до 01 жовтня 2016 року та відшкодувати моральну шкоду.
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, позовну заяву в частині заявлених позовних вимог за період з 01 січня 2008 року по 29 червня 2016 року залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даними позовними вимогами.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційного інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Як встановлено ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Залишаючи позов без розгляду в частині позовних вимог за період з 01 січня 2008 року по 29 червня 2016 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із пропуску позивачем шестимісячного строку звернення з адміністративним позовом.
Позивач звернувся до суду у грудні 2016 року з вимогами щодо перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2008 року. При цьому, поновити строк звернення до суду не просив, поважних причин пропуску строку звернення до суду не навів. Крім того, судами встановлено, що про порушення своїх прав позивачеві було відомо ще у 2011 року у зв'язку зі зверненням до відповідача з приводу неправильності обчислення пенсі у березні 2011 року.
За вказаними обставинами суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо залишення позовних вимог за період з 01 січня 2008 року по 29 червня 2016 року без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини, зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Голяшкін