23 травня 2017 року Справа № 803/526/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,
за участю представника позивача Ємчика Р.І.,
представника відповідача Мусієнко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (далі - ТзОВ «Вест Ойл Груп») звернулося в суд із позовом про визнання протиправною та скасування постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (далі - УДАБІ у Чернігівській області) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2017 року №1/608-П.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на підставі акту перевірки від 23 березня 2017 року №6-П, яким встановлено порушення ТзОВ «Вест Ойл Груп» вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, 30 березня 2017 року прийнято постанову №1/608-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 1 440 000 грн.
Позивач вважає, що постанова від 30 березня 2017 року №1/608-П прийнята відповідачем з порушенням норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки, ТзОВ «Вест Ойл Груп» не здійснювало будівництво газозаправного пункту за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Котляревського, 101, а відтак, не є суб'єктом містобудування та не несе відповідальності у цій сфері. Тому, вважає, що накладання на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, за експлуатацію газозаправного пункту на об'єкті будівництва «Реконструкція автозаправного комплексу з встановленням додаткового обладнання - газозаправного пункту по вул. Котляревського, 101 в м. Прилуки Чернігівської обл.» не прийнятого в експлуатацію, є неправомірним. Просить визнати протиправною та скасувати постанову від 30 березня 2017 року №1/608-П.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, додатково пояснив наступне. ТзОВ «Вест Ойл Груп» як власник автозаправного комплексу за адресою: вул. Котляревського, 101 в м. Прилуки Чернігівської обл. мало намір здійснити реконструкцію даного об'єкту шляхом встановлення додаткового технічного обладнання - газозаправного пункту. 03 жовтня 2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано дозвіл на виконання будівельних робіт за №ТУ115162772415 щодо встановлення на даному об'єкті додаткового технічного обладнання - газозаправного пункту, генеральним підрядником по будівництву газозаправного пункту вказано ТзОВ «Метан». Однак, жодних господарських договорів, в тому числі договорів генерального підряду (підряду), виконання робіт, надання послуг, договорів купівлі-продажу із ТзОВ «Метан» не укладалося, будівництво не здійснювалося, що підтверджується довідкою ТзОВ «Вест Ойл Груп» від 18 травня 2017 року та оборотно-сальдовою відомістю за період з 01 жовтня 2016 року по 18 травня 2017 року. З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що постанова від 30 березня 2017 року №1/608-П П про накладення на ТзОВ «Вест Ойл Груп» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, відтак підстав для її скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
ТзОВ «Вест Ойл Груп» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 07 серпня 2006 року. Основним видом діяльності товариства є, зокрема, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, організація будівництва будівель. Зазначені обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом встановлено, що в період з 20 березня 2017 року по 23 березня 2017 працівниками УДАБІ у Чернігівській області була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандарів і правил газозаправного комплексу з встановленням додаткового технологічного обладнання - газзаправного пункту, за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Котляревського, 101, за результатами якої складено акт від 23 березня 2017 року №6-П.
Перевіркою встановлена експлуатація газозаправного пункту на об'єкті будівництва «Реконструкція автозаправного комплексу з встановленням додаткового обладнання - газозаправного пункту по вул. Котляревського, 101 в м. Прилуки Чернігівської обл.» не прийнятого в експлуатацію, що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461
На підставі акта перевірки від 23 березня 2017 року №6-П прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2017 року №1/608-П, згідно із якою ТзОВ «Вест Ойл Груп» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 440 000 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).
Згідно із пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктом 17 Порядку №553 визначено, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно із пунктом 20 Порядку №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Частиною шостою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З аналізу зазначеної статті вбачається, що відповідальність за невиконання приписів, можуть нести лише суб'єкти містобудування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 04 березня 2014 року у справі №21-433а13, яка в силу частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Відповідно до абзацу 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва V категорії складності, не прийнятих в експлуатацію - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи 01 вересня 2016 року між ТзОВ «Вест Ойл Груп» (Орендодавець) та ТзОВ «Вог Рітейл» (Орендар) був укладений договір оренди №1, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування майно за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Котляревського, 101.
Таким чином, на момент перевірки фактично експлуатацію газозаправного пункту по вул. Котляревського, 101 в м. Прилуки Чернігівської обл. здійснювало ТзОВ «Вог Рітейл».
Доказів на підтвердження того, що позивачем проводились будівельні роботи чи реконструкція автозаправного комплексу за адресою: вул. Котляревського, 101 в м. Прилуки Чернігівської обл., відповідачем суду не надано.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тому постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2017 року №1/608-П є протиправною та підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні ТзОВ «Вест Ойл Груп» є підставні та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 30 березня 2017 року за №1/608-П «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 34524327) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (14006, Чернігівська область, місто Чернігів, проспект Миру, будинок 21-а) 21 600 (двадцять одна тисяча шістсот) гривень понесених витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк
Постанова в повному обсязі складена 26 травня 2017 року.