23.05.2017 року Справа № 904/10/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №2046 від 25.10.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №52-16/08 від 11.01.2017р.;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2017 року у справі №904/10/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 59 475, 48 грн., та збору за зберігання вантажу у сумі 1 369,08 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2017 року по справі №904/10/17 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 59 475, 48 грн., збір за зберігання вантажу у сумі 1 369, 08 грн. та 1378 грн. витрат зі сплати судового збору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вказаних вище сумах внаслідок затримки вагонів на коліях станції підходу до станції призначення з вини відповідача та з відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували обставини щодо можливості відповідача прийняти спірні вагони.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, та було неповно з'ясовані обставини справи.
Скаржник наполягає, що зайнятість колій на станції призначення була спричинена саме Залізницею і, як наслідок, вина ПАТ «ПІВДГЗК» у затримці спірних вагонів відсутня.
Причини затримки вагонів, викладені позивачем у актах загальної форми ГУ-23, не відповідають дійсності і документально не підтверджені. Позивач не довів наявність вини ПАТ «ПІВДГЗК у затримці вагонів на станціях підходу, будь які докази, що ПАТ «ПІВДГЗК відмовлялось приймати вказані вагони у матеріалах справи відсутні, навпаки існують докази (довідки), що колії на ст. Допоміжна були вільні і останній готовий був прийняти затримані вагони.
Зазначає, що судом було прийнято до уваги пояснення поїзних диспетчерів позивача про відсутність можливості прийняття на колії станції призначення спірних вагонів відповідача без технологічного та юридичного доведення правомірності дій поїзних диспетчерів дирекції, які є посадовими особами позивача.
Також, судом не були прийняті до уваги доводи відповідача та не враховані приписи ст.936 ЦК України, ст. 306 ГК України, внаслідок чого Суд дійшов помилкового висновку, щодо правомірності одночасного стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Публічне акціонерне товариства "Українська залізниця" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а подачу апеляційної скарги розцінює як спробу затягнути виконання законного рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 року апеляційну скаргу було прийнято та призначено до розгляду.
В судовому засіданні 23.05.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.
28.11.2013 року між Державним підприємством "ОСОБА_3 залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) було укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/уПО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці (том. 1, арк. 230-233).
Відповідно до пункту 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Відповідно до пункту 5. договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється:
- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;
- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.;
- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.;
- передача розбірних поїздів - за повідомленнями.
Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.
Згідно з пунктом 6. договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Пунктом 8 договору передбачено про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
В пункті 11 договору сторонами узгоджено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);
- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Пунктом 20 договору сторони визначили, що договір укладається терміном на 1 рік з 11.12.2013 року до 10.12.2014 року включно.
Згідно накладних №№ 42214346, 42214395, 42214411, 42220780, 42220889, 42220871, 42220855, 42220814, 42220764, 42220772, 42224923, 42225037, 42224949, 42224824, 42224998, 42224972, 42224956, 42214353, 42214379, 42220756, 42220806, 42220897, 42220848, 42220798, 42220830, 42220822, 42220863, 42225045, 42225029, 42224808, 42224840, 42225003, 42224899, 42224907, 42170662, 42181354, 42181305, 42181297, 42181503, 42181313, 42181552, 42181230, 42181461, 42181321, 42181495, 42181404, 42181453, 42181420, 42181479, 42181586, 42183368, 42183376, 42173740, 42157834, 42177667, 42177659, 42177683, 42177717, 42177758, 42170860, 42170852, 42170837 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ “ПІВДГЗК” порожні власні вагони та вагони з вантажем (т.1,а.с.83- 160).
Відповідно до зазначених накладних, станція та залізниця призначення - Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці.
На шляху прямування за наказом № 737 від 15.07.2016 о 06:47 год. були затримані вагони на станції Кривий Ріг - Західний через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.
Відповідно до наказу, затримці підлягали вагони №№ голова 52481165 хвіст 58376617 у кількості 34 вагони, індекс поїзда 4673-56-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2148 (арк. с. 79 том 1).
За наведеним фактом, станцією затримки вагонів - Кривий Ріг - Західний складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 69 від 15.07.2016, що прибули поїздом № 2148 13.07.02016 о 15:35 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (арк. с. 81 том 1).
Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 70 від 15.07.2016 (арк. с. 80 том 1).
Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 737 від 15.07.2016, було отримано відповідачем 15.07.2016 о 06:53 год. (арк. с. 82 том 1).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 69 від 15.07.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 2148, відправлені поїздом № 2148 15.07.2016 року о 16 год. 30 хв.
За наказом № 739 від 15.07.2016 о 07:19 год. були затримані вагони на станції Мусіївка через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.
Відповідно до наказу, затримці підлягали вагони №№ голова 56713241 хвіст 55075162 у кількості 28 вагонів, індекс поїзда 4011-81-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2162 (арк. с. 117 том 1).
За наведеним фактом, станцією затримки вагонів - Мусіївка складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 37 від 15.07.2016, що прибули поїздом № 2162 12.07.02016 о 18:20 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (арк. с. 119 том 1).
Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 46 від 15.07.2016 (арк. с. 118 том 1).
Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 739 від 15.07.2016, було отримано відповідачем 15.07.2016 о 07:30 год. (арк. с. 120 том 1).
За наказом № 742 від 17.07.2016 о 21:37 год. були затримані вагони на станції Мусіївка через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.
Відповідно до наказу, затримці підлягали вагони №№ голова 56713241 хвіст 55075162 у кількості 28 вагонів, індекс поїзда 4011-81-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2162 (арк. с. 121 том 1).
За наведеним фактом, станцією затримки вагонів - Мусіївка складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 39 від 17.07.2016, що прибули поїздом № 2162 12.07.02016 о 18:20 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (арк. с. 123 том 1).
Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 48 від 17.07.2016 (арк. с. 122 том 1).
Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 742 від 17.07.2016, було отримано відповідачем 17.07.2016 о 21:46 год. (арк. с. 124 том 1).
За наказом № 758 від 21.07.2016 о 14:33 год. були затримані вагони на станції Мусіївка через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.
Відповідно до наказу, затримці підлягали вагони №№ голова 56713241 хвіст 55075162 у кількості 28 вагонів, індекс поїзда 4011-81-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2162 (арк. с. 125 том 1).
За наведеним фактом, станцією затримки вагонів - Мусіївка складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 40 від 21.07.2016, що прибули поїздом № 2162 12.07.02016 о 18:20 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (арк. с. 127 том 1).
Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 49 від 21.07.2016 (арк. с. 126 том 1).
Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 758 від 21.07.2016, було отримано відповідачем 21.07.2016 о 15:25 год. (арк. с. 128 том 1).
За наказом № 760 від 22.07.2016 о 21:10 год. були затримані вагони на станції Мусіївка через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.
Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 56713241 хвіст 55075162 у кількості 28 вагонів, індекс поїзда 4011-81-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2162 (арк. с. 129 том 1).
За наведеним фактом, станцією затримки вагонів - Мусіївка складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 41 від 22.07.2016, що прибули поїздом № 2162 12.07.02016 о 18:20 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (арк. с. 131 том 1).
Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 50 від 22.07.2016 (арк. с. 131 том 1).
Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 742 від 17.07.2016, було отримано відповідачем 22.07.2016 о 22:00 год. (арк. с. 132 том 1).
Відповідно до актів про затримку вагонів форми ГУ-23а № 37 від 15.07.2016, № 39 від 17.07.2016, № 40 від 21.07.2016 та № 41 від 22.07.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 2162, відправлені поїздом № 2162 25.07.2016 року о 15 год. 40 хв.
За наказом № 762 від 24.07.2016 о 00:55 год. були затримані вагони на станції ОСОБА_3 через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адрес.
Відповідно до наказу, затримці підлягали вагони №№ голова 56077662 хвіст 5478104 у кількості 51 вагон, індекс поїзда 3735-09-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 1461 (арк. с. 161 том 1).
За наведеним фактом, станцією затримки вагонів - ОСОБА_3 складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 146 від 24.07.2016, що прибули поїздом № 1461 24.07.02016 о 00:20 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг ОСОБА_3 залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (арк. с. 163 том 1).
Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 146 від 24.07.2016 (арк. с. 162 том 1).
Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 762 від 24.07.2016, було отримано відповідачем 24.07.2016 о 01:40 год. (арк. с. 164 том 1).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 146 від 24.07.2016, затримані вагони, що прибули поїздом № 1461, відправлені поїздом № 1461 25.07.2016 о 05 год. 00 хв.
Факти наявності на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих з вини одержувача ПАТ "Південний ГЗК" вагонів зафіксовано складеними у порядку, передбаченому п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, актами загальної форми ГУ-23:
- по наказам №737 від 15.07.2016 року та № 739 від 15.07.2016 року №№ 4401 (а.с. т. 1 35);
- по наказу № 742 від 17.07.2016 року №№ 4497, 4498, 4499, 4500, 4501, 4502, 4503, 4504, 4505, 4506, 4507, 4508, 4509, 4538, 4561, 4562, 4563, 4564, 4565, 4566, 4567, 4568, 4569, 4572, 4586, 4587 (т. 1 а.с. 35-48);
- по наказу №758 від 21.07.2016 року №№ 4620, 4634, 4636, 4637, 4638, 4639, 4640, 4641, 4642, 4643, 4644, 4645, 4647 (т. 1 а.с. 48-55);
- по наказу №760 від 22.07.2016 року №№ 4680, 4681, 4682, 4683, 4684, 4685, 4686, 4687, 4714, 4722 (т. 1 а.с. 55-60);
- по наказу № 762 від 24.07.2016 року №№ 4714, 4722 (т. 1 а.с. 59, 60),
які охоплюють період з моменту прибуття спірних вагонів на станції підходу Кривий Ріг Західний, Мусіївка, ОСОБА_3 залізниці і до закінчення їх затримки.
Акти загальної форми ГУ-23 підписані відповідачем без заперечень.
Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.
Спір між сторонами щодо своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника відсутній.
Викладене свідчить про факт скупченості вагонів у період затримки спірних вагонів.
На підставі актів форми ГУ-23а та ГУ-23 станцією Кривий Ріг була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№ 29079431, 27079426, 27079425, 28079429, 27079428, 18079400, 29079430, 17079398, 17079399, 05089432 в розмірі 59 475,48 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 № 26079065 в розмірі 1 369,08 грн., а всього на загальну суму 60 844,56 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача (т. 1 а.с. 61-78).
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку працівниками ПАТ “ПІВДГЗК” було підписано із запереченням: “З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання були вільні, готові прийняти вагони”.
Наведені вище відомості плати за користування вагонами підписані відповідачем із зауваженнями проти нарахованих сум, у зв'язку з тим, що на станції Кривий Ріг не було затримки вагонів з його вини.
Відмова відповідача здійснити плату за користування вагонами у зазначеній сумі і є причиною спору.
Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.
Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005р. № 5076. приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).
Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути зайнятими. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПАТ “Південний ГЗК” про незайнятість всіх або певних колій також не існує.
Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів відповідача.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Даний висновок збігається з правовою позицією ВГСУ викладеною в Листі ВГСУ від 12.06.2014 р. №0701-11/96/715/14, що кореспондується з постановами по справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13. 904/6846/13, 904/3583/14.
Визначаючи правову позицію щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача, через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, Вищий господарський суд України у вищезгаданому Листі зазначає, що у відповідних питаннях господарським судам слід керуватися п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ- 23, який підписується представниками станції і вантажовласника.
Відповідно до матеріалів справи Позивач не мав можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на його коліях вагонів, що прибули на адресу ПАТ “ПІВДГЗК” раніше та своєчасно не забиралися Комбінатом на свою під'їзну колію.
Дані факти засвідчено актами загальної форми ГУ-23 складеними на станції призначення Кривий Ріг у порядку, передбаченому п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, - по наказам №737 від 15.07.2016 року та № 739 від 15.07.2016 року №№ 4401 (а.с. т. 1 35); - по наказу № 742 від 17.07.2016 року №№ 4497, 4498, 4499, 4500, 4501, 4502, 4503, 4504, 4505, 4506, 4507, 4508, 4509, 4538, 4561, 4562, 4563, 4564, 4565, 4566, 4567, 4568, 4569, 4572, 4586, 4587 (т. 1 а.с. 35-48); - по наказу №758 від 21.07.2016 року №№ 4620, 4634, 4636, 4637, 4638, 4639, 4640, 4641, 4642, 4643, 4644, 4645, 4647 (т. 1 а.с. 48-55); - по наказу №760 від 22.07.2016 року №№ 4680, 4681, 4682, 4683, 4684, 4685, 4686, 4687, 4714, 4722 (т. 1 а.с. 55-60); - по наказу № 762 від 24.07.2016 року №№ 4714, 4722 (т. 1 а.с. 59, 60), які охоплюють період з моменту прибуття спірних вагонів на станції підходу Кривий Ріг Західний, Мусіївка, ОСОБА_3 залізниці і до закінчення їх затримки.
Вищезазначені акти доводять вину саме вантажовласника в затримці спірних вагонів за період з 06 год. 47 хв. 15.07.2016 року по 15.07.2016 року 10 год. 55 хв. згідно наказу №737від 15.07.2016 року; за період з 07 год. 19 хв. 15.07.2016 року по 15.07.2016 року 10 год. 55 хв. згідно наказу №739 від 15.07.2016 року; за період з 21 год. 37 хв. 17.07.2016 року по 20.07.2016 року 15 год. 37 хв. згідно наказу №742 від 17.07.2016 року; за період з 14 год. 33 хв. 21.07.2016 року по 22.07.2016 року 04 год. 35 хв. згідно наказу №758 від 21.07.2016 року; за період з 21 год. 10 хв. 22.07.2016 року по 24.07.2016 року 15 год. 45 хв. згідно наказу №760 від 22.07.2016 року; за період з 00 год. 55 хв. 24.07.2016 року по 24.07.2016 року 15 год. 55 хв. згідно наказу №762 від 24.07.2016 року.
Пунктом 5 договору зазначено, що порожні вагони здаються на під'їзну колію по інтервалам 2 години. Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Південний ГЗК" зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПАТ "Південний ГЗК" повинен був їх забрати на свою під'їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними.
Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.
У зв'язку з тим, що ПАТ "Південний ГЗК" несвоєчасно вивільняв колії станції Кривий Ріг від вантажу, який прибув на його адресу раніше, що спричинило ситуацію, з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобов'язання за договором на перевезення по накладним та довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу - ПАТ "Південний ГЗК". При цьому, через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини ПАТ "Південний ГЗК", була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.
Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014р. № 0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передаванні на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на ставці призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.
Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини у затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальній картці заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.
Письмові заперечення представників Комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.
Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника скаржник зі свого боку не надав.
В обґрунтування позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач вказує суду на наявність вільних колій на станції Кривий Ріг на момент видачі наказів № 737, 739, 742, 758, 760, 762. Але, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Кривий Ріг, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу раніше, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
При цьому, зайнятість приймально-відправних колій по станції Кривий Ріг, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Південного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції.
Такі вимоги підтверджені п.16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997р. за № 50/1854, де чітко вказано, що черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи не залізницях України ЦЦ-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005р. № 507 зазначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії.
Вищевикладене спростовує доводи скаржника про неправомірність затримки спірних вагонів на підходах до станції призначення Кривий Ріг.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що а ні в договорі, а ні в іншому жодному правовому чи нормативному акті не зазначено зобов'язання залізниці займати всі колії станції призначення, а також період часу, протягом якого з моменту вивільнення раніш зайнятих колій залізниця зобов'язана здійснити відправлення поїзда, затриманого на підході до станції призначення.
Таким чином, колегія суддів вважає недоведеними твердження скаржника про те, що оскільки на час видачі спірних наказів на станції Кривий Ріг були вільні колій, то Відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, а позивач мав об'єктивну можливість скерувати саме спірні вагони на вказані відповідачем вільні колії, оскільки Залізниця обслуговує не тільки Відповідача, а й його контрагентів для чого необхідні вільні колії, а зайнятість приймально-відправних колій по станції ОСОБА_2, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Південного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції.
Якщо хоча б одна колія на станції призначення зайнята з вини Відповідача, що засвідчено актами загальної форми ГУ-23 та визнано самим Відповідачем у відзиві на позовну заяву, то вже це вказує на порушення з його боку зобов'язань, передбачених ст. 46 Статуту залізниць України та п. 5 вищезазначеного Договору і дає підставу для затримання позивачем вагонів на станціях підходу.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги про готовність відповідача прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Колегія суддів зауважує, що дана справа стосується стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу нарахованих «на підставі вимог ст.ст.46,47,119,125 Статуту залізниць України, у такому разі, платежі нараховуються тільки за час вини вантажовласника у затримці спірних вагонів.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з розрахунку суми позову, наданого позивачем, період часу з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Мусіївка до моменту надання наказів №№ 737, 739 про їх затримку з вини одержувача, а також період часу між наказами №№ 737, 739 та № 742 від 17.07.2016 року, № 758 від 21.07.2016 року, № 760 від 22.07.2016 року не був врахований до загального часу користування вагонами (арк. с. 12-34 том 1).
За інший час знаходження вагонів на підході до станції призначення по технологічним причинам залежних від залізниці, а саме знаходження поїзду № 2162 на станції Мусіївка три доби до видачі наказу про затримку № 739 від 15.07.2016 року, знаходження даного поїзду на цій же станції після закінчення дії цього та інших наказів № 742 від 17.07.2016 року, № 758 від 21.07.2016 року, № 760 від 22.07.2016 року передбачена відповідальність по ст.116 Статуту залізниць України, згідно якої Відповідач має право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу, якщо такі обставини настануть.
Розгляд питання, яке стосується нарахування штрафних санкцій щодо несвоєчасної доставки вантажів передбачених вимогами ст.ст.41.116 Статуту в даній справі не розглядається через інший предмет спору, інше походження, принцип і підстави нарахування.
Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.
П.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислюваль-ного центру залізниці та на станцію призначення.
П.10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.
П.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.
Спірні плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу залізницею було розраховано відповідно до вищенаведених норм Правил користування вагонами та контейнерах Правил зберігання вантажу, на підставі п.п.2.1 п. 2 Розділу III Тарифного керівництва № 1, ставок плати за користування, наведеними в Розділі V Тарифного керівництва № 1, керуючись правилами пунктів 5.2, 5.4 Розділу II Тарифного керівництва № 1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригуючого коефіцієнту згідно Наказу Мінінфраструктури № 13 від 26.01.2015 року.
Детальний розрахунок спірної суми за кожною відомістю та накопичувальною карткою нормативним обґрунтуванням наведено в поясненні по справі.
Отже, плату за користування та збір за зберігання позивачем розраховано на підставі норм чинного законодавства. При перевірці колегією суддів правильності здійсненого залізницею розрахунку порушень не встановлено.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності одночасного стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, оскільки порожні вагони не є вантажем, колегією суддів не приймаються, беручи до уваги абзац третій пункту 1.6 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 (з подальшими змінами та доповненнями) №04-5/601"Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", відповідно до якого порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 59 475,48 грн., та збір за зберігання вантажу у сумі 1369,08 грн., є обґрунтованим і правомірним.
Тому рішення господарського суду про задоволення позовних вимог слід залишити без змін.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 104 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2017 року у справі № 904/10/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 25.05.2017 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік