ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
25.05.2017Справа № 910/8256/17
Суддя Смирнова Ю.М., розглянувши
позовну заяву Свято-Різдва-Богородична парафія Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви
до 1) Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області,
2) Дніпропетровської обласної державної адміністрації
про визнання права власності
Свято-Різдва-Богородична парафія Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області та Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання права власності за набувальною давністю на Собор Різдва Пресвятої Богородиці та Храм Петра і Павла за адресою: вул.Косенка, 30а, село Мала Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області, що включає будівлі та споруди: літ.А-1 загальною площею 240,9 кв.м. та літ.Б-2 загальною площею 185,6 кв.м.
Відповідності до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів повинні додаватись до позовної заяви (п. 2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії всіх доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Отримання позовної заяви відповідачем є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Згідно із ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вказувалось вище, у даному випадку такими належними доказами надіслання копій позовної заяви з доданими до неї всіма документами є описи вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчені підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.
У поданій до суду позовній заяві позивачем визначено відповідачами Петриківську селищну раду Петриківського району Дніпропетровської області та Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.
В якості доказів направлення на адреси відповідачів копій позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано опис документів надісланих сторонам по господарській справі.
Проте, будь-які відомості щодо отримання позову з доданими до нього документами Дніпропетровською обласною державною адміністрацією на даному описі відсутні.
Отже жодних доказів направлення на адресу відповідача-2 позовної заяви позивачем не надано.
Зі змісту вказаного опису вбачається, що вказані документи були отримані наручно начальником відділу культури Петриківської районної державної адміністрації В.С. Ячмінь, про що свідчить відповідна відмітка.
Також на доданому до позову описі документів міститься штамп вхідної кореспонденції Петриківської селищної ради, надпис «отримав», підпис та прізвище.
Однак, з вказаної відмітки не вбачається ким саме отримано відповідні документи, а саме не зазначено посадове становище відповідної особи.
При цьому, відповідно до п.3.5 Постанови №18 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не може вважатися належним доказом надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів проставлена на позовній заяві відмітка іншої сторони, якщо у цій відмітці не зазначено, ким саме прийнято копію позовної заяви.
За таких обставин, доданий до позовної заяви опис документів надісланих сторонам у господарській справи не може бути прийняті судом в якості доказу направлення відповідачу-1 копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Водночас, жодних відміток календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, які б свідчили про направлення поштою копій позовної заяви з додатками на адреси відповідачів доданий до позовної заяви опис документів не містить.
Таким чином, належних доказів направлення на адреси відповідачів копій позовної заяви та доданих до неї документів позивачем не подано.
Неподання доказів надсилання на адреси відповідачів копій позовної заяви та доданих до неї документів є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Свято-Різдва-Богородична парафія Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви раніше зверталась до суду з аналогічним позовом, проте даний позов було повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п.3, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, враховуючи вищенаведене, при повторному зверненні до суду з даною позовною заявою Свято-Різдва-Богородичною парафією Дніпродзержинської єпархії Української православної церкви не усунуто в повному обсязі недоліки, які були допущені раніше.
За таких обставин, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Ю.М. Смирнова