ун. № 759/3535/17
пр. № 2/759/2975/17
23 травня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого-судді Петренко Н.О.
при секретарі Рагімовій Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька
встановив:
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, не перебуваючи в шлюбі, вона народила сина ОСОБА_3, який після народження і досі проживає з нею. Згідно свідоцтва про народження дитини батьком ОСОБА_3 є відповідач по справі ОСОБА_2. Позивачка повністю матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я дитини, відповідач жодної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини не приймає, має велику заборгованість по сплаті аліментів, призначених судом. Спільний син займається східною боротьбою тхеквондо, їздить на змагання зі своєю групою, але відповідач відмовився надати нотаріально засвідчену заяву про дозвіл на виїзд дитини за кордон, у зв'язку з чим син не зміг поїхати 01.02.2017р. до Туреччини на змагання. Дитина позивача і відповідача виступає на змаганнях, які проводяться не тільки на території України, але і за кордоном, в країнах СНГ, країнах ЄС, США та інших країнах світу. Відмова батька надати дозвіл на виїзд за кордон порушує права та інтереси дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток.
В судовому засіданні позивачка підтримали позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив до суду лист з проханням слухати справу без представника служби, проти позову не заперечують та просять винести рішення на користь та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, 2004 р.н.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Як вбачається з пояснень позивачки син проживає разом з нею, що не заперечував в судовому засіданні відповідач. Матеріальне забезпечення сина, його виховання та утримання повністю покладено на позивачку ОСОБА_1
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №57 від2 7.01.1995 року виїзд з України громадян, які не досягли 16-річноговіку,здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку,без згоди та супроводу другого з батьків.
Діючим законодавством не встановлено обмежень щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Необхідність надання дозволу на тимчасові виїзди за кордон позивач обґрунтовує тим, що син є спортсменом, займається східною боротьбою тхеквондо, добився гарних результатів, їздить на змагання, які проводяться не тільки в Україні, а і за її межами.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 141,150, 153, 157, 160, 180 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 11 Закону України "Про охорону дитинства", Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року , ст.ст. 10, 11, 60, 88, 179, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Надати дозвіл неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на виїзд за кордон без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2, у супроводі матері ОСОБА_1, а також у супроводі інших осіб, уповноважених ОСОБА_1, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: