Справа № 758/4907/17
Категорія 83
26 травня 2017 року cуддя Подільський районний суд міста Києва Зарицька Ю. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 2009 року здобув право на отримання пенсії по інвалідності та з 2013 року - за віком. Позивач зазначив, що до 01.09.2014 року він перебував на обліку в УПФУ м. Єнакієве Донецької області. Позивач вказав, що у зв'язку з проведенням Антитерористичної операції він змушений був покинути своє місце проживання та переселитись за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з чим з 01.09.2014 по 30.09.2016 перебував на обліку в Обухівському об'єднаному управлінні ПФУ в Київській області. Позивач наголосив на тому, що в серпні 2016 року здійснив реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. Позивач зазначив, що з жовтня 2016 пенсія йому не виплачується, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача з проханням здійснювати виплату пенсії на загальних підстав, однак йому було відмолено та зазначено про необхідність надати довідку внутрішньо переміщеної особи. Тому позивач і звернувся до суду та просив визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.10.2016.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Представник відповідача направив до суду свої письмові заперечення, в яких заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, тому для відновлення виплати пенсії необхідна довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2009 позивачу видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 по інвалідності (а.с. 19).
З відомостей, що містяться в паспорті громадянина України ОСОБА_3 вбачається, що місце проживання останнього на даний час зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, з 12.08.2016 (а.с.а.с. 20-21).
У відповідь на звернення позивача ЦО УПФУ в м. Києві направлено відповідь 22.02.2017 № 015/М-246/1, в якій зазначено, що він звернувся до Управління із заявою від 21.09.2016 щодо взяття на облік як внутрішньо переміщену особу без надання довідки, затвердженої постановою КМУ від 01.10.2014 № 509. Тому після надання зазначеної довідки його буде взято на облік до Управління та поновлена виплати пенсії з жовтня 2016 року (а.с. 24).
21.03.2017 у відповідь на звернення позивача ГУ ПФУ в м. Києві направлено лист позивачу, в якому зазначено, що рішення про призначення (відновлення) виплати пенсії приймається об'єднаним управлінням, після отримання копії рішення Комісії. На даний час копія рішення Комісії до об'єднаного управління не надходила (а.с. 13).
Згідно ст. 47 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Донецькій області та отримував пенсію по інвалідності.
Наказом Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено, що Донецька область з 07.10.2014 є районом проведення антитерористичної операції.
Постановою КМУ від 7 листопада 2014 р. N 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
Враховуючи зазначене вище, позивач перемістився до м. Обухова Київської області як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Постанови КМУ від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» та отримав довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно зі ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якою передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання, позивач зареєстрував своє постійне місце проживання в м. Києві, в результаті чого статус його як переміщеної особи припинився і з цього часу він здобув право на отримання пенсії на загальних підстав.
Враховуючи зазначене вище, відповідач неправомірно не виплачує позивачу пенсію, посилаючись на нормативно-правові акти, що регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, оскільки позивач такий статус втратив з моменту реєстрації його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, а саме з 12.08.2016.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій відповідача.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позов ґрунтується на чинному законодавстві, а тому про необхідність його задоволення.
На підставі ст. 47 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст.ст. 2, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 44, 46, 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 69, 71, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 165, 167, 183-2 КАС України,
Визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 - протиправними.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.10.2016.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя Ю. Л. Зарицька