печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28411/17-к
25 травня 2017 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 42016100000001049 від 26.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5, ст. 364-1 ч. 2 КК України,
23 травня 2017 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 42016100000001049 від 26.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5, ст. 364-1 ч. 2 КК України, а саме: на грошові кошти виявлені та вилучені під час обшуку 16.05.2017 в приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_5 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання.
Слідчий суддя розглянув вказане клопотання у відсутність власника майна.
Заслухавши пояснення слідчого та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про повернення клопотання прокуророві для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, виходячи з такого.
З матеріалів клопотання вбачається, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів, конфіскація майна та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання на накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Разом з тим, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. У випадку, передбаченому п. 4, ч. 2, ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 не має процесуального статусу особи підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, тобто є третьою особою у розумінні положень ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України, то з таким клопотанням про накладення арешту може звернутись лише прокурор, а не слідчий.
Отже, зазначене клопотання подане не уповноваженою особою, у зв'язку з чим підлягає поверненню.
За таких обставин, клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 309 КПК України,
Клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 42016100000001049 від 26.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5, ст. 364-1 ч. 2 КК України - повернути прокуророві другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1