18 травня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ ЄвграфоваЄ.П.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чепіль Н.М. та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чепіль Н.М., посилаючись на те, що на виконанні у ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві знаходиться виконавче провадження № 23125035, відкрите на підставі виконавчого листа від 25 листопада 2010 року № 2-2550/10, виданого Дарницьким районним судом м. Києва.
Зазначав, що 20 липня 2016 року отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 11 липня 2016 року на підставі того, що майна боржника, на яке можливо стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено.
Вважав, що державний виконавець порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому просив визнати незаконними дії (бездіяльність) державного виконавця та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, прийняту під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 23125035, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії з виконання судового рішення у вказаному виконавчому провадженні № 23125035 у передбачений законом строк та стягнути 1 900 грн понесених ним витрат на правову допомогу.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 року, скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано дії (бездіяльність) державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чепіль Н.М. під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 23125035, неправомірними, скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, прийняту 11 липня 2016 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чепіль Н.М. у виконавчому провадженні № 23125035 та зобов'язано державного виконавця провести виконавчі дії з виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 23125035 у передбачений законом строк. В задоволенні решти вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року, скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 року в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 1 900 грн і постановити нову ухвалу по суті вимог скарги, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 4 ст. 42 ЦПК України, повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення вимог скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_2 є однією і тією ж самою особою, укладення договору про надання правової допомоги та виплату винагороди за послуги адвоката в такому випадку чинним законодавством України не передбачено. З огляду на наведене суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 в частині відшкодування витрат за правову допомогу.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чепіль Н.М. та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і
кримінальних справ Є.П.Євграфова