Справа № 755/5881/17
"26" травня 2017 р. . суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. , при секретарях Ярмак І.В., Куса Л.І, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, прокурора Андрєєва Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Соболівка Узаровського району Білгородської області Росія, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 17 від 06 квітня 2017 року ОСОБА_1, обіймаючи посаду судді Дарницького районного суду м. Києва, будучи, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, су'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію суб'єкта декларування який припиняє свою діяльність пов'язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування. А саме, будучи відрахованим зі штату Дарницького районного суду м. Києва на підставі Постанови Верховної Ради України від 22 веерсня 2016 року № 1600-VІІІ «Про звільнення суддів» у зв'язку з виходом у відставку з 07 листопада 2016 року, подав декларацію суб'єкта декларування, який припиняє свою діяльність пов'язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування 31 березня 2017 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності пояснив, що дійсно з вересня 1998 року він обіймав посаду судді Дарницького районного суду м. Києва, й відповідно до вимог чинного законодавства в жовтні 2016 року подав щорічну електронну декларацію осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування. Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VІІІ «Про звільнення суддів» звільнений у зв'язку з виходом у відставку. На підставі зазначеної Постанови з 07 листопада 2016 року його відраховано зі штату Дарницького районного суду м. Києва. Не заперечуючи факту обізнаності про необхідність подання, відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», перед звільненням декларації осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, підтвердив, що дійсно зазначена декларація була подана лише 31 березня 2017 року з об'єктивних причин (хвороба та втрата електронного цифрового підпису), підтвердження яких він надати не може. Разом з тим, звернув увагу суду на вимоги ст. 38 КУпАП щодо обчислення строків накладення адміністративного стягнення, а також можливості застосування ст. 22 КУпАП у разі застосування ч. 3 ст. 38 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накласти відповідне стягнення, застосувавши ч. 3 ст. 38 КУпАП, оскільки особа вчинила правопорушення пов'язане з корупцією, яке вчинено з дня відрахування особи зі штату суду в листопаді 2016 року, та виявлено у квітні 2017 року після перевірки всіх обставин, в тому числі, відібрання пояснень особи, та складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши надані суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1, на підставі Постанови Верховної Ради України № 58-ХІУ від 24.07.1998 року обраний суддею безстроково. Наказом начальника управління юстиції в Києві від 21.09.1998 року № 1763/7 зарахований на посаду судді Дарницького районного суду м. Києва з 21 вересня 1998 року у зв'язку із обранням безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VІІІ «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнений у зв'язку з виходом у відставку та наказом в.о.голови Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року відрахований зі штату Дарницького районного суду м. Києва у зв'язку з виходом у відставку з 07 листопада 2016 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, п. 5,6 ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на ОСОБА_1 покладено обов'язки діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті віднесено, суддів.
Таким чином, ОСОБА_1, будучи суддею Дарницького районного суду м. Києва, був зобов'язаний подавати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Встановлено, що ОСОБА_1, будучи обізнаним щодо вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», 29.10.2016 року успішно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у встановлені законом строки.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.
Підпунктом 2 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.
Тобто, ОСОБА_1, будучи відрахованим зі штату суду 07 листопада 2016 року,
зобов'язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність,
пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за
період, не охоплений раніше поданими деклараціями не пізніше 07 листопада 2016 року.
Натомість така декларація була подана ОСОБА_1 лише 31 березня 2017 року, що підтверджується інформаціє, з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, та на спростовується самою особою.
Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Частною 1 статті 9 КУпАП визначено, що Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в ОСОБА_1 порушив встановлені Закон України «Про запобігання корупції» терміни подачі декларації особи, яки припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним даного правопорушення, суд визнає визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність, відповідно до ст. 35 КУпАП не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке відносить до правопорушень, пов'язаних з корупцією, обставини, за яких було вчинено дане правопорушення, зокрема те, що від його дій не завдано збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину свою визнав, із врахуванням встановленого, суд, в даному випадку вважає доцільним, згідно ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 1, 6, 22, 23, 33-35, ч.1 ст. 172-6, 221, 245, 251, 252, 268, 272, 280, 321 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністаривне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
С у д д я: О.В.Бірса