2-во/754/91/17
Справа № 754/6283/17
Іменем України
26 травня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Галась І.А.
при секретарі - Ленській Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання про виправлення описки в рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2017 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТ УЮ в місті Києві про встановлення факту смерті,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2017 року заяву ОСОБА_1 було задоволено.
Заявник звернулася до суду із заявою про виправлення описки у вищевказаного рішенні суду, а саме: «Курського району» на «Курсавський район», додати: громадянин України, Російська Федерація, причина смерті не вказана (злоякісне новоутворення передміхурової залози з метастазами в лімфовузли черевної порожнини).
Сторони в судове засідання не з'явились.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Опискою є зроблена судом механічна помилка у визначенні об'єкта присудженого, сторони, строку виконання та інше. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне виправити описку в рішенні суду в частині зазначення громадянства України, а також місця народження померлого ОСОБА_2 - Російська Федерація.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п.7 ст.273 ЦПК) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обгрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п.4 ст.273 ЦПК і
полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК. На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Враховуючи, що наявна в матеріалах справи довідка (к формі №106/у №61) від 29 березня 2016 року, про причину смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4, причини смерті: «злокачественное новообразование предстательной железы с метастазами в лимфоузлы брюшной полости», була досліджена в ході розгляду справи та дані обставини знайшли своє відображення в мотивувальній частині рішення суду, суд позбавлений можливості вважати заяву обґрунтованою в частині виправлення описки у резолютивній частині рішення суду щодо зазначення причини смерті, оскільки дана описка судом допущена не була.
На підставі викладеного, керуючись ст. 219 ЦПК України, суд
Виправити описку в резолютивній частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року, викласти другий абзац резолютивної частини рішення суду в наступній редакції:
«Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Султан, Курсавського району, Ставропольського краю, Російської Федерації, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Хрестівка (з 1956 по 2016 роки Кіровське), Донецької області.».
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя