Справа № 755/3979/17
"26" травня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Астахової О.О.,
при секретарі: Наумовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.07.2015 року шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів, між сторонами не досягнуто, донька проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Враховуючи що відповідач має можливість надавати допомогу на утримання дитини, а досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Зі змісту заяви вбачається, що вона позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити, виходячи з доводів якими обґрунтовується позовна заява, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання в газеті «Урядовий кур'єр», про причини неявки суд не повідомив. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності, клопотань про відкладення розгляду справи, заяв з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, або заперечень проти позову суду не надано.
Згідно із ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що з 14 січня 2012 року позивач та відповідач перебували у шлюбі, зареєстрованому виконавчим комітетом Зугреської міської ради міста Харцизька Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис №5.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого 24 липня 2012 року Виконавчим комітетом Зугреської міської ради міста Харцизька Донецької області (а.с. 4).
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року шлюб, зареєстрований 14.01.2012 року виконавчим комітетом Зугреської міської ради міста Харцизька Донецької області між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (актовий запис № 5) розірвано (а.с. 5).
Відповідно до свідоцтва про шлюб виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області 16 жовтня 2015 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 та змінила своє дошлюбне прізвище на «ОСОБА_1» (а.с. 8).
Згідно довідки від 12 січня 2017 року №0000084798 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
За положеннями ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Таким чином, виходячи із положень закону, який регулює спірні правовідносини, у всіх інших випадках, ніж передбачено ст. 184 СК України, визначення розміру аліментів провадиться у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини (ст. 183 СК України).
Із наданих позивачем письмових пояснень, остання повідомила, що відповідач офіційно працевлаштований та має регулярний, стабільний дохід. Доказів на спростування даної інформації суду не надано, а тому підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі судом не встановлено.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За правилами ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1, 2 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача на утримання малолітньої доньки суд виходить з того, що ОСОБА_2 має регулярний щомісячний дохід та може надавати за свої станом здоров'я та матеріальним становищем матеріальну допомогу. Інших дітей, крім спільної із позивачем доньки або осіб, які перебувають на утриманні відповідача - судом не встановлено.
З огляду на означене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду, тобто з 14.03.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223, 224, 225, 294 367 ЦПК України, ст.ст. 150, 182, 183, 184 191, 198, 199 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Зугрес, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2017 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття (тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя