Справа № 755/7210/17
1-кс/755/2478/17
м. Київ "17" травня 2017 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таганрог, Ростовська область, Російської Федерації, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не навчається, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,-
Прокурор звернувся до суду в межах кримінального провадження № 12017100040006760 від 16.05.2017 р. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Клопотання мотивоване тим, що неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.05.2017 року приблизно о 04 годині 30 хвилини перебував за адресою: м. Київ, вул. Шумського, 1, де побачив раніше невідомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу, з метою заволодіння майном, що належить потерпілому ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, ОСОБА_7 тримаючи в руці сталевий розкладний ніж «бабочка», заздалегідь підготовлений для вчинення злочину, з метою подолання опору з боку потерпілого, висловив вимогу ОСОБА_8 про передачу йому цінного майна, поєднану із погрозою застосування ножа, тобто насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Усвідомлюючи реальність погрози застосування насильства, небезпечного для свого життя та здоров'я, потерпілий ОСОБА_8 не став чинити опір ОСОБА_7 , та передав ОСОБА_7 гаманець, який матеріальної цінності не становить, в якому знаходились грошові кошти в сумі 50 гривень, та мобільний телефон чорного кольору, марки «Prestigio Wize c1», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , вартістю 500 гривень, з сім картою мобільного оператора «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якої було 20 грн.
В подальшому ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 580 гривень.
Підставою для повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, послужила наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: - протоколом допиту потерпілого; протоколами допитів свідків; протоколами огляду місця події від 16.05.2017 року; рапортом інспектора патрульної поліції; іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що ОСОБА_7 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_7 , може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Під час проведення досудового розслідування, не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_7 , не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_7 , можливо застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. Так, слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 3 до 7 років,що згідно ст. 183 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітніх, крім того підозрюваний свідомо вчинив злочин, погрожував застосуванням предмету дуже схожого на ніж, а потерпілий сприймав ці погрози реальними для свого життя. Така зухвала поведінка підозрюваного під час вчинення злочину та мотиви його вчинення дають всі підстави вважати, що менш тяжкий запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення безперешкодного ведення досудового слідства.
Дослідивши копії документів з матеріалів кримінального провадження, додані до клопотання, заслухавши думку прокурора, якій навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку захисника, законного представника, підозрюваного, які просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Крім того слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 є неповнолітнім, тому при вирішення клопотання слідчий суддя враховує положення ст. 485 КПК України, а саме повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього, його вік ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), стан здоров'я, рівень розвитку, стійки соціальні зв'язки, негативне ставлення підозрюваного до скоєного, умови життя підозрюваного, не працюючого, не навчається.
Відповідно до ст. 492 КПК України, слідчий суддя враховує при обранні запобіжного заходу підозрюваному, за наявності підстав, передбачених КПК України, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК України.
Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Окрім загальних підстав, враховує його вікові та психологічні особливості.
Відповідно до ст. 37 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 р. і ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 p., міститься положення про те, що "арешт, затримання чи тюремне ув'язнення дитини здійснюється згідно з законом та використовується лише як крайній захід і протягом якомога більш короткого відповідного періоду часу".
Згідно з п. 13.2 "Пекінських правил" утримання під вартою до суду за можливістю має замінюватись іншими альтернативними заходами. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України від 26 квітня 2001 р. "Про охорону дитинства" затримання та арешт неповнолітніх застосовується як винятковий захід і тільки у випадках та порядку, встановлених законом.
При цьому суд вважає, що прокурор в судовому засіданні довів обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та існування ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, - якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин суд вважає про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, але більш м'якого, ніж той, що просить застосувати прокурор.
Так, з урахуванням особи підозрюваного, його соціальних зв'язків, віку та рівню розвитку, конкретні обставини вчиненого правопорушення, ставлення ОСОБА_7 до вчиненого, умови життя та виховання неповнолітнього, суд прийшов до висновку про можливість та доцільність застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт, що на думку суду стане достатнім стримуючим фактором для запобігання вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та забезпечить його належну процесуальну поведінку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 184, 193, 194, 484, 485, 492 КПК України, -
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів із застосуванням засобу електронного контролю (браслету).
Покласти на нього обмеження у виді заборони залишати місце проживання - АДРЕСА_2 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали покласти на Дніпровське УП ГУ НП у м. Києві.
Зобов'язати Дніпровське УП ГУ НП у м. Києві негайно поставити на облік ОСОБА_7 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю (браслету).
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваною у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя