Справа № 752/10057/17
Провадження № 2-а/752/354/17
26.05.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.,
з участю секретаря - Овдій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом Голосіївського РВ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про продовження строку затримання,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про продовження строку затримання на три місяці.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06.09.2016 р. Голосіївським районним судом м.Києва було ухвалено судове рішення про примусове видворення громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_2 та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на строк, що не може перевищувати 6 місяців.
На виконання постанови громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.
Позивач посилається на те, що Голосіївський РВ ГУ ДМС України в м.Києві неодноразово письмово звертався до Посольства Ісламської Республіки Пакистан в Україні з метою оформлення свідоцтва для повернення на Батьківщину іноземця та звільнення його від консульського збору, однак отримали відповідь, що документи, які дають можливість ідентифікувати його особу та підтвердити громадянство не надійшли.
Посилаючись на існування умов, що перешкоджають примусовому видворенню громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, позивач просить продовжити строк його затримання на три місяці та допустити негайне виконання постанови суду.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність та задоволення позову.
Відповідач в судове засідання не з»явився в зв»язку з перебування в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, однак був повідомлений належним чином.
Відповідно до довідки, наявної в матеріалах справи, за інформацією адміністрації Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України у зазначені установі відсутнє обладнання для проведення судового засідання в режимі відео конференції.
На підставі ст..183-7 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 16 цього Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Судом встановлено, що постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 06.09.2016 р. було задоволено адміністративний позов Голосіївського РВ ГУ ДМС України в місті Києві про примусове видворення громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 та його затримання строком, що не може перевищувати шести місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
07.09.2016 р. громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 був поміщений до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі особи без громадянства.
Як встановлено судом, 06.09.2016 р. Голосіївський РВ ГУ ДМС України в м.Києві звернувся до Посольства Ісламської Республіки Пакистан в України про оформлення свідоцтва для повернення на Батьківщину та допомоги в придбанні авіаквитків для громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1.
25.11..2016 р. та 26.01.2017 р. позивач повторно звернувся до Посольства Ісламської Республіки Пакистан в України з приводу оформлення свідоцтва для повернення на Батьківщину та допомоги в придбанні авіаквитків для громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, однак відповіді на зазначені звернення не надійшли.
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 28.02.2017 р. строк затримання громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 був продовжений до трьох місяців.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Частиною 7 статті 183-7 КАС України, встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більше як на дванадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніше як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом), для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст. 2 КАС України).
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що строк затримання особи закінчується 28.05.2017 р., однак на даний час відсутні документи для ідентифікації особи, суд вважає, що позов є обґрунтованим іпідлягає задоволенню.
Пунктом 5 частини 2 статті 256 КАС України, передбачено, що суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову: про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця або особи без громадянства та про продовження строку такого затримання, про затримання до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 158, 159, 160-163, 183-5, 183-7, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
позов Голосіївського РВ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про продовження строку затримання задовольнити.
Продовжити строк затримання в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 3 (три) місяці.
Постанову суду допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя: