Справа №560/1384/16-ц
25 травня 2017 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за закононом,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, шляхом спадкування за законом, після смерті її брата ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_4. Після його смерті спадщину прийняв його син ОСОБА_3, однак не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 також помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1. Заповіту на вищевказане нерухоме майно немає. Позивач є спадкоємцем по закону другої черги. Крім неї, спадкоємцями другої черги є також відповідач ОСОБА_2, який є її братом, який не реалізував своє право на спадкове майно в установленому законом порядку. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не змогла, так як відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують належність будинку померлому брату.
До початку розгляду справи від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримує у повному обсязі та просить задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове в судове засідання не з'явився, проте до початку судового розгляду від нього до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.03.2007 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про що складено відповідний актовий запис за №6 (а.с.6).
Після його смерті спадщину прийняв його син ОСОБА_3, проте відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15.09.2009 року він ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (а.с.7).
Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ч.1 п.11 ст.346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 заповіту не склав, а тому право на спадкування після його смерті згідно ст. 1223 ЦК України здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
За положеннями ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батка, так і з боку матері.
Спадкоємцем другої черги за законом, після смерті ОСОБА_3 є позивач, яка є його рідною сестрою, а також відповідач, який є його рідним братом, який на спадщину не претендує.
Згідно виписки з погосподарської книги №679 від 27.09.2016 року, виданої Лісівською сільською радою Дубровицького району Рівненської області, в погосподарській книзі №4, будинок АДРЕСА_1, рахується за ОСОБА_4 (а.с.13).
Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Для оформлення спадщини, позивач звернулася до нотаріуса, однак постановою Дубровицької районної державної нотаріальної контори від 02 листопада 2016 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. Також із вказаної постанови вбачається, що після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, спадщину фактично прийняв його син ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, але не оформив своїх спадкових прав юридично (а.с.12).
Для вироблення технічної документації на спадковий житловий будинок, позивач звернулася в КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради, яким станом на 05 травня 2016 року видано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 (а.с.8-10).
Як вбачається з довідки №117 від 05.05.2016 року, виданої КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, не зареєстровано (а.с.11).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 22.06.2011 року №703, відповідно до п.2 якого, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Обставини, які б вказували, що ОСОБА_3 при житті набув або володів житловим будинком АДРЕСА_1 неправомірно, або, що на нього окрім позивача, чи відповідача, який на спадщину не претендує в суді не встановлено. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає, а тому суд приходить до висновку, що є усі підстави визнати за позивачем право власності на вищевказаний вказажитловий будинок в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст. ч.4 ст. 25, п.11 ч.1 ст 346, 328, 392, 1217, 1223, 1258, 1261, ч.3 ст. 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 159, 212, 213-215, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, як за спадкоємцем другої черги за законом, після смерті її брата ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Дубровицького
районного суду Оборонова І.В.