Справа № 552/7103/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1281/17Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
15 травня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Бутенко С.Б.
Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.
за участю секретаря: Маладика Л.В., Кальник А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма САВА»
на ухвалу судді Київського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2016 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13 березня 2017 року ТОВ «Фірма «САВА» залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог.
В апеляційній скарзі представник третьої особи ТОВ «Фірма «САВА» порушує питання про скасування ухвали про відкриття провадження у справі з мотивів порушення правил підвідомчості справи суду загальної юрисдикції та закриття у зв'язку з цим провадження у цивільній справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що вимоги позивача ОСОБА_2 випливають з його корпоративних прав, як учасника ТОВ «Фірма «САВА», тому справу слід розглядати за правилами господарського судочинства у господарському суді Полтавської області.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та просив визнати за ним право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, що належить ТОВ «Фірма «САВА», але не входить до його статутного капіталу, на яку він набув право при виході з товариства.
Згідно установчого договору ТОВ «Фірма «САВА» в редакції від 03.07.2003 року сторони по справі - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являлись засновниками ТОВ «Фірма «САВА», частка яких у статутному капіталі товариства становила 50% та 50% відповідно.
На підставі договору купівлі-продажу державного майна при викупі від 06.08.1996 року, свідоцтва про право власності, виданого 06.09.1996 року регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області ТОВ «Фірма «САВА» належало нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Фірма «САВА», оформлених протоколом № 8 від 23 січня 2013 року, за нотаріально посвідченою заявою від 26 грудня 2012 року погоджено вихід ОСОБА_2 зі складу учасників товариства.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23 липня 2015 року, зміненим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року, стягнуто з ТОВ «Фірма «САВА» на користь ОСОБА_2 711 250 грн. вартості частки майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства, та 23 319,50 грн. понесених судових витрат.
Рішенням загальних зборів учасників товариства від 18 квітня 2016 року (протокол № 4) у зв'язку з продажем своєї частки в статутному капіталі ТОВ «Фірма «САВА» ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_4 виключено зі складу учасників товариства.
03 серпня 2016 року рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол № 7) за нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 погоджено його вихід зі складу учасників ТОВ «Фірма «САВА» 22 липня 2016 року та в рахунок виплати належної йому частки вартості корпоративних прав передано частину нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складає 12/25 частин всього об'єкту нерухомості.
20 жовтня 2016 року здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно.
Відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Як роз'яснено у пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
За змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, статті 167 ГК України, частини другої статті 148 ЦК України, частини першої статті 54 Закону України «Про господарські товариства» господарським судам підвідомчі корпоративні спори, які виникають між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, а також спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи.
Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.
Отже, виходячи із суб'єктного складу сторін спору, які не є учасниками (засновниками) ТОВ «Фірма «САВА» та змісту позовних вимог, виникнення у відповідача ОСОБА_3 права цивільного на спірне майно, колегія суддів не убачає підстав для віднесення вказаного спору до корпоративного, а, відтак, відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно не суперечить вимогам процесуального законодавства.
За наявних обставин підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого суду колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма САВА»- відхилити.
Ухвалу судді Київського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: С.Б. Бутенко
Судді: /підписи/ О.І. Обідіна
О.В. Прядкіна
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області С.Б. Бутенко