543/874/16-к
1-кп/543/7/17
25.05.2017 року смт Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника потерпілої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представника служби пробації ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тарасівка Оржицького району Полтавської області, проживаючого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, раніше не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -
24.07.2016 року, біля 07-00 год. поблизу приміщення кафе «Мрія» між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виникла сварка, після якої ОСОБА_7 пішла додому. Не погодившись з тим, що остання пішла з кафе, ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (встановлено у судовому засіданні) на автомобілі, яким керував ОСОБА_9 наздогнав ОСОБА_7 по дорозі додому по вул..Партизанській у смт.Оржиця Оржицького району Полтавської області. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_6 наніс декілька ударів долонею по обличчю ОСОБА_7 , після чого затягнув її до автомобіля, де продовжив наносити удари по обличчю та тулубу останньої. Доїхавши на автомобілі до кафе «Мрія», ОСОБА_6 з нього вийшов, при цьому в автомобілі залишились ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Повернувшись через деякий час до вказаних осіб, ОСОБА_6 прийшов до автомобіля разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . По дорозі до річки ОСОБА_11 покинула автомобіль (встановлено у судовому засіданні). Після цього вказані особи поїхали в напрямку річки Оржиця в смт.Оржиця Оржицького району Полтавської області, де вийшовши на вулицю ОСОБА_6 продовжив наносити ОСОБА_7 тілесні ушкодження ногою, руками як по обличчю, так і по іншим частинам тіла.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 275 від 27.07.2016 року отримала слідуючі тілесні ушкодження: у вигляді струсу головного мозку, синця навколо правого ока, крововиливу в білочну оболонку правого ока у зовнішнього кута і внутрішнього кута, синець в області перенісся, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи по середині, крововилив на слизовій оболонці нижньої губи більш справа, синців: в області підборіддя посередині, по правій боковій поверхні шиї в нижній третині синець, по середині шиї в нижній третині синець, по внутрішній поверхні лівого плеча в середній третині синець, по правій боковій поверхні живота у крила тазу синець, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) при чому у ділянку голови було спричинено не менше 5 травматичних діянь, по лівій руці було спричинено не менше 1 травматичного діяння, по тулубу було спричинено не менше 2 травматичних діянь, по лівій нозі було спричинено не менше 1 травматичного діяння, котрі по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину визнав частково та пояснив, що 24.07.2016 року відпочивав разом з друзями. Під ранок побачив у кафе ОСОБА_7 з якою на той час підтримував більш ніж дружні стосунки. Через деякий час ОСОБА_7 пішла додому. Попросив ОСОБА_9 на автомобілі поїхати та наздогнати ОСОБА_7 , побачивши потерпілу по вулиці попросив її сісти до автомобіля на що остання погодилась. Поїхали знову до кафе «Мрія», пом'ятає як вибив з рук ОСОБА_7 телефон. У кафе до автомобіля ще запросили двох чоловік - ОСОБА_10 та ще одну дівчину. По дорозі до річки з ОСОБА_7 сварились, під час сварки захищався від неї (тримав її за шию). Приїхавши до річки з ОСОБА_10 пішли купатися, коли повернулися на берег, то ОСОБА_7 там вже не було. Події погано пам'ятає, бо припускає, що у кафе міг хтось щось підсипати у спиртне. Того дня випив приблизно 150-200 грам коньяку. Процес нанесення тілесних ушкоджень не пам'ятає, але припускає, що їх наніс саме він, оскільки про вказане сказала потерпіла та свідки. Можливо, частину тілесних ушкоджень вона отримала при незрозумілих обставинах. Матеріальні та моральні претензії відшкодував би, якби потерпіла про них заявляла. У судових дебатах вказав, що у вчиненому розкаюється, вину визнає.
Потерпіла ОСОБА_7 у суді зазначила, що близько 06-00-07-00 год. 24 липня 2016 року відпочивала у кафе «Мрія». Потім зустріла ОСОБА_6 , який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Зрозумівши, що добровільно він з кафе не відпустить, сказала, що йде до туалету, але сама пішла додому. По дорозі додому, ОСОБА_6 на автомобілі належному ОСОБА_9 наздогнав та схвативши за волосся, заштовхав до автомобіля. Під час перебування у салоні транспортного засобу наносив удари. Коли приїхали до кафе «Мрія» розбив телефон та сказав присутнім, серед яких був ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , що будемо їхати на річку. По дорозі на річку, намагалась під час руху автомобіля відкрити двері, водій зупинив автомобіль, вийшла з нього, але ОСОБА_6 знову заштовхав назад. ОСОБА_12 побачивши такі події, вийшла з автомобіля та кудись пішла. Коли приїхали на річку, водій відразу поїхав, а ОСОБА_6 дав гроші ОСОБА_10 , щоб той пішов та щось придбав. Біля річки ОСОБА_6 також наносив удари. Взагалі удари наносив біля дому по вул.Партизанськкій, в автомобілі та біля річки. На даний час вважає, що конфлікт не урегульований, бо пробачення прохав лише у судовому засіданні.
Враховуючи часткове визнання вини з боку обвинуваченого, матеріалами кримінального провадження вина обвинуваченого доводиться слідуючими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. А саме:
- висновком судово-медичної експертизи № 275 від 27.07.2016 року згідно якого встановлено, що ОСОБА_7 отримала слідуючі тілесні ушкодження: у вигляді струсу головного мозку, синця навколо правого ока, крововиливу в білочну оболонку правого ока у зовнішнього кута і внутрішнього кута, синець в області перенісся, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи по середині, крововилив на слизовій оболонці нижньої губи більш справа, синців: в області підборіддя посередині, по правій боковій поверхні шиї в нижній третині синець, по середині шиї в нижній третині синець, по внутрішній поверхні лівого плача в середній третині синець, по правій боковій поверхні живота у крила тазу синець, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) при чому у ділянку голови було спричинено не менше 5 травматичних діянь, по лівій руці було спричинено не менше 1 травматичного діяння, по тулубу було спричинено не менше 2 травматичних діянь, по лівій нозі було спричинено не менше 1 травматичного діяння, котрі по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
- протоколом слідчого експерименту від 16.08.2016 року згідно якого потерпіла ОСОБА_7 розповіла та показала за яких обставин вона отримала тілесні ушкодження;
- висновком судово-медичного експерта № 342 від 08.09.2016 року згідно якого експерт встановив, що покази ОСОБА_7 , які були нею дані під час допиту у якості потерпілої та під час проведення слідчого експерименту від 16.08.2016 року у цілому не протирічать даним судового-медичної експертизи щодо давності, характеру та механізму спричинення тілесних ушкоджень. Зазначені у експертному висновку тілесні ушкодження не могли бути спричинені потерпілою власноручно та не могли утворитись при падінні останньої на площину;
- висновком судово-психіатричної експертизи № 133 від 23.03.2017 року складеного відносно ОСОБА_6 де вказано, що у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, він будь-якими хронічними психічними захворюваннями не страждав, як і не знаходився у стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і міг у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ч.2,3 ст. 19, 20 КК України не підпадає.
Свідки, які були допитані у судовому засіданні зазначили слідуюче.
ОСОБА_9 вказав, що того дня відпочивав у кафе «Мрія» та перебував там на власному автомобілі. ОСОБА_6 попросив відвезти його додому до ОСОБА_13 . Під'їхавши до потерпілої, ОСОБА_6 кричав, шоб вона сіла до авто, на що Таісія заперечувала. ОСОБА_14 заштовхнув її до транспортного засобу. У салоні між ними продовжувалась сварка. Під'їхали до кафе, ОСОБА_6 вийшов з автомобіля та повернувся вже з пакетом, відібрав у ОСОБА_7 телефон і розбив його. Разом з ОСОБА_6 до автомобіля прийшло ще 2 людини. Біля центру зайнятості в Оржиці зупинились. ОСОБА_7 вибігла з автомобіля, але ОСОБА_6 її знову заштовхав. Чув як потерпіла говорила, щоб він її не бив. Поїхали до річки, там висадив пасажирів і сам поїхав по власним справам. Вказане оцінював як сімейну «розборку». Вважає, що ОСОБА_7 перебувала з ОСОБА_6 поруч не за власним бажанням. Як наносились їй удари не бачив, але бачив у неї на носі кров. Штовханина та крики були в автомобілі.
Свідок ОСОБА_10 зазначив, що біля кафе ОСОБА_6 запросив поїхати з ними до річки. У автомобілі також була ОСОБА_7 вважає, що між ними ніякого конфлікту не було, а все що відбувалось охарактеризував, як сімейні непорозуміння.
Оцінюючи у сукупності всі докази, які були досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку що дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ст. 125 ч.2 КК України, як умисні дії, що виразились у нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У суді встановлено, що саме ОСОБА_6 під час декількох епізодів сварки наносив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7 . Не визнання вини у частині того, що частину тілесних ушкоджень він не міг нанести та по іншому викладає обставини подій, суд оцінює як засіб уникнути відповідальності за вчинене. У суді свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили з'ясування між сторонами стосунків, які, на їх думку, носили ознаки сімейного конфлікту. Свідок ОСОБА_9 зазначив, що бачив на обличчі потерпілої кров. Інших доказів, які свідчать, що 24.07.2016 року ще інші особи наносили тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7 матеріали провадження не містять. За нормою ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Частиною 2 даної статті передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Вказаною нормою захист обвинуваченого не скористався.
Оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винність обвинуваченого доведеною повністю.
Обставин, що пом'якшують покарання з огляду на ст. 66 КК України є вчинення злочину вперше та перебування на утриманні малолітньої дитини, 2014 року народження. Визнання вини з боку ОСОБА_6 у судових дебатах суд оцінює, як бажання пом'якшити міру покарання за вчинене, а не як щире визнання вини та розкаяння. Разом з тим, у суді встановлено обставину, яка обтяжує покарання з огляду на норми ст. 67 КК України - це вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Характеристика надана суду свідчить, що ОСОБА_6 характеризується посередньо.
З огляду на характеризуючи дані та враховуючи інші обставини, що були досліджені у судовому засіданні суд вважає, що доцільно призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді громадських робіт, оскільки вказана особа основного місця роботи немає, а суспільно-корисна праця буде сприяти усвідомленню неправомірної поведінки. Інші види покарання передбачені ч.2 ст. 125 КК України суд визнав за недоцільне застосовувати, оскільки обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше. Перешкод у призначенні покарання у вигляді громадських робіт в силу ст.56 КК України у суді не встановлено. Суд вважає, що саме безоплатні суспільно корисні роботи будуть достатніми для його подальшого виправлення, перевиховання та запобігання здійснення нових злочинів.
При призначенні покарання суд також враховує, що до прийняття рішення по справі, обвинувачений не вчинив жодних дій по відшкодуванню завданої ним шкоди (не бажання потерпілої пред'явити конкретну матеріальну претензію не може свідчити про те, що ОСОБА_6 вжив всіх необхідних заходів щодо їх примирення та відшкодування шкоди завданої його неправомірними діями). Також судом враховано, що нанесення тілесних ушкоджень потерпілій відбувалось на протязі певного проміжку часу, мало не одноразовий характер, потерпілою особою є жінка, яка за своїми фізичними можливостями не може належним чином здійснювати свій захист. Саме за вказаних обставин, суд прийшов до думки про застосування до ОСОБА_6 покарання у вигляді громадських робіт у максимальному розмірі визначеному санкцією статті 125 ч.2 КК України.
Згідно інформації з Оржицької ЦРЛ ОСОБА_6 не перебуває на обліку у лікаря- нарколога та психіатра.
Запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України. Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати по справі відсутні.
Висновок служби пробації містить відомості про відсутність небезпеки обвинуваченого для суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст. 125 КК України у вигляді 240 годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Речові докази: пошкоджений мобільний телефон “ZTE V 809», який передано на зберігання до кімнати речових доказів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУПН у Полтавській області, повернути потерпілій ОСОБА_7 , як їй належний.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд протягом тридцяти діб після проголошення вироку.
Суддя ОСОБА_1