Справа: № 826/27664/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
25 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Кузик М.А.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 257265522 від 10.07.2015 року,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1", звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 257265522 від 10.07.2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 08.04.2015 по 07.05.2015 Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажсервіс 1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт № 80/26-55-22-01/35876701 від 02.06.2015.
Згідно Акту перевірки позивачем допущено порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 424 815,00 грн.
10.07.2015 за результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №257265522, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 531019,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 106 204,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП ОСОБА_4 підтверджується наданими суду першої інстанції документами первинного бухгалтерського обліку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам. Колегія судді звертає увагу на наступне.
Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Стаття 138 розділу ІІІ ПК України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування валових витрат є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Таким чином, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентом реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП ОСОБА_4 укладено договір № 014 від 21.01.2013 на інформаційні послуги по підготовленню тендерної документації для участі в конкурсних торгах на Будівництво районного будинку культури з залом на 500 місць в м. Сокиряни.
За змістом вказаного договору у обсяг послуг входять підготовка: кошторису, договірної ціни, виготовлення проспектів про наявність техніки та можливість будівельної потужності Замовника, документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Вказаним Договором передбачено, що вартість інформаційних послуг з підготовки документації узгоджується в Протоколах узгодження ціни (Додаток № 1). Послуги, що надаються Виконавцем, оплачуються Замовником за договірним узгодженням протоколом (Додаток № 1).
На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду першої інстанції наступні документи: копію договору № 014 від 21.01.2013, протокол узгодження договірної ціни від 21.01.2013, акта прийому - передачі наданих послуг до Договору № 014 від 05.07.2013.
Наразі, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Протоколу Узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до договору № 014 від 21.01.2013) від 21.01.2013 сторони визначили ціну за інформаційні послуги для підготовки документів пов'язаних з відкритими торгами на об'єкті: «Будівництво районного будинку культури з залом на 500 місць в м. Сокиряни» за ставкою 3,3% від вартості будівництва об'єкта при умові успішного виграшу тендерних торгів та укладення договору з Управлінням капітального будівництва Чернівецької облдержадміністрації.
Вартість послуг Виконавця визначається шляхом обчислення 4 % від вартості будівництва та зазначається в акті виконаних робіт після проведення відкритих торгів.
Наразі, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору № 014 складено 05.07.2013. Згідно Акту надані послуги: «Обробка даних, завантаження індивідуальних тарифів, проведення порівняльної інформації для підготовки документів пов'язаних з відкритими тендерними торгами на об'єкті «Будівництво районного будинку культури з залом на 500 місць в м. Сокиряни», визначена вартість 4% від вартості будівництва.
При цьому, тендерні торги згідно протоколу пропозицій відбулися 10.07.2013, а Договір про закупівлю робіт між Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації та позивачем укладено 06.08.2013.
Тобто, порядок надання послуг, їх вартість та порядок складання Акту суперечить умовам Договору. Доказів зміни суттєвих умов договору не надано.
Крім того, позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів здійснення перерахування грошових коштів в рахунок оплати отриманих послуг на виконання вищезазначених зобов'язань (відповідні банківські виписки, платіжні доручення).
Також, позивачем не надано до суду доказів (супровідні листи, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення тощо) надання ПП ОСОБА_4 інформації та документів, необхідних для виконання останнім своїх обов'язків за Договором зокрема, щодо наявності технічної можливості, будівельних потужностей позивача для проведення порівняльної інформації, виготовлення проектів тощо.
З наданих документів, вбачається, що послуги надавалися не за обсягом та переліком визначеним у договорі.
Таким чином, надана позивачем первинна документація не дає можливість встановити реальність виконання договірних зобов'язань між позивачем та саме ПП ОСОБА_4
Зазначеним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки.
Отже, відсутність документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договором укладеним між позивачем та контрагентом, використання наданих послуг в господарській діяльності позивача, правомірність віднесення вартості отриманих послуг до витрат та зменшення розміру зобов'язань з податку на прибуток.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів відповідача що, зазначені вище господарські операції позивача мали безтоварний характер, а отже і нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.
Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс 1" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 257265522 від 10.07.2015 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 25.05.2017.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.