Справа: № 823/565/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
25 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Волощук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» до Маньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Маньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року провадження в справі закрито.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Закриваючи провадження в справі суд першої інстанції виходив з того, що спір в справі стосується постанови державного виконавця, яка винесена в рамках виконання судового рішення в кримінальній справа, а тому має вирішуватись в порядку кримінального судочинства.
З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, звернувшись до суду з адміністративним позовом щодо скасування постанови державного виконавця Маньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Грабовенко Світлани Олександрівни про відкриття виконавчого провадження від 22 березня 2017 року ВП № 53626020, має на меті скасувати арешт майна, яке передано у володіння ТОВ «Кищенці», застосованого на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.12.2016 року в справі № 705/5889/16-к (1-кс/705/1462/16), прийнятої в порядку КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно зі частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
У відповідності до пункту 2 частини 3 цієї статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Кримінальне судочинство, згідно зі рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Також, Конституційний Суд України у справі № 19-рп/2011 зазначив, що правовідносини, які мають місце під час розгляду заяв, скарг і повідомлень, в тому числі заяву про злочин, за своєю правовою природою є кримінально - процесуальними, тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Частиною першою статті 30 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 розділу ІІІ Кримінального процесуального кодексу України, а строки та порядок скасування арешту майна під час досудового розслідування та судового провадження установлено ст. 174 вказаного Кодексу.
Пунктом 1 статті 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, вищевказаними приписами чинного законодавства особі, яка є власником майна, на яке накладено арешт в кримінальному провадженні, у тому числі й у тому випадку, коли дана особа не є учасником вказаного кримінального провадження, надано право звернутися із клопотанням по скасуванню арешту, а також вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
Аналогічні положення закріплені і в ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Окрім того, суд роз'яснює позивачу щодо альтернативи судового провадження, яка закріплена ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" є процедура адміністративного оскарження, яка передбачає, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини, зумовлені зняттям арешту майна, накладеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, необхідно вирішувати в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства.
Отже, дану позовну заяву слід розглядати в порядку кримінального судочинства, місцевим загальним судом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ ( ч. 2 ст. 157 КАС України).
За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у даній справі слід закрити, оскільки розгляд даного спору віднесено до юрисдикції Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 41, 157, 159, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст виготовлено 25.05.2017 року.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Мацедонська В.Е.
Лічевецький І.О.